За відкритий кубок Львова боролися майже тисяча танцівників з Польщі, Литви, Молдови та України. Змагання у два танцювальні дні вимагали від пар продемонструвати володіння європейською та латиноамериканською техніками рухів.
Граційні рухи та вишукані повороти – це запорука злагодженості партнерів. Тому з вибором пари танцівники – особливо вимогливі, як, наприклад, Вероніка і Джованні: українка знайшла партнера-італійця у Facebook.
«Він мене знайшов. Я шукала партнера, і він мені написав, Слава Богу», – згадує київська танцівниця Вероніка Канонюк.
Натомість Джованні Скарінджі пригадує інакше: «Вона мене знайшла! Ми знайшли однин одного у Facebook, і почали танцювати разом в Італії, а тепер ми презентуємо Україну», – пояснив танцівник.
Європейську частину змагань усі пари разом танцюють по п’ять танців: повільний вальс, танго, віденський вальс, повільний фокстрот і квікстеп. Недосвідченість пари може призвести до неприємних ситуацій на паркеті, як-от зіткнення і падіння.
«Звісно, це збиває. Пару, яка зіштовхнулась, і пару, яка не винна у цьому. Але що вищий рівень танцівників, то більше шансів, що пара продовжить танець. Що нижчий – більша ймовірність, що пара може впасти», – пояснила танцівниця Ольга Шатріна.
Зі своїм партнером Олексієм Ольга у парі також не так давно. Та за рік спортсмени уже станцювались, а незгоди на початках згадують з усмішкою.
«Сварились дуже сильно. Але намагались знаходити спільну мову і приходити до якогось компромісу», – згадує Олексій Галатьонов.
«Якщо не знаходити в цьому якогось гумору, то через місяць пара розпадеться», – сміється його партнерка.
До свого півфіналу поміж ногами в дорослих танцівників до боротьби за титул України готуються і маленькі бальники.
«Ми танцюватимемо 5 танців. Мабуть, найважчим для нас виявилась самба, бо він перший, потрібно себе зарекомендувати, вийти презентовано і сподобатись суддям», – схвильовано поділилася танцівниця дитячої вікової категорії Аліна Чорна.
А сподобатися треба суддям з Німеччини, Португалії, Фінляндії, Туреччини, Польщі, Молдови, Словенії, Литви та України. Та хвала рефері визначається не лише за одежиною.
«Як робити кроки, в якому напрямку, як працює стопа, як працює корпус. Ще додається, музикальність, те, як пара виглядає, як рухається. Тобто в нас є багато критеріїв, які в суміші дають нам можливість поставити хрестик парі, тобто вивести її в наступне коло», – пояснила організатор і суддя змагань Ірена Бусь.
Спортсменів різноманіття суддівського оцінювання не лякає, а навпаки заспокоює.
«Навпаки, коли більше суддів – правдивіші результати, ніж коли судили свої судді. Тому що всі один одного знають. Завжди , коли є більше пар з-за кордону, судді з-за кордону. Так і цікавіше», – зізнався львівський танцівник Роман Бухта.
А ще більше мотивують спортсменів рейтингові бали світової класифікації, що нараховуватиме всесвітня федерація найкращим парам. Так, у класі європейських танців серед дорослих тріумфували київські танцівники Ярослав Верба та Ярослава Шикун, у латиноамериканському контесті перемогли Кароль Хома та Пауліна Дебак з Польщі. У віковій категорії «молодь» перше місце у класі європейських танців здобули литовські танцівники, у латиноамериканських першість взяли львів’яни Власдислав Степанський та Ірина Будинкевич.