З Києва видніше

У Львівській області впровадження реформи з децентралізації влади просувається складно. Гірша ситуація тільки на Тернопільщині та Закарпатті, де перспективні плани об'єднання громад взагалі не затверджені.

Перспективний план об’єднання територіальних громад Львівщини обласна рада довго не могла схвалити. А коли обласні депутати нарешті «дали добро», Кабінет міністрів цей план відкинув і затвердив новий, яким скоротив кількість громад майже вдвічі. 

Відтак, перші громади, які виявили ініціативу і об'єдналися, отримали погодження в обласній раді, натомість зіткнулися з бюрократичними перепонами в уряді.

ZAXID.NET з’ясовував, чому «загальмувала» децентралізація на Львівщині і на що варто очікувати містечкам і селам, які вирішили об’єднатися всупереч методиці Кабміну.

«План об’єдання громад на Львівщині один з найгірших»

Реформа з децентралізації влади стартувала ще влітку 2014 року. Передбачається, зокрема, передача повноважень органам місцевого самоврядування, створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно утримувати медичні заклади, дитячі садочки, школи, будинки культури тощо.

Однак за цей час на Львівщині вдалося зробити небагато. На момент початку об'єднання громад в області було 711 рад: 44 міські, 34 селищні і 633 сільські. Добровільно об’єднатися погодилися лише 45 сільських і селищних рад та Новокалинівська міська рада, які утворили 15 громад. При цьому п’ять громад утворилися на власний розсуд всупереч перспективному плану обласної ради. 

Сам план був неодноразово розкритикований на засіданнях облради і змінювався. Підсумковий варіант плану, який Львівщина направила до уряду, нараховував 160 об’єднаних громад.

Однак такий план Кабмін назвав невідповідним методиці і відправив на доопрацювання, натомість погодивши створення лише 85-ти громад.

Пропонована урядом карта територій громад Львівщини (натисніть для збільшення)

Причина такого несхвального відгуку уряду – порушення методики формування спроможних територіальних громад, яка передбачає низку вимог до майбутніх територіальних громад.

Зокрема, за методикою уряду, громади мають формуватися з урахуванням розвитку інфраструктури населених пунктів, їхнього фінансового забезпечення, кадрового потенціалу, культурних особливостей тощо. Окрім того, адміністративний центр громади має бути розташований не далі, ніж за 20 км від усіх населених пунктів громади.

Автор методики об'єднання громад Юрій Ганущак вважає перспективний план об’єднання територіальних громад Львівщини, який затвердила обласна рада, найгіршим в Україні. «Перспективний план об’єднання територіальних громад Львівщини найгірший – він не відповідає методиці. Гірша ситуація тільки на Закарпатті і Тернопільщині, тому що там плани взагалі не затверджені», – каже він.

Затверджений Львівською обласною радою план (натисніть для збільшення)

Експерт наголошує, що Львівщина запланувала створити надто багато громад – 160, тоді як на Хмельниччині створять 51 громаду, на Івано-Франківщині – 53 тощо.

Ганущак уважає, що навіть затверджені урядом 85 громад для Львівщини – забагато. Крім того, вони не покривають усю територію області, залишаючи певні населені пункти поза об'єднанням. «Уряд витягнув з пропонованих 160-ти громад 85. Це не означає, що він переробив перспективний план і вийшло 85. Це означає одне – тепер область відповідальна за те, щоб підтягувати (до належного рівня) тих, які, відповідно до методики, є неспроможними», – каже він.

Натомість перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський переконаний, що Львівщині вдалося створити план, максимально наближений до побажань людей. «Коли ми проводили роботу, ми залучалися підтримкою громади. Це перша реформа, коли ми об'єднали владу, громади, активістів, науковців, органи місцевого самоврядування», – зазначає він.

Голова Асоціації сприяння самоорганізації населення Андрій Крупник вважає недосконалою саму методику об'єднання, яка, на його думку, стала причиною проблем з об'єднанням громад на Львівщині. «Методика розроблена поспіхом і без прив’язки до реалій життя», – каже він і переконує, що змінювати треба не лише плани конкретних областей, а й саму методику об’єднання громад.

«Важко тепер пояснити людям, що наше об’єднання вийде «пшиком»

На Львівщині вже провели місцеві вибори в 15 територіальних громадах. Вісім громад розташовані у Самбірському районі, по дві в Жидачівському та Старосамбірському районах і по одній у Стрийському, Бродівському і Миколаївському районах. 

П’ять з цих п’ятнадцяти громад утворилися із порушенням методики, затвердженої урядом. У затвердженій Кабміном версії плану чотири вже створені громади –Вільшаницька, Луківська (Самбірський район), Грабовецька (Стрийський район), і Міженецька (Старосамбірський район) – відсутні.

За словами Ганущака, найчастіше такі об’єднання громад замалі і не мають достатніх фінансових і кадрових ресурсів.

Юрій Ганущак наголошує, що об’єднання двох сіл не зробить їх спроможною територіальною громадою. «Якщо об’єднались два села, від цього вони не перестали бути великою сільською радою, вони просто зекономили на апараті», – каже він.

Експерт визнає, що об’єднатися населені пункти можуть за власним бажанням. Але він наголошує, що пряме фінансування з державного бюджету отримають лише ті, які об’єдналися за методикою уряду й утворили спроможну територіальну громаду.

Богдан Барабаш, новобраний голова Грабовецької територіальної громади в Стрийському районі, яка об’єдналася не за методикою, у коментарі ZAXID.NET розповів, що не знає, як пояснити мешканцям, що їхнє об’єднання фактично виявилося недійсним. 

За словами Барабаша, Грабовецька громада за планом мала включати п’ять сіл. Але село з найбільшою кількістю мешканців Дуліби вирішило приєднатися до іншої громади, натомість до Грабовецької увійшли два невеликих села. В результаті громада об’єднала села Грабовець, Конюхів, Колодницю, Моностирець, Довголуку і Волю Довголуцьку.

«Наші мешканці на громадських слуханнях вирішили завершити процес об’єднання і піти на вибори як територіальна громада. Громада провела вибори на своїй території. Важко тепер пояснити людям, що наше об’єднання вийде «пшиком», бо чиновник не хоче його затверджувати»,– обурюється він. 

Попри це Богдан Барабаш сподівається, що його громаді таки дозволять залишитись в тих межах, у яких вона утворилася. «Ми вважаємо, що наша громада буде нормально виконувати свої функції. Нам треба підтримка лише на перші півроку, надалі у нас багато ідей і планів. Ми вже працюємо з промисловцями, які готові відкривати в нас підприємства», – запевняє він. 

Однак Юрій Ганущак переконує: маленькі громади не зможуть заробити кошти на власні потреби. Крім того, держава не зможе забезпечити таку велику кількість громад пунктами поліції, відділеннями Пенсійного фонду, соціального захисту тощо.

«Зробимо новий план об’єднання громад»

Уже затверджений урядом план об’єднання територіальних громад на Львівщині знову перероблять. При чому він не буде ані таким, яким його ухвалила обласна рада, ані таким, який затвердив уряд.

Як заявив керівник львівського Офісу з питань впровадження реформ Віталій Корецький, експерти вже почали розробку нового плану.

«Ми разом з науковцями, обласною радою та виконавчою владою будемо модифікувати перспективний план відповідно до методології. Також ми змушені враховувати наукову думку і думку держави, а також пояснювати людям на місцях необхідність саме тих форм об’єднання, які будуть відповідати методології Кабінету міністрів», – зазначає він. 

За його словами, попередній ухвалений облрадою план зазнає серйозних змін. «Ми хочемо дистанціюватися від того проекту перспективного плану, який вміщав 160 громад. Будемо в своїх розрахунках прив’язуватись до 85-ти, які були затверджені Кабінетом міністрів, але ми хочемо зараз розробити нове бачення проекту перспективного плану», – пояснює Корецький.

На зміні тих 15 громад, які на Львівщині вже встигли об’єднатися і провести місцеві вибори, експерти обіцяють не наполягати. 

Коли нова версія плану об’єднання громад Львівщини з’явиться, очільник Офісу реформ поки не знає.