Як самостійно змонтувати водяну теплу підлогу: інструкція

Водяна тепла підлога допомагає значно зменшує витрати на обігрів та навіть може повноцінно самостійно опалювати приміщення. Це оптимальний варіант з точки зору екологічної безпеки і санітарно-гігієнічних норм. «Все про ремонт і будівництво» розповідає, як можна змонтувати водяну теплу підлогу самостійно. Навіть якщо ви довірите монтаж фахівцям, знання процесу допоможе ефективніше контролювати робітників.

Матеріали для водяної теплої підлоги

Труби

Для водяних теплих підлог використовуються труби зі зшитого поліпропілену або металопластикові труби з робочим тиском 10 бар, що витримують температуру вище 90°С. Діаметр труби варіюється в межах 16-20 мм. Щоб у системі була мінімальна кількість повітря, труба повинна мати антикисневе покриття, проте при правильному монтажі і достатньому діаметрі труби така характеристика не обов’язкова.

Колектор (розподільна шафа)

У колекторі збираються всі гілки і петлі труб теплої підлоги, тут відбувається змішування гарячої і холодної води до потрібної температури та розміщені клапани, які регулюють кількість води в окремому контурі й температуру всієї системи в цілому. У розподільній шафі може встановлюватися насос для прокачування теплоносія по трубах, якщо потужності вбудованого в котел насоса не вистачає для цієї операції.

Кількість клапанів має дорівнювати числу труб подачі та повернення води. Якщо у вас п’ять контурів теплої підлоги, беріть колектор з 10-ма клапанами (5х2 труби). Бажано обрати колектор з регульованими клапанами. Так ви зможете налаштувати кожну з гілок теплої підлоги окремо від інших та збільшити або зменшити температуру в окремому приміщенні, не змінюючи загальну температуру теплоносія.

Утеплювач

Перед укладанням труб водяної теплої підлоги, поверхню треба вирівняти (перепади не повинні бути більше сантиметра) і утеплити. Екструдований пінополістирол володіє необхідною міцністю, гідроізоляційними і теплоізоляційними властивостями. Утеплювати слід бетонні основи, дерев’яні ж не вимагають утеплення, якщо вони достатньої висоти. Товщина шару утеплювача варіюється в межах 20-150 мм в залежності від того, що під ним. Якщо там стеля опалювального приміщення, то шар буде невеликим, а якщо холодна підлога по ґрунту – товщина шару зросте.

Фітинги та витратні матеріали

Необхідні фітинги та комплектуючі для монтажу теплої водяної підлоги вам допоможуть вибрати в будь-якому спеціалізованому магазині:

• для монтажу кінцівок труб беруться «євроконуси»;
• для утеплення труб – ізоляція зі спіненого поліпропілену;
• для закріплення труб в контурі з заданим кроком – фіксатори;
• по периметру теплового контуру, щоб компенсувати теплове розширення бетонної стяжки підлоги, потрібно приклеювати демпферну стрічку;
• гідроізоляційна плівка;
• зазвичай рекомендується укладання армувальної сітки, проте при належній товщині стяжки, фіксаторах для труб і міцній основі, без неї можна обійтися.

Схеми укладання водяної теплої підлоги та проектування

Існує кілька схем укладання труб теплої водяної підлоги. Основні з них – «равлик», «змійка» та комбінована. Схема вибирається залежно від виду приміщення, кількості зовнішніх стін та інших параметрів. Принцип полягає в тому, що з боку зовнішніх стін труба вкладається більш частим кроком або з більш теплою водою.

При проектуванні важливо пам’ятати, що довжина труби в одному контурі не повинна перевищувати 90 м, інакше при поверненні вода буде дуже холодною, а опір в трубі – надмірним. Оптимальна довжина труби для одного контуру становить 70-80 м.

Розбийте всі опалювальні приміщення на контури з приблизно однаковою довжиною труби. Чим холоднішою прогнозується зовнішня температура, тим частішим має бути крок укладання труби. Стандартно крок укладання становить 10-30 см. При більшому кроці не уникнути чергування холодних і теплих ділянок підлоги, при більш частому можливі проблеми з загинанням труб в необхідних місцях вигину.

Порядок монтажу водяної теплої підлоги

1. Для початку поверхня підлоги очищається і вирівнюється. Не допускайте перепадів по висоті понад 10 мм.

2. Потім йде гідроізоляція, якщо вона передбачена.

3. Після цього, якщо передбачена теплоізоляція, укладається вона. Якщо вона не використовується, наприклад тепла водяна підлога монтується на дерев’яній основі, переходимо до наступного кроку.

4. Закріплюємо по периметру демпферну стрічку. Важливо врахувати, що кріпити її треба по периметру саме опалювального контуру, а не кімнати. Якщо приміщення велике за площею, то його поділяють на кілька теплових контурів, і стрічка укладається по їх периметру.

5. Наступним кроком монтуємо колектор і від нього починаємо робити розводку труб. Ту частину труби, яка йде до контуру, можна утеплити спіненим поліпропіленом. Труби кріпимо або на рейках, або спеціальними кліпсами не надто жорстко, бо труба повинна мати можливість розширюватися від температури.

6. Якщо передбачене армування, то зверху труби укладаємо сітку.

7. Відтак перевіряємо надійність зібраної системи: наповнюємо труби водою і доводимо тиск в системі до 4-6 бар. Через добу перевіряємо, чи нема протікань і втрати тиску.

8. Якщо все в порядку – заливаємо стяжку та даємо їй висохнути. Заливка повинна проходити при заповненій системі з робочим тиском, але включати подачу гарячої води не потрібно, бо стяжка повинна сохнути самостійно.

9. Робимо фінішну обробку підлоги.

Більше корисних порад – у рубриці «Дім»