Борчиня Алла Черкасова – найкраща спортсменка місяця у Львові та в Україні
Новоспечену чемпіонку світу борчиню вільного стилю Аллу Черкасову визнали найкращою спортсменкою Львова та України. Її шлях до титулу найкращої у світу був дуже тривалим і непростим.
Коли Алла Черкасова їхала на престижний форум у Будапешті, в неї за спиною вже були численні призові місця із чемпіонатів континенту і світу. Не раз вона зупинялася за крок до вершини. Але до колекції бракувало медалі найвищого ґатунку.
Спортсменка згадує: «Ми з тренером та чоловіком їхали тільки за «золотом» на цей чемпіонат світу. Звісно, були і сумніви, і переживання. Але це вже не перші такі змагання в моїй кар’єрі. Хотілось нарешті тієї довгоочікуваної медалі».
Поки йшла до своєї мрії, Алла змусила пакувати валізи додому суперницю із Білорусі. І такими чином поквиталася із нею за поразку на минулорічній першості Європи. Далі Черкасова здолала представниць Болгарії та Китаю.
А у доленосній сутичці зустрілася із француженкою Кумба Ларро. Спершу перемога вислизала з рук українки. Суперниця вела з рахунком 4:0. Проте львівська атлетка була надумотивованою. Атлетка каже: «У тяжкі моменти згадуєш 15 років щоденних виснажливих тренувань. І думаєш: це не може минути просто так. Треба потерпіти. Викластися в тій останній сутичці, в тих 6 хвилинах».
Алла дотерпіла, виклалась. І таки видряпала перемогу на змаганнях світового масштабу. Чемпіонка каже: усвідомила своє досягнення аж через декілька днів. Згадує: «Спочатку ти ходиш ніби в тумані. Я говорила про когось: О Боже, вона чемпіонка світу. А мій чоловік каже: ти вже теж!» (сміється).
Перший тренер борчині ‒ Андрій Пістун нагадує: перед змаганнями у Будапешті Черкасова уже очолювала світовий рейтинг у категорії до 68 кілограмів. Залишалося лише підтвердити реноме. Андрій Ігорович підкреслює: «Вона, в принципі, як ніхто завартувала цю медаль. Йшла до неї дуже довго. Алла здолала дуже тривалий і складний шлях: через травми, невдачі, повернення з декретної відпустки. І ця медаль ну дуже тяжко їй далася».
Зараз спортсменка зізнається: хоче трохи перепочити і провести час зі сім’єю. А далі ‒ знову за роботу.