«Всі дивляться на свою історію через певні окуляри»

Напередодні робочого візиту до Польщі міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув до Львова. Метою його візиту є участь у поминальних заходах, присвячених річниці розстрілів українців підрозділами польського підпілля в селі Павлокома в березні 1945 року. Втім, міністр наголошує, що ця його поїздка є «не політичною, а емоційною».

2 березня Павло Клімкін зустрівся із львівськими журналістами. ZAXID.NET подає головні тези, які озвучив міністр.

Стосунки з Польщею та історична політика

Те, що зараз робиться в Польщі і те, які приймаються меморіальні закони, які начебто мають визначити, якою була наша спільна історія – це позбавлено жодного сенсу.

У нас є сміливість сказати, якою була наша історія. І я багато разів казав полякам: я готовий разом з вами вшанувати пам’ять загиблих поляків. А чи готові ви зі мною вшанувати пам’ять загиблих українців? Якщо ви не готові, то це не людське відношення, не християнське відношення – це політика. Це створення політичних легенд про свою історію.

Я вважаю, що ми маємо розуміти історію, якою ми її собі уявляємо. Ніхто не може вказувати нам, яких героїв ми шануємо, які події в нашій історії ми шануємо або засуджуємо. Це право – виключно нас, українців.

Кожен народ, кожна нація дивиться на свою історію через певні окуляри. Але історія, тим паче спільна історія (як наша з поляками) має бути предметом діалогу істориків, а не політичних маніпуляцій.

Ми всі прекрасно розуміємо, що нас намагались зіткнути тоталітарні режими: спочатку це була радянська влада, потім німецька, потім знову радянська. Але ми не забуваємо про приклади взаємодії УПА з польським підпіллям, які разом боролись з більшовиками.

Ми ніколи не відмовимось від тих, хто боровся за незалежність України.

У нас нема ніяких дзеркальних відповідей полякам, оскільки вони хочуть визнавати свою історію виключно позитивною для себе. Це їхнє тлумачення. Але більше того: вони хочуть це тлумачення нав’язати всім іншим. І це стосується не тільки України.

Чому це не відбувалось в Польщі п’ять років тому, десять років тому? Це не було відомо чи просто змінилась оцінка? Причому якщо змінилась оцінка, то політична, а не людська.

Ми маємо залишити спільну історію історикам і йти вперед.

Поляки іноді ображаються, коли ми кажемо, що так було в історії чи інакше. Але разом з тим ми маємо поводитись відповідально. Державницька позиція має бути дуже чіткою. Але тут, всередині країни, ми маємо право шанувати того, кого вважаємо за потрібне.

«Спільна історія має бути предметом діалогу істориків, а не політичних маніпуляцій»

Про роботу українсько-польської комісії з історичних питань за участю віце-прем'єр-міністрів України та Польщі Павла Розенка і Пйотра Глінського про зняття Україною заборони на ексгумацію польських поховань

Чому Україна припинила ексгумацію [польських поховань]? Після того, як ставлення до наших пам’яток принципово змінилось. Але це не питання лише політичного ставлення – це питання людського ставлення. Коли в Грушовичах руйнуються пам’ятники і потім місцева влада намагається частинки цих пам’ятників вкарбовувати в дорогу, то це, я вважаю, певна межа, яку люди і християни не можуть перетинати.

Впевнений, що ми домовимось з нашими польськими друзями. Але фундаментальною передумовою цього є повага. Ми ж не вимагаємо поваги до свого розуміння нашої історії – ми вимагаємо поваги до українців, які загинули і яким встановлені пам’ятники. І без такої поваги, звичайно, жодних домовленостей досягнути не можна.

Що буде після провалу модернізації прикордонних пунктів за гроші ЄС

Є сумна історія з тим, що ДФС не змогла використати ані коштів з українського бюджету, ані європейських. Через це маємо на кордоні те, що маємо. Вважаю, що потрібно прийняти важливе рішення: за побудову пунктів пропуску мають відповідати регіони. Але стратегічне планування має залишатись на рівні держави.

Я вважаю, що тут [на Львівщині] є відповідальні люди, які можуть взяти відповідальність на себе. І владнати весь той бардак, який відбувається довкола будівництва пунктів пропуску. Тому відповідальність – а разом із нею і фінансові ресурси – потрібно передати сюди. Так само, як передати їх у всі інші [прикордонні] регіони.

Те, що деякі пункти не були побудовані за десять років – я вважаю це вироком існуючій системі.

Якщо ми найближчим часом, протягом 2-3 років, кардинально це не змінимо, ми реально отримаємо на кордоні ситуацію, близьку до колапсу.

Павло Клімкін доручив провести інвентаризацію активів «Газпрому» в країнах Європи

«Газпром» і Стокгольмський арбітражний суд

Може, ми й не хочемо купувати газ у Росії – але це рішення Стокгольмського арбітражу.

Ми виконуємо наші зобов’язання, хоча це не дуже просто за такої температури. Але ми будемо їх виконувати, а Європа побачить, що ані «Газпром», ані Росія не хочуть і можуть виконувати рішення арбітражу. Хай заплатять гроші – вони нам за другим рішенням зобов’язані 4,5 мільярдів.

Ми їх дістанемо, бо в Європі багато активів «Газпрому». Я вчора дав доручення послам провести інвентаризацію активів «Газпрому», щоб, якщо потрібно, ми були готові йти подавати позови в інші суди.

Кому вигідний підрив Товариства угорської культури в Ужгороді?

Це – злочин, можливо, це теракт. Це все організовано за сприяння Росії.

Я не чув про якусь антиугорську кампанію в Україні. Давайте вийдемо запитаємо на вулиці – є хто проти Угорщини? Але той, хто постійно каже про антиугорську кампанію, не залежно від причин, насправді сприяє радикалам. Тому це безвідповідально з точки зору безпеки. А ми маємо захистити наших угорців.

Я розмовляв з керівництвом СБУ і міністром внутрішніх справ – вони щільно працюють з Закарпаттям. Зараз вони збільшують присутність там, в тому числі кількість патрульної поліції. Ми не дамо роздмухувати ситуацію. У мене нема жодних сумнів, що для Росії це був би ідеальний сценарій. Маємо бути для цього готові.

(Усі фото - Павла Паламарчука, ZAXID.NET)