«Ви просите мене вчинити корупційну дію»

Зарудці, Гряда, Великий Дорошів, Малі та Великі Грибовичі, а ще Завадів та Ситихів – усе це, певною мірою, віддалені населені пункти, які територіально від міста Львова відносно далеченько, в середньому від 10 до майже 30 кілометрів їзди. Більшість тамтешнього населення пов’язує зі Львовом робота, на яку вони щодня їздять або приватними автівками, або ж обласними маршрутками. От про них і будемо сьогодні говорити.

Мої вітання, це програма «Стінка на стінку». Тему громадського транспорту Львівської ОТГ пропоную розвинути з ключовими спікерами області та міста. Я радий вітати Тараса Греня – заступника голови Львівської облдержадміністрації, та Любомира Зубача – заступника міського голови Львова.

Любомир Зубач: Вітаю.

Але перш ніж ми розпочнемо нашу розмову, трохи бекґраунду додам для розуміння всіх цих транспортних гойдалок. Отож, 2 жовтня на засіданні виконкому місто погодило зміни до низки автобусних маршрутів. До міської схеми приєднали села та містечка, які ввійшли до новоспеченої Львівської ОТГ. Йдеться про продовження чотирьох діючих маршрутів та створення п’яти нових. При цьому вартість проїзду в маршрутках не змінювалася – тобто, приміром, з центру Львова до Гряди, Дублян, Зашкова чи Сетихова ціна мала бути тих самих 7 гривень, як і до Сихова чи мікрорайону Рясне. Однак Львівська облдержадміністрація відмовила Львову у продовженні цих дев’яти міських автобусних маршрутів до сіл і міст, які об’єдналися зі Львовом.

Як заявив начальник управління транспорту міськради Орест Олеськів, з 1 січня 2021 року розпочне юридично діяти Львівська об’єднана громада, тому в міськраді планували трохи скорше сполучити зі Львовом населені пункти, що ввійшли до складу цієї ОТГ. Далі процитую: «Місто вже готове забезпечити громадським транспортом ці населені пункти. Однак на наш запит ми отримали відмову, аргументовану тим, що ще не маємо юридичних повноважень, а також що в ОДА є підписані договори з перевізниками по цих напрямках, і вони не готові їх достроково закривати», – пояснив Орест Олеськів.

Отож, панове, ще раз вітаю вас у нашій студії. Так вийшло з цими маршрутами, як ось із першою сесією міськради – начебто все по закону, як книжка пише, але не дуже красиво. Як ви вважаєте, чи мали поїхати автобуси скорше і чи поїдуть вони з 1 січня?

Тарас Грень: З вашого дозволу. Пан Орест, очевидно, кривить душею, тому що як запит міста, так і наша безпосередньо відповідь опублікована – відповідно, можна прочитати чітко, на які позиції ми посилалися.

Так, давайте уточнимо.

Тарас Грень: Виключно як людина я, навпаки, є за те, щоби Львівська ОТГ собі спокійно запустила ці маршрутки, бо це дійсно буде ліпше для людей. Але я не можу і не повинен підписувати документи, які не є в моїх повноваженнях. І обласна державна адміністрація не може жодним чином формувати чи продовжувати паспорти маршрутів чи вносити зміни там, де вона не є замовником.

Тому якщо ви звернете увагу на безпосередньо самостійне звернення – там є порядку двох маршрутів тих, які продовжили, і є шість нових. Це з одного боку.

Інший блок проблематики – ми не можемо відкривати маршрут (я говорю безпосередньо про Львівську обласну державну адміністрацію) без проведення відповідних конкурсів і т. д. і т. д. Тобто, очевидно, визначати перевізника ми не можемо в адміністративному порядку.

Третій блок питань. До тих пір, поки в першу, п’яту і сьому статтю Закону «Про автомобільний транспорт» не будуть внесені відповідні зміни… До речі, ці зміни вже є на розгляді – тобто ще тиждень часу, і воно все відбудеться. І з першого числа дійсно це питання буде повністю у повноваженнях Львівської ОТГ, і великі так звані шатли поїдуть – і це буде класно. Але до тих пір немає юридичного механізму взагалі говорити про ті речі.

І найголовніше. У нас за результатами децентралізації є десять маршрутів, які ми абсолютно спокійно, гарно, щиро, зі всіма документами передаємо місту.

Але після Нового року?

Тарас Грень: Ні, листи підуть уже завтра. Тобто ми вели розмову з, умовно, п’ятьма чи шістьма перевізниками, які безпосередньо використовують ці маршрути. Ми будемо ставити питання про заміну створеного договору – і це буде абсолютно проблематика міста, повноваження, бачення, бажання, яким чином вони будуть далі діяти. Захочуть – перепідпишуть ці угоди, і воно буде рухатися в тому ракурсі. Не захочуть – умовно перепідпишуть і чинних перевізників, вибачте за такий термін, витиснуть з ринку через АТП-1.

Про АТП-1 ми обов’язково поговоримо далі.

Тарас Грень: Це абсолютно питання і повноваження Львівської ОТГ. І, з одного боку, я не хочу і не можу вирішувати ті питання, які не є моїми повноваженнями. А говорити про якісь речі типу «зараз погодити, щоби потім воно, можливо, поїхало»… Це, при всій повазі, коли я прийду до вас додому і поставлю свою печатку чи скажу, що «давайте робимо так».

Тому, знову ж таки, оті п’ять блоків питань, про які ми говоримо, вони саме в такому ракурсі і формуються.

Ваша позиція зрозуміла. Пане Любомире, от ви перед виборами неодноразово анонсували, що до того самого Зашкова поїдуть оті шатл-баси, великі автобуси. А зараз ми маємо ситуацію, коли область фактично відмовилася і наразі це питання на паузі. Ваша позиція – чому так сталося? Бо я чув інформацію, що, можливо, це навіть так і планувалося: що перед виборами ми обіцяємо одне, а після виборів стається інше.

Любомир Зубач: Наша позиція дуже проста: якщо ти хочеш робити добрі справи, то треба їх брати і робити, а не чекати. Тому що, знаєте, є два виходи – якщо хочеш щось зробити, можна робити кроки для вирішення цього питання. А можна шукати пояснення, чому цього неможливо зробити.

Тому коли ще на початку року, дуже далеко до виборів місцевих, до нас почали звертатися мешканці Підбірців, Малехова й інших громад, які били в набат і казали, що транспортні перевезення, які здійснюються в ті населені пункти, не витримують жодної критики – і ми почали розпрацьовувати питання, яким чином місто може допомогти. Було написано не один лист (кількості не скажу, але не один лист) у Львівську обласну адміністрацію – і все-таки ми сподівалися, що відповідь не буде полягати в тому, щоби знайти норму закону, чому це не можна зробити.

Ну, все законно начебто.

Любомир Зубач: Можна ж би було зробити якісь кроки назустріч, щоби знайти шлях вирішення цього питання. Я розумію, що ситуація кардинально помінялася – ніхто рік тому не міг спрогнозувати, що буде Львівська об’єднана територіальна громада в такому форматі. Може, крім мене, бо я на це дуже розраховував і працював для того. Я розумію, що були підписані договори. Але ці договори… Знаєте, якщо держава прийняла рішення, що місто Львів має сформувати ОТГ – ну, то я думаю, що це є достатня причина для того, щоби подумати і знайти інший шлях вирішення цього питання.

Я це все веду до того, що насправді жодного підтексту виборчого-невиборчого тут немає. Насправді ми цей процес ініціювали ще з початку року, ми своїми рішеннями показали готовність при наявності відповідних погоджень ці автобуси запустити. На жаль, ми не отримали необхідних акцептів від обласної адміністрації. Не скажу, що мешканці від цього в захваті. Скажу так – до кінця року залишилось не так багато часу. Але ще раз кажу: добрі справи треба робити швидко – якщо є можливість, треба робити вже.

Тарас Грень: Я подивлюся, як ви з 1 січня зробите цю добру справу в межах повноважень.

От ви згадували, зокрема, про те, що мешканці били в набат. Всі ми віримо в чудеса, які мають статися неодмінно після Нового року – відтоді якраз юридично і почне діяти Львівська ОТГ. А поки ми вирішили перевірити, як зараз працюють обласні маршрутки, які курсують у населені пункти, що приєднались до Львова. Чи дотримуються водії графіків руху і що там з якістю автобусів? Дивимось.

***

Село Підбірці всього за десять кілометрів від Львова. Сполучає населені пункти приміський автобус 217а, втім потрапити на нього – ще та лотерея.

Юлія (мешканка Підбірців): «Було раз таке, що чекала більш як годину, було таке. Хоча б що 15 хвилин їздили – і тоді нормально все було б».

Галина (мешканка Підбірців): «Ми навіть не можемо сказати, як вона правильно їздить – чесно вам скажу».

Мар’яна (мешканка Підбірців): «З’їжджають з рейсів. Деколи вже година пів восьмої можуть назад не вертатися».

Любов (мешканка Підбірців): «Субота-неділя – взагалі армагеддон.

– Неможливо виїхати звідси?

– Не виїдеш нічим. Таксі не їздить, більше нічого не їздить – ходимо в Лисиничі на 29-й.

– Там краще їздить?

– Там взагалі супер їздять, не то що краще».

За 35 хвилин автобус таки приїжджає, але пояснити нам своє запізнення у водія немає часу. Наступна маршрутка – вже в межах 15 хвилин на цій же зупинці. Мешканці кажуть, щодиво робить наша камера, а водій запевняє – так і мав їхати.

Михайло (водій автобуса №217а): «Перед мною пішла машина, я чітко їду по графіку – 13 хвилин.

Скільки?

– 12–15. “Газель”, десять машин».

Негаразди з поїздом, кажуть місцеві, – вже не перший рік. Не раз просили Львівську міську раду дати додатковий транспорт. У Ратуші експрес-автобуси до Малехова та Підбірців хотіли запустити ще на початку року. Втім, обласна адміністрація тоді не погодила схеми руху. Додаткові міські автобуси вже з цього грудня міськрада хотіла запустити у 16 міст та сіл довкола Львова. Втім, і зараз в області ідею не погодили.

Орест Олеськів (начальник міського управління транспорту): «Місто вже готове забезпечити транспортом дані населені пункти. Але все ж на наш запит ми отримали нещодавно відповідь із відмовою. Аргументують тим, що ми ще не маємо такої юрисдикції на цю територію».

Місцеві готові платити навіть більше, аби лиш автобус приїздив вчасно.

Любов: «Я готова і десять заплатити – але я знаю, що він приїхав, я сіла і поїхала, а не стою мерзну».

Галина: «Напевно, краще, звичайно. Навіть якби платили, але щоби їздив».

Тим часом Львів уже розробив нові маршрути до ОТГ та продовжив існуючі. Так, автобус 1-А продовжать до міста Дубляни, маршрутка № 22 їхатиме до села Гряда, а № 56 відправлятиметься тепер зі станції Підзамче до села Великі Грибовичі. З’являться й абсолютно нові маршрути з Підзамча – звідти поїдуть автобуси до сіл Завадів, Ситихів, Зарудці, Малі Грибовичі. Також буде маршрут із села Підрясне до села Підбірці, який перетинатиме весь Львів.

***

Ну от, панове, мені запам’яталася оця жіночка, яка каже про армагеддон у Підбірцях, що люди на вихідні змушені пішки ходити на автобус № 29 у Лисиничі, тому що просто вони не курсують. Як на мене – показово. Хочу почути ваші коментарі, пане Тарасе.

Тарас Грень: Ну, ви ж не показуєте безпосередньо в сюжеті, скільки в нас судів було безпосередньо з Leo-Trans – цим перевізником.

Так.

Тарас Грень: І ви ж не показуєте, яким чином, допустимо, пан Орест формулює своє бачення. А пан Орест формулює своє бачення дуже просте: ви затвердіть те, на що не маєте права.

Пан Любомир правильно сказав – давайте зробимо добру справу. І я реально, щиро, переконаюся і подивлюся, як, умовно, завтра чи післязавтра, коли ви отримаєте безпосередньо лист про передачу маршрутів, ви на них будете реагувати.

І мені жодним чином не розходиться на тому, щоби тих десять маршрутів передати – я їх передам вам за будь-яких умов. Що ви з ними будете робити потім – це є ваше питання. І, звичайно, добра справа з, умовно, цього тижня чи першого січня буде вами зроблена – я глибоко в цьому переконаний. Тому що вона, напевно, вам потрібна.

Вона людям потрібна, ця добра справа. Бачите, люди ж не можуть дістатися.

Тарас Грень: Бачите, ми зараз говоримо про маніпуляцію. Ми ж зараз говоримо про об’єктивні обставини.

Ми говоримо про конкретні речі – що люди не мають чим їхати.

Тарас Грень: Правильно. Я ж не бачив людей у судовому засіданні. Ви ж не приходили і не підтримували обласну адміністрацію, коли нам…

Кличте, кличте – ми прийдемо.

Тарас Грень: …коли ми розривали угоди і безпосередньо боролися з Leo-Trans – нікого ж не було.

Пане Тарасе, але розумієте, в чому справа – в місті ж теж було те саме. Через те місто і створило комунального перевізника. В області такого немає.

Тарас Грень: Все правильно. Але питання в тому, що обласна адміністрація не те що «хоче» чи «не хоче» – вона не може створити обласного перевізника в силу того, що бюджет розвитку області в сім, дев’ять, десять разів менший, ніж у міста. Але це є так само нормально. Я веду до чого? З нашого боку не може бути ситуації, коли ми робимо те, що не передбачено законом чи переходимо за межі своїх повноважень.

В свою чергу, я повторюся: завтра безпосередньо піде пропозиція про зміну сторони договору і передачу тих маршрутів. І я дійсно переконаний, що з 1 січня в Підбірцях (пан Любомир зараз, очевидно, пообіцяє) буде класний, гарний, жовтий шатл. І всі будуть задоволені. Це я говорю зараз, 7 грудня. Ну, до 1 січня трошки залишилося часу.

Пане Любомире, ми почули, що кажуть люди – що просто немає чим їхати, і вони приходять і сідають на автобуси власне комунального АТП, якого нема в області. Я переконаний, що в міста теж були ті самі проблеми з приватними перевізниками – не один суд, не одне попередження, оці конкурси, на які ніхто не подавався. Нагадайте оцю ситуацію з комунальним перевізником – чому його довелося створити? І чому місто ніяк не може передати землю для АТП-2 – теж важливе питання.

Любомир Зубач: Коли ми розглядаємо подібні питання і перевезення, й інші речі – треба розуміти, що як місто, так і область надає де-факто такі соціальні послуги. Це не є бізнес – це є послуга, яка надається…

Ну, для приватних перевізників це бізнес.

Любомир Зубач: Для приватних перевізників це бізнес. Але для людей, для яких працюють органи державної влади і місцевого самоврядування, це є послуга. І наше завдання – навіть якщо ця послуга є нерентабельна, все одно її надавати і забезпечувати.

Тому мені прикро, пане Тарасе, що ви так іронізуєте стосовно 1 січня. Звичайно, що буде непросто. Але ми будемо робити все можливе, ми будемо шукати варіанти, щоб цю послугу надавати якісно. Тому що громада міста і, в тому числі, громада тих населених пунктів, які проживають біля Львова, надала нам кредит довіри. Ми будемо шукати варіанти, як це зробити якісно і як би ці послуги надавалися добре.

Стосовно того, що дійсно в тому питанні є юридична складова – я це розумію. Тому що ви юрист, я юрист – і я прекрасно це усвідомлюю. Але я, наприклад, тоді не розумію: якщо у вас з цим перевізником були такі проблеми, ви судилися – чому тоді не можна було надати погодження на ті шатл-баси, які пропонувало місто дати, щоби…

Тарас Грень: Пане Любомире, ви зараз просите вчинити корупційну дію чи незаконну дію. Обласна адміністрація не може (я наголошую ще раз, не може) і вона не є вповноважена приймати рішення стосовно безпосередньо тих маршрутів, де ми не є замовниками. Це питання Національної поліції – поставити печатку на паспорті маршруту.

Ви собі спокійно зробили з маршрутом № 52 – знялося питання, все добре, всі задоволені. Ми хоча би якимось чином сказали, що це неправильно, хоча це є не зовсім правильно? Ні, тому що це дійсно потрібно для людей. І все нормально. То чому зараз з однієї голови валити на іншу і маніпулювати тими питаннями? Ось про що я говорю.

Любомир Зубач: Тому що справа в тому, що донедавна Львівська об’єднана територіальна громада як така ще не працювала – вона була створена, але вона не почала свою роботу. І тому ці перевезення, про які ми говоримо, – це була юрисдикція обласної державної адміністрації, це не входило суто в компетенцію міста.

Тарас Грень: Пане Любомире, ви обманюєте. Ні, це не входить в компетенцію обласної адміністрації.

