Про гроші на допомогу армії і тверезий розум

В бажанні оптимізувати витрати громад і «віддати все на фронт» важливо зберігати тверезий розум.

Україна воює, але міста також мають продовжувати жити в умовах війни. Це як в будь-якій сім‘ї: люди донатять гроші на ЗСУ, але продовжують фінансувати і свої потреби.

Гроші міст – це не якісь віртуальні «бюджетні кошти». Це гроші сімей, які проживають в цих містах, якими лише управляють вибрані органи місцевого самоврядування в їх інтересах.

Один приклад, який зустрів в матеріалі «Української правди» на цю тему: озеленення Личаківського району Львова. Закладена сума – 1 мільйон гривень.

Як стривожені темою люди уявляють цю послугу: район бездумно витрачає гроші на зелені насадження, замість того, щоб купити дрони.

Як це є в реальності: 350 тисяч з цієї суми вже витратили на зачистку аварійних дерев. Завдяки цьому під час останнього сильного буревію не було повалене жодне дерево, не постраждала жодна людина, не пошкоджено жодну машину. Решта 650 тисяч залишаться у резерві району, на випадок непередбачуваних обставин.

Таких прикладів багато.

Я не заохочую до бездумної трати бюджетних коштів. Ніколи в принципі, а під час війни особливо. Нікого не захищаю, а лише прошу підходити до цієї теми з розумом.

Вже зараз у бюджеті Львова закладено 600 мільйонів гривень на допомогу армії. До кінця року ця сума прогнозовано збільшиться до мільярда. Зі зрозумілих причин ми не можемо гучно говорити на що конкретно йдуть ці гроші. Але про це добре знають наші військові.

Оригінал