Без попереджень і жорсткіше
Економіка

Без попереджень і жорсткіше

Як змінюється контроль над якістю продуктів з 4 квітня

Катерина Родак, 4 квітня 2075 0

З 4 квітня вступає у дію закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Він є частиною реформи у системі безпечності продуктів, яка триває в Україні з 2014 року та регулює дотримання європейських норм при виробництві та реалізації продуктів. В уряді уже назвали новий закон таким, що створить умови для забезпечення якості та безпеки харчів для споживачів.

ZAXID.NET поспілкувався із першим заступником Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Ростиславом Волошиним про те, як тепер контролюватиметься якість та безпечність продуктів, і чи буде користь від нового закону споживачам.

Перевірка приходитиме без попередження

Раніше Держпродспоживслужба повинна була попереджати підприємство про проведення перевірки за 10 днів до цього. Тепер інспектор може приїхати на планову перевірку без такого попередження. Щоправда план перевірок опублікований на сайті Держпродспоживслужби, і кожен підприємець може себе там пошукати.

«Ці 10 днів давали привід недобросовісним суб’єктам господарювання шукати якісь шляхи уникання цієї перевірки – повідомляли, що вони зупинилась на ремонт чи закрились. Водночас за 10 днів можна зробити корективи у своїй діяльності для того, щоб коли перевірка прийшла, вже тих недоліків, які були до того часу, вона не побачила».

Недобросовісних підприємців перевірятимуть частіше

Відтепер підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя та здоров’я людей: низького, середнього та високого. Наприклад, на ринках, де продається свіже незапаковане м'ясо, ступінь ризику вищий, ніж у магазині кондитерських виробів. Проте ступінь ризику підприємства може змінюватись в залежності від дотримання ним законодавства.

«Згідно нового закону, тепер буде ризикоорієнтований підхід до проведення перевірок. Береться до уваги сама ситуація на підприємстві, попередні перевірки- чи були виявлені недоліки, чи на тому підприємстві виконуються приписи, чи є скарги на нього. І якщо підприємство, яке відноситься до високого ступеню ризику, буде показувати позитивну тенденцію, то це підприємство буде посуватися до середнього ступеню ризику і кратність перевірок там буде меншою. І навпаки, якщо на підприємстві ми будемо знаходити недоліки, якщо будуть скарги від споживачів, якщо продукція не буде відповідати нормам, то таке підприємство буде зарахуватися до тих, де є високий ступінь ризику».

Таким чином інспекції проводитимуть за принципом «чим менше порушень - тим рідші перевірки».

Перевірки зніматимуть на відео

Щоправда, від такої послуги кожен підприємець може відмовитись. У Львівській області почали використовувати камери при перевірках ще з початку цього року, проте більшість підприємств не погоджуються на публічність.

«Інспектор не має права виїхати на перевірку без застосування відеофіксації. Проте багато суб’єктів господарювання все таки не хочуть, щоб хтось міг побачити, що робиться у них на підприємстві. І це не тільки, тому що там може бути якийсь негатив. Деякі підприємства не хочуть, аби в них перейняли якусь технологію».

Також відеофіксація має стати методом боротьби із корупцією в лавах інспекторів.

«Відеофіксація ставить інспектора в такі рамки, що він має себе контролювати. Бо розуміє, що цей файл попаде у центральний орган, і ми зможемо передивитися і зорієнтуватися щодо компетентності цього інспектора».

Підприємців перевірятимуть за двома методами

На підприємствах можуть проводити інспекцію та аудит. Інспекція – це типова перевірка, коли інспектор дивиться на дотримання норм, а у разі виявлення порушень, фіксує це, виписує штраф. Аудит – це перевірка дієвості системи НАССР (міжнародна система контролю безпеки продуктів від їх виробництва до реалізації, так званий принцип «від лану до столу»), результат якої носить рекомендаційний характер.

«Після того, як ми провели аудит системи НАССР, інспектор дає пропозиції для того, щоб усунути ті недоліки, які він виявив. Але якщо ми проведемо наступний аудит і наші попередні пропозиції не будуть враховані, тоді інспектор може дати заключення, що система НАССР не працює на цьому підприємстві. І такий аудит в майбутньому може привести до закриття підприємства».

За сильні порушення підприємства закриватимуть

Відтепер інспектори Держпродспоживслужби можуть виносити більш жорсткі штрафні санкції. Якщо минулого року середній штраф сягав близько 10 тис. грн, то тепер порушники платитимуть до 70 тис. грн, в залежності від ситуації.

«І якщо раніше штрафи, що стосуються безпечності продуктів, міг винести лише суд, то тепер це зможе зробити інспектор».

Якщо на підприємстві виявили багато недоліків, і його продукція є небезпечною – інспектори можуть закрити його (раніше таке рішення міг прийняти лише суд).

Робота зі споживачами не зміниться

Держпродспоживслужба, як і раніше, зможе проводити позапланові перевірки за скаргами мешканців. Для цього споживач має надіслати таку скаргу в головне управління служби разом із чеком, фотографіями та іншими доказами. Чим більше доказових документів людина збере, тим ймовірніше, що інспектори перевірять місце, про яке йде мова у скарзі.

«Основне – це чек чи будь-який платіжний документ, який гарантує, що споживач дійсно придбав товар чи послугу. Тоді ми маємо право звертатися в Міністерство регуляторної політики для отримання дозволу на проведення позапланової перевірки. Це займає добу-дві, і ми виходимо на перевірку».

Позапланові перевірки, як і раніше, проводитимуть без попередження.

«У разі проведення позапланової перевірки за скаргою, перевіряються тільки ті питання, що озвучені в скарзі. Тобто якщо інспектор вимагає показати йому якісь приміщення, які не мають стосунку до суті питання, то він може відмовитися від перевірки і не допустити цього інспектора».

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук