Зеленський продовжив мораторій на стягнення майна за валютними кредитами

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Про це повідомила пре служба глави держави у вівторок, 6 жовтня.

Згідно з документом, дія мораторію продовжується до 21 квітня 2021 року та встановлюється заборона на примусове стягнення майна (майнових прав), якщо воно використовується як місце постійного проживання позичальника або є об'єктом незавершеного житлового будівництва.

Зазначається, що мораторій продовжено з огляду на ситуацію, у яку потрапили позичальники через знецінення національної валюти з 2008 року, та, як наслідок, неможливість сплачувати кредити в іноземній валюті за поточним валютним курсом.

Законом також встановлюється заборона на примусове стягнення іншого майна (майнових прав) за договорами іпотеки з осіб, які мають зобов'язання за кредитами, наданими їм в іноземній валюті та заборона кредитним установам відступати на користь іншої особи свої права вимоги до позичальника.

Як зазначили в Офісі президента, закон сприятиме захисту майнових прав громадян з огляду на погіршення їхнього фінансового становища через спалах коронавірусної хвороби і надасть підтримку громадянам України, які мають невиконані зобов'язання за кредитними договорами в іноземній валюті.

Як інформував ZAXID.NET, Верховна Рада 16 вересня ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Однак, вже 17 вересня Зеленський ветував та надав свої пропозиції до закону №3640, який передбачає продовження дії мораторію на стягнення майна за валютними кредитами, у тому числі іпотечними. Президент вважав, що законопроект ставить під загрозу доступну іпотеку.

Нагадаємо, мораторій на примусове стягнення житлової нерухомості запровадили 2014 року. Його ухвалення Верховна Рада обґрунтувала російською агресією, економічною кризою і девальвацією гривні. Водночас за шість років частина позичальників так і не почала обслуговувати кредити. Нацбанк стверджував, що це негативно вплинуло на бажання банків далі кредитувати купівлю житла.

Згідно з даними НБУ, проблемні кредити в іноземній валюті станом на 1 липня 2020 року сягали 42,2 млрд грн. Найбільші портфелі були у «Альфа-Банку» (13,4 млрд грн), «ПриватБанку» (12,8 млрд грн), «Універсал Банку» (2,3 млрд грн), «ОТП Банку» і «Укргазбанку» (по 2,2 млрд грн), «Сбербанку» (1,7 млрд грн), «Ощадбанку» і «Укрексімбанку» (по 1,6 млрд грн).