Упродовж останнього року не вщухає скандал навколо намірів забудувати житлом близько 50 га в Сокільниках упритул до злітної смуги львівського аеропорту. Наразі питання зависло в Львівській районній раді, яка має погодити приєднання нових земель до села. Паралельно із розбірками між Сокільниками та Львовом, родина підприємців Городечних встигла зосередити понад 60 га та у різні способи лобіює майбутню забудову.
Проти такого сусідства виступила адміністрація аеропорту, з якою ці наміри не погодили взагалі. Зараз летовище оскаржує затвердження оновленого генерального плану Сокільників у суді. Через неприхильну до будівництва позицію останні пів року аеропорт регулярно зазнає інформаційних атак, а сумнівні громадські організації закидають адміністрацію запитами та позовами. Й роблять це доволі успішно.
ZAXID.NET спробував з’ясувати, хто може бути причетним до інформаційних атак на аеропорт.
Підозріла активність та маніпуляції
Чи не головним інтернет-лобістом забудови Сокільників є львівський адвокат Юрій Романчук. Принаймні у соцмережах він регулярно критикує міську владу Львова та адміністрацію летовища, між іншим, навіть поширюючи фейки.
Юрій Романчук став відомим під час місцевих виборів у 2020 році, коли як голова ГО «Хостели Львова» та заступник голови ГО «Громадська рада “Закон і Порядок”» йшов до міської ради від партії «Голос» за списком від Галицького району під №2. Тоді Романчук декларував, що йде на вибори, аби розв’язати проблему з заторами в місті. У адміністрованій ним групі «Львів без заторів» Юрій Романчук та інші її учасники активно просували ідеї будівництва транспортних розв’язок для автомобілів та критикували створення виділених смуг для громадського транспорту. Координатори групи навіть організовували автопробіг проти заторів і вимагали ліквідувати виділенки на всіх магістральних вулицях Львова.
Статус кандидата у депутата не заважав Романчуку ображати у соцмережах тих, хто не погоджувався з його поглядами. Образи у соцмережах викликали обурення серед інших львів’ян, які у коментарях до таких дописів вимагали львівський осередок «Голосу» відреагувати на скандал. Зрештою «Голос» закономірно зняв його з виборів і виключив з партії.
Після цього скандалу Юрій Романчук певний час був непублічним, однак уже у 2023-2024 роках почав повертатися до активності в соцмережах, критикуючи будь-які рішення міської влади. Маніпулятивні дописи Юрій Романчук поширює не лише на власній фейсбук-сторінці, а й у інших групах.
Наприклад, у лютому 2024 року Юрій Романчук написав допис про те, що депутати та чиновники ЛМР не віддають останню шану загиблим Героям на колінах, долучивши відео, на якому авто з похоронного кортежу зупинились навпроти Ратуші. Додамо, що міськрада організовує похорон усіх військових у Львові, чин похорону відбувається у Гарнізонному храмі, потім прощання на пл. Ринок та похорон на полі почесних поховань на Личаківському кладовищі.
«Наші депутати і чиновники ЛМР постійно їздять переймати світовий, прогресивний досвід, але не навчили їх там віддавати останню шану полеглим Героям на колінах. Чи то гордість не дозволяє, чи почувають себе на рівні з полеглими Воїнам, а може вважають, що вони не за них воювали і загинули. Не дозволяють "поняття" чиновників і депутатів ЛМР ставати перед Воїнами на коліна», – написав Юрій Романчук і поширив цей допис у 12 фейсбук-груп.
Наприкінці лютого 2026 року Юрій Романчук поширив новину Leopolis.news з заголовком «Садовий заявив про великі втрати на війні через некомпетентність військового керівництва». Сайт процитував інтерв’ю мера Львова виданню «Апостроф».
«Справжній кандидат в президенти України! Тільки забув, як відмовив військовим в декількох пікапах… ті хлопці загинули за декілька тижнів, бо автівки зламалися серед поля», – написав звинувачення Романчук без жодних деталей, хто, коли та у кого просив автомобілі.
Цей допис прокоментував військовий Юрій Бондар, зазначивши, що допис є «дешевою маніпуляцією».
«Я не з фан-клубу Садового, але навіщо оця дешева маніпуляція? Садовий не приймає рішення задовольнити запит чи ні. Для цього є бюджетний комітет і голосування. Друге, навіть якщо погодять виділення коштів, то з моменту реєстрації до моменту купівлі і передачі автівки проходить добрячий шматок часу, так влаштована бюрократія. Але ваша історія: відмовив військовим, а ті загинули. Звісно, сподобається певному сегменту читачів», – написав військовий, на що Романчук відповів, що він не є «автором цієї історії», яку написав на своїй сторінці.
А вже в іншому дописі Юрій Романчук звинувачує мера Львова у безгосподарності через те, що з дахів падають бурулі та травмують пішоходів. Романчук поширив не менш маніпулятивне відео анонімної сторінки «Львів Пульс», у якому згадали про випадок падіння брили льоду із будинку на вул. Героїв УПА на 20-річного львів’янина.
«Це результат бездіяльності міської влади та мера Садового. Про брили льоду та бурулі на дахах мера попереджали, однак ігнорування проблеми вже призвело до трагедії», – стверджують на відео, яке Романчук, окрім власної сторінки, поширив у ще сім фейсбук-груп.
У цей період Львівська міськрада посилено очищала дахи від льоду та буруль, замовляючи автовишки. Зокрема, у Франківській РА повідомляли, що комунальники збивали бурулі із вказаного будинку на вул. Героїв УПА 13 січня, але через два дні утворились нові та травмували людину. Окрім того, очищенням снігу та льоду із дахів мають займатись не лише комунальники, а й ОСББ чи інші власники або балансоутримувачі будівель.
Скандал із вдовами загиблих військових
Схоже, що Юрій Романчук вважає себе експертом не лише в громадському транспорті та міській комуналці, а й у темі війни. На початку 2024 року разом із колегами-«активістами» він потрапив у скандал із протестами через будівництво меморіального комплексу загиблих Героїв у Львові. Тоді Юрій Романчук активно закликав львів’ян пікетувати міськраду у межах акції «Гроші для ЗСУ», учасники якої вимагали збільшити видатки з міського бюджету на армію. Сам Юрій Романчук також був присутній на пікетах.
Під час одного з таких протестів у січні 2024 року до активістів прийшли родичі загиблих героїв. Їхню різку реакцію викликало відео із закликом відмовитись від будівництва меморіального комплексу на Марсовому полі, яке поширювала одна з учасниць пікетів Олеся Нікітіна. Відео, на якому був один чоловік в цивільному одязі, а інший у військовому, супроводжувалось написом: «Військові проти нових меморіальних комплексів! Чому витрачати гроші на пам’ятники, коли треба рятувати життя?».
Згодом це відео видалили, а сама Олеся Нікітіна заявила, що його неправильно зрозуміли, і активісти не проти меморіалу. Варто зазначити, що одним з ініціаторів пікетів був скандальний львівський активіст і провокатор Іван Спринський, дописи якого Юрій Романчук також просуває у різних фейсбук-групах.
«Вони сказали, що ми прийшли створити конфлікт, і взагалі вони не проти Меморіалу, але це не на часі. Але на відео вони чітко і ясно від імені родин полеглих говорять, що ні нашим дітям, ні дружинам, ні матерям не потрібен цей меморіал. От і суть конфлікту. Наша розмова в суботу закінчилася нічим. Чоловік, який сказав, що прийшов на одиночний пікет, забрав Олесю, і вона пішла. Я не можу стверджувати, чи вони проплачені, чи ні, але для мене люди, які пробують втоптати пам’ять про героїв, не можуть буди активістами, вони тільки псевдо, вони переслідують якісь цілі», – розповідала тоді ZAXID.NET дружина загиблого військового Аліна Власенко.
ГО «Українська спілка учасників бойових дій “БУК”» звертала увагу й на самих активістів, які організовують пікети в межах «Гроші на ЗСУ» у Львові, та зокрема на Юрія Романчука. У заяві ГО вказано, їхні акції мають ознаки проплачених, а сам Романчук нібито передавав одному з активістів гроші під час пікету.
«Користі для ЗСУ від таких акцій нуль. Але натомість ми отримуємо зворотний ефект – своїми діями ці персонажі дискредитують справжніх небайдужих людей, ветеранів та чинних учасників російсько-української війни. Вони підривають довіру у громади до учасників дійсно важливих пікетів та акцій протесту, які відстоюють, або піднімають конкретні проблеми і питання. Далі нас і їх будуть гребти під одну гребінку та називати: псевдоактивістами, вуличними пікетувальниками, проплаченими…», – вказано у заяві ГО.
Кампанія на підтримку забудови Сокільників
Вже у 2025 році Юрій Романчук зосередився на просуванні ідеї житлового будівництва впритул до аеропорту. У своїх дописах він не лише критикував міську владу Львова, яка відкрито виступила проти розширення Сокільників, а й почав поширювати фейки щодо директорки аеропорту Тетяни Романовської. Зокрема, він вирішив нагадати, що у 2014 році Романовська працювала на Олімпіаді в Сочі. Хоча це ніколи не було секретом й про це було вказано в офіційній біографії посадовиці під час вступу на посаду у 2015 році. Прикметно, що до поширення цієї інформації долучились уже згаданий Іван Спринський та член партії «Варта» і засновник однойменного новинного сайту Ігор Зінкевич.
Після цього аеропорт заявив про інформаційну атаку, зазначивши, що вона виникла на тлі намірів забудови ділянки в Сокільниках впритул до аеропорту. Варто нагадати, що забудувати цю територію планує членкиня партії «Варта» Юлія Городечна. Вона та її компанія «Сокіл-Л» уже скупили близько 60 га землі у Сокільниках.
Паралельно з публічними атаками на аеропорт Юрій Романчук разом із ГО «Громадська рада “Закон та порядок”» подали низку позовів до адміністрації аеропорту. Засновниками створеної у 2019 році ГО є вже згадана Олеся Нікітіна разом Назарієм Козаком, Олександром Пєсковим, Павлом Слепцовим та Олегом Шимановичем.
Олеся Нікітіна фігурує як адвокатка Івана Спринського у справі про хуліганство. Справа стосується облиття зеленою фарбою чиновників міської ради у 2019 році. Назарій Козак у 2020 році йшов до міської ради за списком від «Батьківщини», але ця партія взагалі не потрапила до ЛМР. Про Павла Слепцова та Олександра Пєскова із відкритих джерел відомо небагато, активних соцмереж вони не ведуть. Натомість Олег Шиманович вказаний як багаторічний директор і засновник ТзОВ «Фірма ТТТ». Компанія займається виробництвом спеціалізованого обладнання для силових структур.
Сама ГО «Громадська рада “Закон та порядок”» донедавна взагалі не вела активної діяльності. У 2023 році ГО через Ігоря Зінкевича зверталась до міської ради з проханням встановити обмежувачі швидкості поблизу ЛАЗу.
Вже на початку 2026 року організація звернулася у Львівський окружний адміністративний суд із двома позовами – визнати протиправною бездіяльність аеропорту щодо перевірки Тетяни Романовської відповідно до закону «Про очищення влади» та зобов’язати надати відповідь на адвокатський запит Юрія Романчука щодо аудиту на держпідприємстві. Він представляв інтереси організації в обох позовах.
Перший позов суд залишив без руху, однак другу справу організація виграла – наприкінці лютого суддя окружного адмінсуду Роман Брильовський задовольнив позов, визнав протиправною відмову аеропорту надати відповідь на адвокатський запит та результати аудиту у 2024 році. Суддя зобов’язав аеропорт надати запитувані документи. У суді представник аеропорту пояснював, що відмова надати документи зумовлена тим, що летовище є об’єктом критичної інфраструктури, а запитувані документи містять інформацію з обмеженим доступом.
Громадська рада «Закон та порядок» – не єдина організація, яка на тлі намірів забудови Сокільників почала активну інформкампанію проти міської влади Львова та аеропорту. Наприкінці 2025 року з’явилась фейсбук-сторінка Інститут громадянського впливу, яка позиціонує себе як громадська організація. Судячи зі сторінки, вона займається лише критикою міської ради та звітує про надсилання різних запитів до виконавчих органів. Щоправда, офіційно ГО «Інститут громадянського впливу» не існує – така організація не внесена в жодний реєстр.
Контактами організації вказана електронна пошта на ім’я Романа Бурака та номер телефону, який у програмі Getcontact записаний як «С Юрик Лайф». До слова, людини з ім’ям Бурак Роман Іванович, від імені якого надсилають запити на інформацію міській раді, у Львові не існує. У кожному дописі із карикатурними ШІ-картинками Інститут громадянського впливу тегає Юрія Романчука, а також профіль, який записаний як Павло Дуб. Фотографія на його аватарці ймовірно також згенерована штучним інтелектом, що дозволяє припустити, що профіль фейковий.