Чому жінки часто заробляють менше: як гендерні стереотипи впливають на зарплату

Чому чоловік та жінка з однаковою освітою, досвідом та обовʼязками можуть отримувати різну зарплату? На перший погляд здається, що причина лише у рішеннях роботодавців або ситуації на ринку праці.

Проте, як пояснює клінічна психологиня Наталія Шейнич, на рівень доходів можуть впливати й гендерні стереотипи, які людина засвоює ще в дитинстві. Саме вони формують ставлення до власної праці, грошей і навіть готовність відстоювати свої фінансові інтереси.

Чому різниця в зарплатах виникає ще на старті карʼєри

За словами психологині, існує тенденція, коли стартові зарплати чоловіків і жінок на однакових посадах відрізняються. Одна з причин полягає в тому, що чоловіки значно частіше ведуть переговори щодо своєї першої зарплати.

Наталія Шейнич зазначає, що приблизно 57% чоловіків під час працевлаштування намагаються домовитися про кращі умови та вищу оплату. Серед жінок на цей крок наважуються лише близько 7%, тоді як понад 90% погоджуються на першу суму, яку пропонує рекрутер.

На перший погляд, ця різниця може здаватися незначною. Однак саме вона часто визначає подальший розвиток карʼєри. Якщо люди починають працювати вже з різним рівнем оплати, надалі цей розрив може лише збільшуватися, адже переговори про зарплату й карʼєрне зростання повторюються неодноразово.

Виховання впливає на те, як людина оцінює вартість своєї праці. Фото ілюстративне

Як гендерні стереотипи формуються ще в дитинстві

Психологиня Наталія Шейнич наголошує: справа не в біологічних особливостях жінок і чоловіків, а в соціальних моделях поведінки, які формуються під час виховання.

За її словами, дівчаток частіше залучають до структурованих ігор, де потрібно дотримуватися правил, бути слухняними та турбуватися про інших. Хлопчикам натомість більше дозволяють проявляти ініціативу, самим встановлювати правила, ризикувати та відстоювати свою позицію. Такі моделі поведінки поступово закріплюються й у дорослому житті.

Ще одна відмінність стосується домашніх обовʼязків. Дівчаткам частіше доручають щоденну хатню роботу – прибирання, приготування їжі чи догляд за молодшими. Така праця сприймається як прояв турботи про родину, тому зазвичай не оплачується. Хлопчикам же частіше пропонують нерегулярні завдання, наприклад покосити траву чи допомогти з ремонтом, за які вони можуть отримувати гроші.

Як пояснює Наталія Шейнич, у результаті хлопчики змалку звикають оцінювати свою працю у фінансовому еквіваленті й навіть торгуватися за винагороду. Дівчатка ж частіше засвоюють, що їхня праця потрібна насамперед для комфорту інших людей.

Чому жінки можуть недооцінювати власну працю

Таке виховання впливає і на очікування щодо майбутніх доходів. За словами психологині, жінки нерідко залишаються задоволеними зарплатою навіть тоді, коли вона обʼєктивно нижча за оплату праці чоловіків на аналогічних посадах. Це відбувається тому, що їхня оцінка залежить не лише від ринкової вартості роботи, а й від власних очікувань. Якщо людина спочатку переконана, що має заробляти менше, нижча зарплата не викликає такого сильного розчарування.

Крім того, психологиня зазначає, що жінки частіше порівнюють свої доходи із зарплатами інших жінок, а не з усім ринком праці. Через це вони можуть недооцінювати реальну вартість власної роботи.

Наталія Шейнич розповідає, що в одному з експериментів студентам запропонували самостійно визначити справедливу оплату за виконану роботу. Жінки оцінювали свою працю значно дешевше за чоловіків, навіть коли якість їхньої роботи була такою самою або кращою. Водночас оцінюючи роботу інших людей, вони могли називати цілком справедливу ринкову ціну.

Чому говорити про гроші жінкам психологічно складніше

Психологиня пояснює, що проблему посилюють суспільні очікування. Коли чоловік упевнено говорить про свої досягнення, просить вищу зарплату та відстоює власні інтереси, таку поведінку часто сприймають як прояв лідерства та професійності. Водночас від жінок суспільство традиційно очікує поступливості, скромності та турботи про інших. Тому аналогічна поведінка жінки може сприйматися як агресивність або конфліктність.

Саме через це багато жінок відчувають сильну внутрішню тривогу перед розмовою про підвищення зарплати. Вони бояться не лише отримати відмову, а й втратити репутацію «приємної» чи «зручної» людини в колективі.

Багато жінок недооцінюють свою працю ще до початку переговорів про зарплату. Фото ілюстративне

Як змінити ставлення до перемовин про зарплату

На думку Наталії Шейнич, успішні переговори про зарплату починаються задовго до зустрічі з керівником. Перед тим як навчитися аргументовано відстоювати свої фінансові інтереси, важливо зрозуміти, які внутрішні переконання роками змушували погоджуватися на менше.

Психологиня пояснює, що людина не зможе впевнено вести зовнішню комунікацію, якщо всередині неї домінують страх відмови, бажання всім догодити чи переконання, що вона недостатньо хороша.

Вона радить не будувати розмову навколо особистих обставин, фінансових труднощів чи емоційних аргументів. Натомість потрібно проаналізувати свої обовʼязки, оцінити компетенції, дослідити ринок праці та зрозуміти, яку компенсацію зараз отримують фахівці з аналогічним досвідом. Саме ці обʼєктивні дані мають стати основою для розмови з роботодавцем.

Такий підхід допомагає змінити саму логіку переговорів. Людина більше не просить підвищення через особисті потреби чи бажання, а говорить про ринкову вартість своєї роботи. Це дозволяє винести питання грошей за межі емоцій і перетворити розмову на звичайну економічну домовленість між роботодавцем і працівником.

«Розмова про гроші – це абсолютно нормальна річ», – наголошує психологиня. За її словами, коли жінки відкрито говорять про оплату своєї праці, вони не лише захищають власні інтереси, а й роблять видимими ті гендерні стереотипи, які роками впливали на їхні фінансові можливості. Саме відкритість до таких розмов допомагає поступово руйнувати ці установки та формувати більш справедливе ставлення до жіночої праці.