Як зміниться Львівщина внаслідок адмінреформи

Упродовж кількох наступних місяців адміністративна карта Львівщини зазнає суттєвих змін – замість понад 700 міських та сільських громад залишиться приблизно 130. Це стане наслідком процесів децентралізації влади.

Прихильники процесу кажуть, що таким чином нарешті буде створено самостійні у фінансовому плані громади, які матимуть більше повноважень, а водночас – більше відповідальності. Критики реформи вказують на те, що йдеться про банальне укрупнення базових одиниць, нав’язуване зверху і вимагають місцевих референдумів, які засвідчили б волю всієї громади, а не адміністрацій.

Буде менше, але ліпше?

Реформа місцевого самоврядування покликана вирішити кілька базових проблем – нарешті провести чіткий розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування (ОМС) та центральною владою, перенести ближче до громад повноваження та надати місцевому самоврядуванню фінансові важелі для повноцінного управління.

Паралельно реформа покликана ґрунтовно оптимізувати саму структуру місцевого самоврядування, адже вона попри зміни вивісок залишилася радянською і має вагомий ухил в бік виконавчої гілки влади, зводячи функції представницьких органів у переважній більшості до ухвалення бюджету.

За словами керівника Центру громадських ініціатив Віталія Загайного, реформа покликана ліквідувати теперішню неефективну систему управління, яка не може надавати людям якісні адмінпослуги – починаючи від довідок і закінчуючи освітою.

«Ця реформа потрібна для того, щоби ми, як би банально це не прозвучало, не втратили державу. За 20 з гаком років ми розвинули такий бюрократичний апарат, таку невдалу та неефективну систему публічної влади, що вона просто не може далі існувати в такому вигляді. Вона дуже дорога та неефективна, вона не виконує тих функцій, що на неї покладені. Влада повинна надавати публічні послуги, але у нас влада цих послуг не надає, вона щороку потребує на себе все більше коштів. Як наслідок –  бюджет країни вже не витримує такого навантаження», – вважає Загайний.

Невтішність ситуації демонструє те, що в Україні дотаційними на 70% є 5419 місцевих бюджетів, а 483 – взагалі на 90%. На Львівщині ситуація нічим не краща – з 710 місцевих громад самодостатніми є 72 і майже половина з них – це міста.

Ще одним важливим спонуканням до реформи є те, що чисельність сільського населення в державі зменшується, а кількість рад – навпаки зростає. Згідно з урядовими даними, за останні десять років кількість сільських рад зросла на 1052 одиниці, а чисельність сільського населення зменшилась більш, ніж на 1,6 млн. осіб. При цьому загальна кількість населених пунктів скоротилась на 456 сіл.

З 1991 року чисельність сільського населення у Львівській області зменшилася на 109,3 тис. осіб, а кількість сільських населених пунктів скоротилась на 21 одиницю (1991 р. – 1871, 2014 р. – 1850). Однак кількість сільських рад зросла на 150 (1991 р. – 483 сільрад і 2014 р. – 633 сільради).

Саме тому заплановано замість 710 громад створити 136 – поки що, однак ця цифра не є остаточною. Це дозволить зменшити фінансове навантаження на державний бюджет та ефективніше перерозподілити плановані субвенції на медицину та освіту.

Згідно із затвердженою методикою, громади створюватимуть на таких засадах:

1) навколо міст обласного підпорядкування, райцентрів;

2) навколо колишніх районних центрів;

3) навколо інших населених пунктів з центром у населеному пункті, який має загальноосвітню школу  І-ІІІ ступенів, не менше 250 дітей шкільного віку, не менше 150 дітей дошкільного віку та відповідну інфраструктуру.

Уже започатковано зміни у Бюджетному та Податковому кодексі, які дозволяють збільшити надходження до бюджетів місцевих рад. За попередніми розрахунками уряду, внаслідок цих змін зростання  ресурсу місцевих бюджетів перевищить 30 млрд грн.

Як розповів експерт Офісу реформ на Львівщині Андріан Фітьо, реформа покликана створити самодостатні громади з певного числа населених пунктів, які зможуть надавати людям достатньо великий спектр необхідних послуг. Йдеться про адмінпослуги, медицину, освіту та охорону правопорядку, благоустрій та утримання території.

«На громаду буде покладено утримання тієї ж муніципальної міліції, благоустрій, водопостачання, теплопостачання, утримання шкіл… Громада буде багатша там, де буде більше людей. Зараз є випадки, коли у школі вчиться 17 учнів і на них 18 вчителів. Це ж неправильно. У цьому й полягає логіка укрупнення, щоби об’єднати ресурси, бо у нас стрімко скорочується кількість населення», – каже він.

За словами експерта, втілення адмінреформи дасть більшу свободу громадам, бо в державному бюджеті буде передбачено окремий рядок на субвенції для кожної громади. Також замість ліквідованих районних адміністрацій в районах утворюватимуть виконкоми рад.

Андріан Фітьо зазначив, що процес утворення нових громад на Львівщині хотіли б закінчити до часу проведення місцевих виборів у жовтні 2015 року, однак це не обов’язково.

Добровільно чи примусово?

Законодавчою базою для змін є ухвалений в лютому цього року закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад»,  а також затверджена урядом методика реформування районів.

За словами Андріана Фітя, проект перетворень обговорено з представниками всіх районів області і приблизно визначено, скільки саме спроможних громад можна утворити на території кожного з районів. Це залежить від числа населення, економічного стану і території.

До прикладу, на території Перемишлянського району пропонують створити 4 територіальні громади з центрами у Бібрці, Дунаєві, Брюховичах (не плутати з смт. Брюховичі під Львовом) та Перемишлянах і населенням від трьох до 16 тисяч осіб. А в Дрогобицькому районі згідно з цією ж методикою пропонують утворити 14 територіальних громад, серед яких чотири окремі громади утворюватимуть міста Дрогобич, Борислав Стебник і Трускавець.

Одна з найбільших проблем просування реформи, на думку Фітя, полягає в тому, що очільники місцевих громад не мають достатньої інформації про суть змін, внаслідок чого виникає стихійний спротив, адже багато хто з теперішніх голів сільських рад вважає, що укрупнення громад позбавить їх влади. Однак, як підкреслив експерт, у кожному із населених пунктів нової громади буде староста як представник виконавчої влади і він виконуватиме низку функцій.

«Якщо зараз об’єднуються, то цей сільський голова стає старостою. Потрібно об’єднувати, бо мають бути сформовані відповідні служби та комунальні підприємства, які будуть обслуговувати населення. Логіка реформи полягає в тому, щоби зробити владу ближчою  до народу – зробити все у межах крокової доступності, щоби за довідкою люди ходили до старости і не потрібно нікуди їздити. А люди бояться, що треба буде кудись їздити. Цього не буде –  усі довідки люди отримуватимуть у свого старости».

Щоби подолати всі страхи незнання, вважає Фітьо, слід проводити потужну інформаційну кампанію. Цю тезу підтримує і Віталій Загайний, наголошуючи, що поки інформаційна кампанія «не дісталася народної гущі». Він переконаний, що представники влади повинні якомога більше зустрічатися з сільськими громадами, щоби донести суть реформи безпосередньо до людей, яких це зачепить найбільше.

Водночас експерт не виключає, що спротив змінам виникатиме через різне бачення процесів об’єднання громад, відтак добровільним воно може й не стати.  Адже люди бояться, що коли у їхньому селі не стане школи чи сільради, то й саме село незабаром зникне, бо воно нікому не потрібне.

«Чекати, що об’єднання відбудеться у добровільному режимі не варто. Воно не відбудеться. Ухвалений закон, попри слово «добровільний» у назві, прописує механізм об’єднання. Крім того, ухвалення інших законів, у тому числі, згадуваного вже закону «Про адміністративно-територіальний устрій», передбачить об’єднання у недобровільному режимі. От і все. Саме тому на зустрічах з активом громад я закликаю їх не обирати страусову тактику в надії, що якось обійдеться і все буде по-старому. Так уже не буде», – каже Загайний.

До речі, у деяких районах Львівщини уже виступили з критикою запропонованого об’єднання громад. Зокрема, депутат Львівської облради від «Свободи» Володимир Чехут, коментуючи перспективу адмінреформи у Бродівському районі, заявив про необхідність обов’язкових місцевих референдумів, оскільки закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад» дозволяє ігнорувати позицію та інтереси місцевої громади в процесі об'єднання.

«Громаду цікавить, що буде після так званого об'єднання із сільськими школами, фельдшерсько-акушерськими пунктами, чи не залишаться вони відірваними від життя. Відповідей на ці запитання ми не маємо. Якщо спитати у селян, чи хочуть вони такого «добровільного об'єднання», то вони будуть однозначно проти. Тому наша позиція така: об'єднання місцевих громад має відбуватися виключно за згодою і в інтересах членів громади після проведення місцевого референдуму. Адмінреформа має починатися знизу, а не нав'язуватися згори», – наголосив Володимир Чехут.

Так само розкритикували принципи об’єднання зверху і під час засідання в Буському районі. Відтак не виключено, що незабаром під будівлею обласної ради регулярно з’являтимуться представники різних громад, невдоволені пропозиціями зверху та розігрітих представниками різних політичних сил під час виборчої кампанії у місцеві ради.

P.S. Детальні карти пропонованого об’єднання громад у всіх районах Львівської області можна подивитися на сторінці «Офісу реформ. Львівщина» у Facebook.