Україна має шанс на збереження культурної спадщини

Упродовж двох днів у Львові тривав міжнародний Форум «Культурний Фронт. Мистецтво Перемоги». Він проходив одразу у двох мальовничих локаціях Львівщини – Палаці Потоцьких у Львові та Золочівському замку. Учасники заходу з України, США, Польщі, Італії, країн Балтії намагалися знайти відповідь на питання: як Україні зберегти свою культурну спадщину в умовах війни?

Організатори форуму: БФ «Підгорецький замок», Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, «Благодійний фонд польсько-українського партнерства», Польське братство кавелерів Гутенберга. Захід проходив за підтримки відділу преси, освіти та культури посольства США в Україні.

Головна тема, яку порушували під час Форуму – що накоїли росіяни своїм вторгненням у закладах культури, в тому числі, у наших музеях. Учасників щиро вразив виступ директорки Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольги Гончарової, яка з власного досвіду знає, що таке – працювати під дулом російських автоматів. За її словами, під час вторгнення окупантів до Херсону з музею було вкрадено близько 20 тисяч експонатів.

«Зайшли озброєні люди, охоронцю сказали не сіпатися. Вони приїхали на фурах, близько 70 людей. Швидко хапали і вивозили. І я зрозуміла, що це пограбування готувалося заздалегідь. Найгірше, що вони знали, де що знаходиться. Вони пограбували найцінніші експонати музею – і колекцію зброї, і нумізматики, і археологічні артефакти, речі з дорогоцінних металів», – згадує пані Ольга.

Постраждали історичні пам’ятки не лише на сході, але й на заході України. Так, під час Форуму генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького Тарас Возняк розповідав, як вони відновлювали Золочівський замок, над яким у червні 2022 року збили ворожу ракету. А потім – переправляли на зберігання до різних музеїв Польщі, країн Балтії та Західної Європи безцінні полотна з Львівської галереї. За словами пана Тараса, така «вимушена евакуація» дозволить не лише вберегти твори мистецтва від знищення, але й дасть змогу європейцям краще пізнати українську культуру та її здобутки.

Чи реально покарати Росію за злочини, в тому числі, вчинені проти української культури? Ігор Пошивайло – директор Національного музею революції гідності – вважає, що так, але це буде дуже складно. Над цим працює Штаб порятунку спадщини, співкоординатором якого він є.

«Притягти рф за її злочини проти культури реально і можливо, хоча й непросто. Це не спринт, а марафон, який потребує зусиль на різних рівнях – національному та міжнародному. Для цього потрібно вносити зміни до міжнародної судової системи, системи колективної безпеки, міжнародного права у сфері захисту культурної спадщини та громадян. І в цьому контексті є можливість почати важливий процес оновлення, адаптації до теперішніх умов і створення ефективних інструментів, щоб покарання росії за її злочини відбувалося швидко і надійно, і не було можливості уникнути цього», - вважає пан Ігор.

Важливо, що Україна не залишилася на самоті в охороні своєї культурної спадщини. Захищати її, відновлювати, повертати вкрадене допомагають колеги з різних країн – Сполучених Штатів, Європейського Союзу. Як завжди, першою підставила плече сусідня Польща.

Міхал Міхальський, керівник експертного відділу Національного інституту з питань польської культурної спадщини за кордоном Polonika розповів, як інститут співпрацює з культурними інституціями на західі та у центрі країни.

«Після початку війни ми почали тісно співпрацювати з міською владою Львова для забезпечення пам’яток культури. Але швидко ця робота поширилася на всі західні та центральні регіони України. Минулого року ми допомогли у забезпеченню 300 культурних споруд – церкви, костели, замки, синагоги. Зокрема, обладнали спеціальним противогневим оснащенням. Також працювали польські реставратори, які займалися відновленням культурних споруд», - розповів пан Міхал.

Ще один важливий напрямок роботи, за його словами - фотофіксація об’єктів історико-культурної спадщини методом 3D – таким чином було оцифровано понад 30 об’єктів. Адже це найбільш ефективний спосіб цифровізації споруд, який дає розуміння розміру, передає колористику, інтер’єр, окремі деталі. Це потрібно для того, щоб в разі знищення об’єкту культурної спадщини його можна було відновити за оцифрованим зразком.

Про те, що українські культурні пам’ятки можуть безслідно зникнути, говорив під час Форуму і Дмитро Антонюк, дослідник і автор книг про замки польських родів на території України. За його власним досвідом, деякі споруди перебувають у такому жалюгідному стані, що можуть скоро зникнути. І тим, хто хоче на власні очі побачити унікальні старовинні замки чи церкви, варто поквапитися. А для того, щоб потрапити туди, можна скористатися детальною мапою у книзі пана Дмитра.

Відновлювати українські пам’ятки культури до України приїхали й італійські реставратори. Одна з них – президентка Федерації реконструкційних та енергетичних компаній Finco Карла Томазі, яка нині займається реставрацією собору Святого Марка у Венеції, та член-засновник Асоціації «Реставратори без кордонів» П’єро Корона, який має досвід відновлення будівель після війни – у Сирії, Іраку та Балканських країнах. За словами італійських спеціалістів, їхнє завдання – поділитися досвідом та найкращими європейськими практики відновлення пошкоджених будівель з українськими колегами.

А на думку засновниці проекту Спадщина.UA, директорки ТОВ «Палац Розділ» Ганни Гаврилів, ще один ефективний спосіб зберегти культурну спадщину України – передавати її об’єкти у приватні руки. Це забезпечить їм належний догляд і значно продовжить життя. Вже є успішний досвід такої співпраці: українська інвестиційна компанія EFI Group стала новим власником палацу Лянцкоронських-Жевуських у Роздолі на Львівщині і планує його відроджувати.

«Зараз відбувається потрапляння об’єктів культурної спадщини у приватні руки. І це не вирок, а можливість зберегти її. Тому що це дає можливості для нового ресурсу, приватних коштів. І це відкриває нові можливості і для самих об’єктів спадщини, і для власника, і для громади. Бо якщо об’єкт потрапляє до приватної власності, то новий господар сплачує до місцевого бюджету податок на нерухомість, за оренду землі, створює робочі місця, зобов’язується утримувати та зберігати його тощо», - зазначає пані Гаврилів.

Учасники Форуму спростували міф, що культура під час війни – неважлива. На їхню думку, це важлива частина нашої національної ідентичності, яка, в тому числі, відрізняє нас від росіян. Саме тому так важливо зберігати унікальні історичні пам’ятки та залучати до цього процесу весь світ.

«Культурний Фронт. Мистецтво Перемоги» – це перший міжнародний Форум, присвячений збереженню культурної спадщини в Україні. Організатори обіцяють, що подібні заходи проходитимуть регулярно.