Любомир Зубач: Якщо би я мав можливість побачити принаймні якийсь крок назустріч, якесь бажання знайти спільну позицію в даному питанні, то я би розумів те, що ви зараз говорите. Бо це так виглядає: є проблема – давайте знайдемо пояснення, чому її неможливо вирішити. Я теж міг би знайти десять причин, чому місто не може запустити ці маршрутки в цьому році. Але ми такі можливості знайшли, незважаючи на фінансові проблеми, незважаючи на те, що ще відбувався процес створення об’єднаної територіальної громади. Але ми шукали ці можливості. А ви ці можливості шукали? Чи ви просто послалися на норму закону?

Тарас Грень: Звичайно. Ми, на відміну від вас, не почали розмову з брехні. А ви почали.

Любомир Зубач: Я би так не формулював з вашого боку.

Тарас Грень: Можливо, пан Орест перехвилювався. Чи, можливо, пан Орест дещо не те сказав – я ж це не оспорюю.

Це ви говорите про керівника транспорту міста?

Тарас Грень: Саме так. Тому ми чітко розписали, що можна зробити. І ми чітко розписали, яким чином ви це можете зробити. Але ми цього зробити не можемо. Не в силу того, що ми хочемо чи не хочемо – а тому, що це об’єктивно неможливо в силу наших повноважень. Повторюся: маршрут № 52 – все нормально.

Так, ви вже згадували 52-й маршрут, пане Тарасе. Дивіться, я все ж таки від цих юридичних колізій хотів би перейти ближче до людей. Нас дивляться люди, які хочуть зрозуміти, що це буде означати для них. Міські маршрутки курсують по 7 гривень, обласні маршрутки – до тих самих Дублян можемо дістатися вже за 10 гривень. Але це Львівська ОТГ. У нас є інші населені пункти і значно далі. Що це буде означати для них, тобто чи будуть маршрутки коштувати далі 7 гривень? І якщо так – хто за це буде доплачувати? Чи готове місто доплатити за доїзд до населеного пункту, який від Львова до 30 кілометрів?

Любомир Зубач: Ціна перевезення не буде змінюватися для навколишніх громад – це будуть ті самі 7 гривень. Мало того, стосовно перевезень у навколишні села, містечка Львівської ОТГ – будуть застосовуватися ті самі додаткові пільги, які діють у місті Львові. Зокрема, це безкоштовне перевезення пенсіонерів і це безкоштовне перевезення школярів – ті пільги, яких обласна адміністрація не надає, наскільки я розумію.

Не надає. Обласні маршрутки, які заїжджають до Львова – № 114, № 133 – у них так і пише: «Пенсіонери платять». Мають гроші, не мають гроші… Ви спілкувалися з перевізниками з приводу цього питання?

Тарас Грень: У нас, щоб ви розуміли, у 2020 році об’єктивно (це, до речі, з умовами карантинних обмежень, тому що був період, коли не їздили транспортні засоби) було виділено по області, якщо я не помиляюся, близько 118 мільйонів гривень.

На відшкодування?

Тарас Грень: З них 80, якщо я не помиляюся, виділило місто Львів. Тобто, очевидно, місто Львів дійсно робить хорошу справу – тут я об’єктивно кажу вам мій великий, вибачте за таке слово, респект в частині того, що ви виділяєте відшкодування оплати пільгового проїзду. Тому що по районах не сильно таке відбувається – відповідно, дійсно маємо факт такий, що дуже багато пільгових категорій не користуються своїми пільгами, хоча це незаконно.

Відповідно, звичайно, судячи з позиції міста, як було озвучено раніше, пільгове перевезення буде зберігатися в межах безпосередньо Львівської ОТГ – і це дійсно буде добре для людей. Тому в тій ситуації вам щире, абсолютно без всякої іронії, дякую, тому що ви виділяєте на це кошти. Обласна рада, очевидно, на це коштів не виділяє, в нас було виділено близько 1,5 мільйона – це копійки порівняно…

Скільки треба, якщо порахувати?

Тарас Грень: По інформації перевізників, треба 44 мільйони.

А на чому це базується, як вони це рахують?

Тарас Грень: А отут найцікавіше – досі у нас обліку конкретного немає. Саме тому ми провели закупівлю, ми ввели поняття соціальної картки, ще влітку ми її почали запускати – місто так само почало запускати. Тобто, я думаю, що до року часу ці системи зійдуться і буде чіткий облік. Бо, об’єктивно, обліку належного немає. І говорити про 44 чи про 84 мільйони – на сьогоднішній день це віртуальні цифри.

Але в місті пільговики їздять безкоштовно, а в області...

Тарас Грень: Ви ж пам’ятаєте, що я сказав хвилину тому? Що з 118 мільйонів близько 80 млн виділило місто Львів. Очевидно, що є ресурс – і, відповідно, люди користуються тими послугами. І це є дійсно добре.

Так-от, в продовження: коли ми говоримо безпосередньо про оці категорії, то, очевидно, такі пільги мають надаватися. Інша справа, що причина цієї проблематики – це три-чотири роки тому, коли Бюджетний кодекс сформулював, що обов’язок є (він передав це на органи місцевого самоврядування), а фінансового ресурсу, очевидно, закон не передав. Відповідно, з цього часу кожні органи місцевого самоврядування пробували в той чи інший спосіб формувати відшкодування і забезпечувати пільгове перевезення.

Ми побачили, як вони з цим справлялися. Пропоную саме зараз долучити до нашої розмови приватних перевізників, які продовжують обслуговувати міста та села Львівської ОТГ. Я от поспілкувався напередодні з Ігорем Самардаком – керівником «Екопастранс». Отож, про перспективи роботи на цих маршрутах автобусів міського АТП-1 і болючу тему пасажиропотоків почуємо.

***

Ігор Самардак (керівник концерну «Екопастранс»): «Ви повинні зрозуміти, що АТП-1 не здатне на сьогоднішній день в принципі забезпечити доїзд до об’єднаних територій, як би ми там не надувалися. Бо деколи, знаєте, є така теорія: нехай підуть приватні перевізники – АТП-1 справиться. Це говорять люди, які абсолютно не розбираються в цифрах. Навіть на сьогоднішній день (з 2012 року, здається, вони роблять) після восьми років вливань коштів, закупівлі транспорту ми можемо говорити, що на сьогоднішній день навіть в межах старого Львова, тобто в межах існуючого Львова могли забезпечувати 50–60% пасажиропотоку за рахунок великих автобусів.

А щодо нових територій – то я в принципі не вбачаю сьогодні можливості АТП-1 фізично зробити це обслуговування. І тому хоче місто чи не хоче, воно може багато що розповідати – все одно прийдуть до нас.

Здоровий глузд підказує, що це би мали бути концептуально ті самі перевезення, що і в місті. Тобто чи великі автобуси? Ну, це в кожному окремому випадку потрібно розглядати. Можу сказати, що я не бачу необхідності для цих населених пунктів великих автобусів.

Ми, зрештою, пробували пускати. І мешканці Зашкова підтвердять – ми запускали туди великі автобуси. Ми пробували туди випускати і MAN-и ті, що тестували, і Solaris-и туди їздили, і Volvo навіть заїжджали. Але немає там такого пасажиропотоку – це абсурд. І пускати великий автобус для того, щоби він просто туди гарно заїжджав… Я не знаю, чи Львів може собі дозволити такі витрати».

***

Ну от, пане Любомире, не вірять приватні перевізники, що комунальне АТП-1 може справитися з перевезенням пасажирів до оцих населених пунктів.

Любомир Зубач: Ніхто не вірив, що настане час, коли по місту будуть їздити не оці руїни на колесах – маршрутки, а будуть їздити великі автобуси. Ніхто не вірив, що поїде трамвай на Сихів. А це все відбулося. І це відбулося завдяки роботі, яку здійснювала міська влада. Тому звичайно, що в даному конкретному випадку тут треба буде дивитися, рахувати пасажиропотоки, навантаження, рентабельність і від того відштовхуватися. Так, може дійсно будуть населені пункти, де нема потреби скеровувати великі автобуси. Але я переконаний, що треба прагнути до того, щоби в більшості їхали великі автобуси. З простої причини: тому що вони є комфортні для людей – і це найосновніше з нашої точки зору.

Знаєте, колега приватний перевізник говорив… Ми не ставимо собі за ціль, щоби приватних перевізників не було – та нехай собі будуть, нехай конкурують! Але має бути одна умова: має бути нормальна якість перевезень. Якщо вони будуть її забезпечувати – тоді вони будуть мати шанс працювати. Якщо вони будуть виконувати свою роботу погано, як подекуди зараз, – значить, для того є комунальне підприємство, яке по замовчуванню має надавати цю послугу людям. Дуже просто.

Тарас Грень: З вашого дозволу, коротенька ремарка. Я повністю погоджуюся з паном Любомиром і не погоджуюся з паном Самардаком.

У вас особливі стосунки з приватними перевізниками – я пам’ятаю оці пікети під адміністрацією, коли вони самовільно виїжджали з карантину, не питаючи у вас дозволу.

Тарас Грень: Звичайно. Я скажу по-іншому. Об’єктивно Львівське АТП завдяки ресурсу Львівської міської ради зможе забезпечити ці маршрути. Більш того, тому в тій ситуації воно зможе забезпечити не тільки в частині просто довезень, а в частині і забезпечення пільг і пільгового проїзду. Тому я тут не погоджуюся з перевізниками і буду підтримувати Львівську міську раду – тому що, все ж таки, вони мають і потугу, і силу, і бажання (якщо воно не декларативне) все ж таки цю історію зреалізувати. Тому я сподіваюся, що так і буде.

Ну, але якщо приватні перевізники готові йти на співпрацю…

Тарас Грень: Дивіться, все дуже просто. Завтра іде офіційний лист, який я від управління транспорту оприлюдню в засобах масової інформації. Відповідно, стане питання про те, що ми будемо просити місто в порядку тристоронньої угоди перейняти права замовника. Звичайно, це буде, умовно, по процедурі через тиждень-два – тоді, коли з’являться зміни до закону. І тоді абсолютно жодних питань не буде: тоді повністю буде уповноважено з одного боку питання відповідальності перевізників, з іншого боку питання міста. І я погоджуюся з тим, що так має бути. У межах Львівської ОТГ має бути, очевидно, один замовник, і це правильно. Тому в тій ситуації жодних застережень не буде.

Панове, підсумовуючи нашу розмову, хочу почути ваш прогноз щодо вартості і щодо якості громадського транспорту у Львівській ОТГ після Нового року. Пане Любомире, коротенько.

Любомир Зубач: Стосовно вартості я не маю інформації, що щось найближчим часом буде мінятися.

Тобто якщо буде змінюватися, то буде змінюватися і у Львові, і в Зашкові тариф?

Любомир Зубач: Абсолютно. Це вже в нас буде юридично один організм і будуть одні правила діяти для всіх. Стосовно якості… Я не буду обіцяти, що чудо відразу настане і все буде досконало. Але те, що точно можу пообіцяти – що буде краще, ніж воно є наразі. І ми будемо постійно працювати над вдосконаленням цих перевезень, щоби забезпечити якість послуг.

Мені сподобалася цікава фраза про «старий Львів» і «інший Львів». Раніше вважалося, що старий Львів – це центральна частина, а тут уже використовують для всього Львова. Але ми будемо старатися, щоби стандарти і якість послуг, які є в тому так званому старому Львові, щоб вони так само були і в новому Львові. І ми будемо багато над тим працювати.

Тарасе, ваше слово.

Тарас Грень: Три блоки питань. Погоджуся з паном Любомиром в тій частині. Другий блок питань – чудес у тому житті не буває, просто їх не буває.

Хіба на Новий рік.

Тарас Грень: І на Новий рік так само… І третій блок питань. До тих пір, поки ми на законодавчому рівні не змінимо структуру безпосередньо перевезення – тобто я говорю про оплату за кілометр, а не оплата, коли водій збирає гроші, нічого путнього не буде. Коротко – все.

Отож, не знаю, чи відчувають себе нині мешканці того ж Ситихова чи Зашкова вже частиною громади Великого Львова (хоча скажу відверто – не люблю цього словосполучення, але менше з тим). Принаймні, за міського голову Львова – чи то вже зараз правильно сказати голову Львівської ОТГ – вони цього року вперше проголосували.

Думаю, тим, хто живе в Дублянах і Винниках, до цього звикати буде простіше. Але певен, що коли у нас запустять таки електронний квиток у громадському транспорті і «картку львів’янина», то розуміння буде трохи іншим. Я дякую Тарасові Греню та Любомирові Зубачу за цю розмову. Це була програма «Стінка на стінку». До зустрічі вже наступної середи о 21:00. Щасти.