В уряді готують план «націоналізації» депозитів населення у воєнний час

Натомість населення отримає цінні папери

ЕкономікаВолодимир Пиріг, 7 лютого 201590030
В уряді готують план «націоналізації» депозитів населення у воєнний час

Міністерство фінансів України не відмовляється від ідеї прийняти рішення, яке дозволить «залучати в бюджет» банківські депозити у воєнний час. Але якщо раніше під дію подібної норми підпадали практично всі депозити громадян і організацій, то зараз суттєво підвищується «суспільний больовий поріг».

Тепер під фактичну «тимчасову націоналізацію» ризикують потрапити депозити громадян понад 200 тис. грн, пише «Дзеркало тижня. Україна».

У підготовленому Мінфіном законопроекті «Про фінансову систему України в особливий період» серед іншого містилася низка пунктів, які стосуються банківських депозитів громадян і організацій. Зокрема, йшлося про те, що «у випадку запровадження воєнного стану і накладення мораторію на виплату банківських депозитів кошти клієнтів, які перебувають на вкладних (депозитних) рахунках у банках, і кошти небанківських фінустанов, що належать громадянам і/або залучалися від громадян на поворотній основі, можуть залучатися для задоволення потреб держави в особливий період шляхом зарахування їх частини, розмір якої визначається Кабміном, до державного бюджету».

Законопроект передбачав, що залучені в такий спосіб кошти включаються у державний борг, що оформляється державними цінними паперами, які передаються власникам цих коштів. Зобов'язання за такими цінними паперами виконуються державою після закінчення особливого періоду за рахунок коштів держбюджету на умовах, визначених цими цінними паперами.

Те саме стосувалося коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізосіб-підприємців, а також фермерських господарств.

Передумовами для подібних ініціатив є не лише загроза запровадження воєнного стану в країні у випадку ескалації конфлікту на її Сході, а й серйозні проблеми з виконанням дохідної частини держбюджету.

Вищеназваний законопроект з'явився не просто так, а на виконання указу президента (від 24 вересня 2014 р.) і доручення прем'єр-міністра (від 27 жовтня 2014 р.) про необхідність створення законодавчих підстав для функціонування фінансової системи в так званий особливий період.

Газета пише, що обидва торішні розгляди законопроекту урядом закінчувалися його направленням на доопрацювання. Те саме відбулося і цього року після його винесення на очолюваний прем'єром урядовий комітет з питань економічного розвитку та європейської інтеграції. В ЗМІ просочилася причина: можлива дискредитація уряду (особливо напередодні прийняття рішення про вільне курсоутворення на міжбанку, яке вже призвело до нового витка девальвації).

Хоча, як зазначалося в супровідних документах, перед розглядом на урядовому комітеті документ був узгоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони, МВС.

На цей момент підготовка відповідного законопроекту триває, і більшість його положень залишаються незмінними.

Зокрема, новий набір пропозицій може передбачати ще ширше використання коштів населення і бізнесу для потреб держбюджету і банків, на порятунок яких держава не має коштів.

За даними джерел газети, обговорювані зараз у надрах Мінфіну та НБУ заходи стабілізації фінансової системи в особливий період суттєво розширені й передбачають як залучення депозитів та коштів з поточних рахунків громадян і підприємств до бюджету країни, так і так звану haircut («стрижку») за кіпрським сценарієм, коли вклади понад певну суму буде конвертовано в акції проблемних банків на певний строк (рекапіталізація за рахунок коштів клієнтів).

«Запровадження воєнного стану в країні або ряді її областей може призвести до тимчасового вилучення депозитів у всіх категорій фізичних та юридичних осіб (крім підприємств оборонного комплексу). При цьому залученими в процес порятунку держави можуть бути вклади розміром понад 200 тис. грн (перший розглянутий варіант) або 400 тис. (другий варіант) з видачею натомість держоблігацій терміном на два роки за ставкою 14–16% річних (прогнозний середній рівень інфляції на два роки) або за ставкою 12–14% річних за трирічними облігаціями», – йдеться в статті.

«Очевидно, одночасно з залученням депозитів в бюджет відбудеться автоматична конвертація валютних вкладів у гривневі за офіційним курсом, з подальшим поверненням в національній валюті. І хто знає, якою буде ця сума в перерахунку на реальний курс долара до того моменту», – додав автор матеріалу.

У відповіді Мінфіну, яка надійшла до редакції «Дзеркала тижня», відомство не підтверджує, але й не спростовує викладеної джерелами видання інформації.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук