Закон про гральний бізнес – це про інтереси бізнесових груп

Можливо, для когось ігрова залежність – це пустий звук, але для багатьох українських сімей - це зруйновані мрії, плани та сподівання на щасливе життя. І це не казки, а реальні історії. У чоловіка зі Львова, котрий мав чудову дружину і двох дітей, усе почалось з того, що знайомий покликав спробувати зіграти одина раз. Спершу це були маленькі суми 50, 100, 200 грн, яких не шкода. Але приміщення, яке ізольоване від світу (затулені вікна, кулуарна атмосфера) та перші невеликі виграші, які приносять радість, швидко почали подобатись.

Чоловік наче втік від проблем, від буденного життя та всього, що його дратувало. З кожним новим приходом в гральні зали «доза ставок» починала рости. Це вже могло бути і 1000, і 2000 грн і навіть більше... Грошей почало бракувати, але чоловік не збирався розказувати комусь про своє «захоплення». Він пішов простішим шляхом – почав обманювати свою сім'ю.

Так, чоловік, взяв з дому карточку, на яку перераховуються гроші по догляду за дитиною, з думкою про те, що «от я зараз зніму, відіграюсь, поповню картку та поверну назад». Але так не вийшло і майже ніколи не виходить у вже залежної людини. Усе продовжувалось доти, поки дружина не дізналась в банку, що на картці немає грошей. А тоді почались сварки, скандали, бійки і розлучення… І вже нема щасливої люблячої сім'ї, а тільки купа боргів і мільйон проблем, від яких чоловік так намагався сховатись у гральному залі. Але в той час він не думав про те, що «мені потрібно зав’язувати», а лише про те, що «треба відігратись». І це хвороба. Таких прикладів мільйон і практично всі закінчуються дуже погано, іноді навіть гірше, ніж ми собі може уявити.

Гральні автомати – це найлегша і найшвидша ігрова залежність, бо навіть дитина зрозуміє, які кнопки натиснути, щоб вишеньки з'явились на екрані. Але, схоже, владі на це байдуже.

Минулого тижня Верховна Рада не встигла розглянути всі поправки до закону про легалізацію грального бізнесу, а тому на наступному пленарному засіданні депутати знову повернуться до цього питання. Закон ще не прийняли, але глянувши на всі прийняті поправки і настрої народних обранців, ми вже бачимо: скоро гральні автомати стануть нашими сусідами. І, на жаль, незважаючи на всі ухвалені положення, закон про гральний бізнес несе великі загрози та корупційні ризики.

Чому ж закон досі залишається дуже небезпечним?

1. Гральні автомати дозволяють розміщувати в 3-х і 4-х зіркових готелях. Скільки таких готелів на кожному кроці, особливо у великих містах? Фактично ця норма дозволяє розміщувати гральні автомати в житлових кварталах, де кожного дня проходять тисячі людей. Ми ж пропонували дозволити гральні автомати виключно в 5-ти зіркових готелях, аби доступ до них справді був обмеженим.

2. Необмежена кількість гральних автоматів у країні. У першому читанні була прийнята норма про максимальну кількість гральних автоматів, яка може розміщуватись на території України. Їх мало бути 40 тисяч. Хоч ми подавали поправку, що їх має бути 30 тисяч. Але навіть норму про 40 тисяч забрали! Тепер скільки їх буде: 100 тис., 200 тис. чи 300 тис.? Невідомо.

3. Закон дозволяє розміщувати гральні автомати на «території готелів», а не в приміщеннях готелів. Насправді, до території готелів можна віднести що завгодно, а тому таке словосполучення відкриває велике поле для маніпуляцій.

4. Закон легалізує інтернет-казино. Хоч незрозуміло, якими чином це все збираються контролювати. Якби заборонили, то це було б суттєвою підставою для блокування відповідних сайтів.

У чиїх інтересах розроблені такі положення? Точно не в інтересах звичайних українців. Якщо зібрати всі норми до купи, то бачимо: це чудова можливість окремим бізнесам розгулятись на широку ногу.

Так, завдяки нашій з «Голос» наполегливій позиції вдалось відстояти дві важливі поправки:

• заборонити відкривати гральні зали ближче, ніж за 500 метрів до закладів освіти;
• власники гральних автоматів, які дозволили грати особі до 21 року чи визнано залежній від ігор людині, відшкодують родині 10-ти кратну вартість програшу.

Але, на жаль, цього недостатньо, аби захистити людей і забезпечити країну від зростання кількості лудоманів. Так, ми розуміємо заборона грального бізнесу, яка діє 2009 року, ні до чого хорошого не привела, а лише вивела гральний бізнес у тінь. Станом на сьогодні обсяг нелегального азартного ринку перевищує 1 млрд дол на рік. Це все супроводжується ненадходження до Державного бюджету податків і зборів, які мали б сплачуватися за нормальних умов функціонування грального бізнесу. Саме тому легалізація потрібна. От тільки вона повинна бути розумною та в інтересах людей!

Бо коли влада говорить, що цей закон допоможе суттєво наповнити бюджет, то передусім маємо поставити собі запитання: за рахунок чиїх грошей він буде наповнюватись? Це ж будуть не якісь абстрактні гроші. Це будуть гроші громадян України, які їх програють. І, іноді, ці гроші в них можуть бути останніми.