У п'ятницю, 21 липня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповідає про бюджетні витрати в час війни та звільнення міністра культури Олександра Ткаченка.
***
Між українцями останнім часом загострилися дебати про витрати: що саме необхідно фінансувати, коли країна бореться за власне існування, а перемогу на фронті все ще потрібно здобувати кров'ю і потом, а що сьогодні є зайвим чи неважливим. Ось і міністр культури України Олександр Ткаченко позбувся своєї посади через недоречні витрати. Майже півмільярда гривень з бюджету Мінкульт виділив на виробництво телефільмів і серіалів. Такі витрати у міністерстві Ткаченка охрестили «питанням державної інформаційної та культурної безпеки». У розпал скандалу свою позицію висловив президент Володимир Зеленський, який вважає, що гроші на серіали треба брати з інших джерел, а не з державного бюджету. Глава держави попросив замінити на посаді міністра Ткаченка.
На посаді міністра культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко відзначився багатьма невдалими й відверто шкідливими рішеннями або ж проявами бездіяльності. Наприклад, Міністерство культури не зробило нічого для евакуації музейних установ у часи війни, Ткаченко провалив або й відверто гальмував ініціативу про дерусифікацію і деколонізацію України. Однак доконали міністра саме невиправдані витрати з бюджету.
Серед витратних проектів були й цілком патріотичні, важливі для формування національної ідентичності. Наприклад, добудова Національного музею Голодомору-геноциду українського народу за 500 млн грн з державного бюджету. І хоч багато хто радив міністрові зачекати з такими ідеями, але сам Ткаченко вважав їх доречними. Ще одна показова історія – це заміна радянського серпа з молотом на тризуб на щиті монумента Батьківщині-Матері у Києві. Вартість заміни герба становить майже 30 млн грн, хоча сам пам'ятник навіть із тризубом на щиті не стане менш радянським і тоталітарним. Найкраще було б демонтувати його після перемоги над Росією.
Поки міністерство Ткаченка розкидалося мільйонами направо і наліво, некритичні видатки під час війни вирішили обмежити у Львові. Там на рівні міської ради визначили пріоритетні напрями бюджетних видатків. Позицію вдалося узгодити з усіма фракціями, а також комісією з питань фінансів і бюджету.
Отож, коштом громади у Львові першочергово фінансуватимуть:
- Збройні сили України, національну безпеку та оборону;
- ліквідацію наслідків збройної агресії Росії;
- заклади охорони здоров'я, що надають медичні послуги постраждалим внаслідок збройної агресії;
- об'єкти критичної інфраструктури, зокрема, підготовку до опалювального сезону, підготовку укриттів та освітніх закладів до навчального року;
- забезпечення соціальними послугами мешканців міста та внутрішньопереміщених осіб; завершення вже розпочатих інфраструктурних об'єктів;
- інші видатки для забезпечення життєдіяльності міста.
Раніше мер Львова Андрій Садовий закликав з розумом підходити до витрат. Мовляв, у бажанні оптимізувати витрати громад і «віддати все на фронт» важливо зберігати тверезий розум. Важливо, що вже зараз у бюджеті Львова закладено 600 млн грн на допомогу армії. За словами мера, до кінця року ця сума збільшиться до мільярда.
Обмежити некритичні витрати для підвищення обороноздатності держави вимагає і львів'янин Святослав Літинський. Волонтер і громадський активіст створив на сайті Кабінету міністрів України відповідну електронну петицію. Вона вже зібрала більше ніж необхідні 25 тисяч підписів. Далі петицію має розглянути прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Життя під час війни безумовно має тривати далі, однак деякі складові довоєнного життя давно час залишити у минулому. Зокрема йдеться про освоєння і розкрадання бюджетних коштів, а також урочисте перерізання стрічок на нових стадіонах чи інших будівлях, куди вже завтра може прилетіти російська ракета.
І коли вже так сталося, що Міністерство культури на наших очах перетворилося в «прачечную», де близьким по духу студіям виділяють мільйони на виробництво серіальчиків типу «СМТ Інгулець», то від такого дна треба негайно відштовхуватися і рухатися далі до перемоги над ворогом і над власними слабостями.