«Будівельний ринок залежить від поставок зброї»

Будівельному ринку України і Львова загрожує революція. На часі – творити іншу філософію цього бізнесу. Про зміни правил гри наприкінці весни заявили представники компанії Resident Development. Чи не змінилася ця позиція? І як розвивається ринок у Львові за останній час, період війни? Про це – у розмові з генеральним директором Resident Development Андрієм Уським.

Нещодавно була ваша заява про зміни на ринку. Втім, минув час, чи не з’явилося спокуси забрати свої слова назад?

Ні, бо це зміна світобачення не однієї конкретної людини. До таких думок і рішень прийшли члени всієї команди Resident Development. Ті проблеми, які викристалізовувалися на час прийняття позицій, зараз вже стали явними. Ми зрозуміли, що ті рішення, прийняті на час початку війни, були правильними. Звісно ж, тоді ситуація була незрозуміла, діло було у підвішеному стані. Не було відомо, скільки залишиться людей, яка кількість мешканців буде повертатися до міста, хто ще приїде. Відповідно, які будуть навантаження на шкільні, дошкільні заклади до прикладу. Як на наш розсуд, незрозуміла «підвішеність» закінчилася. Тому ми прийняли таке рішення, бо бачимо, що є актуальною зміна правил гри.

Ваші слова часом перегукуються із діями та словами представників міської ради. Люди підозрюють: хтось комусь буцімто щось винен… Мовляв, ви нам – землю, ви – будуйте ну і щось начебто дайте місту. Чи обґрунтовані такі підозри?

Звісно, наші ідеї перегукуються із певними словами людей в органах місцевого самоврядування. Але рішення, які ми уже втілюємо в життя, ми прийняли самі, без оглядки на «вуйка» з органів влади. Були вивчені проблеми та виклики, які стоять перед Львовом. Саме вирішення цих труднощів – рішення не тільки наше, мушу додати, що й інші також долучаються до допомоги містові у складні часи. Але, певна річ, усі ми зважали й на думку посадовців, коли пішли із нашими пропозиціями до них. Ми бачимо усе як підприємці, вони, звичайно ж, корегують із точки зору адміністративного управління містом. Та всі ми – й наша команда, й чиновники – виходять із того, що ми всі мешканці міста, це є Львів, і робимо все задля цього. І це нормально, що погляди деколи збігаються. Не обов’язково ж усім бути в глухій опозиції до усіх ініціатив влади.

Візуалізація майбутньої школи на Новому Львові, яку збудує Resident Development.

Отож, ми пропонуємо зараз місту школу, це має бути просто гарний соціальний проект. Чи на цьому все? Ні, бо плануємо й інші види допомоги. Наразі не хочу розкривати карти: ми в компанії RD не любимо хвалитися пустими прожектами. Та, припускаємо, зараз у часі війни з росією кожен камінь, кожна цегла і кожна гривня може справді допомогти Львову та українцям, які тут живуть… Можливо, треба буде підставити своє плече в більш таких комунальних сферах: трубопроводи, комунікації тощо. Є відчуття, що Львову може бути потрібна така підтримка. Що ж, значить будемо її надавати. Імовірно, будуть рішення щодо просторового розвитку деяких районів. Мабуть, ми і там зможемо дещо запропонувати не тільки корисного, а й цікавого львів’янам. Адже ми теж – звідси, нас ніхто не «привіз», ми нізвідки не «впали» і не збираємося покидати місто. Тому робити Львів якісним – для нас справа честі.

Школа на героїв Крут. Чи не є це спробою «затягнути клієнтів» через соціальну рекламу? Ваші колеги наразі більше зайняті все-таки зведенням житла (звичайно ж, і це потрібна справа). Чи не превалює у проекті освітнього закладу бажання заробити, хай і в майбутньому?

Зведення нової школи не є комерційно-маркетинговим проектом. Або затягуванням клієнтів… Насамперед для компанії РД – це ще один цікавий досвід, отримавши який, ми зможемо по-іншому, під інакшим кутом глянути на свою діяльність як будівельної компанії. Можливо, деякі речі з того проекту ми потім захочемо реалізувати і в комерційній нерухомості. Такого досвіду ми ще не мали – як і більшість будівельних компаній в Україні. Що ж до того, що інші отримають від нас… Думаю, принаймні хочеться в таке вірити, що ми зможемо принести в освітню сферу щось нетрадиційне, «некласичне», бо ми є люди з бізнесу. Такі проекти збагачують обидві сторони справи: і забудовників, і громаду. Мабуть, від цього таки більше виграє бізнес: нетрадиційні методи і плани приносять інколи друге дихання в роботу підприємців.

Укриття для учнів та педагогів – якщо деталізувати щодо проекту школи. Пропонуєте поглиблене ставлення до безпеки. У своїх будовах (принаймні таке обіцяєте) матимете посилене перекриття поверхів, наприклад. Ваше ставлення до безпеки – чи змінилося воно ще більше, різкіше з плином війни?

Виглядає так, що переосмислення звичного ставлення до безпеки в усій Україні відбувається щодня. Бо руйнуються будинки, вмирають люди під завалами… Звичайно, не треба брехати собі та людям: ми навіть усі разом не можемо перетворити комерційну нерухомість в бункер. Але можемо натомість зробити максимум. Перш за все, це контроль якості будівництва, використання матеріалів покращеної якості, посилення конструкцій – із переходом просто на вищий рівень, забезпечення сховищами та посиленими паркінгами. Тут, зокрема, хочемо відзначити не тільки тимчасовий прихисток, але й комфортне перебування: питна вода, звісно, запаси їжі.

Наприклад, цікавим був би досвід залучення продуктових магазинів до цього, розглядаємо такі опції. Не менш необхідним має бути і постійний запас медикаментів.Усе в комплексі суттєво змінить стан справ будівництва, який був в Україні до війни. А людям дозволить спокійно і з комфортом перебувати у безпечному місті з усіма необхідними для цього засобами. Також розуміємо, що нових рішень потребує соціалізація мешканців будинку. Адже таких комплексний підхід дозволяє подбати про тих, хто не в стані самостійно це зробити. Старші люди, недужі – за ними мусимо наглянути усі ми, вони мають отримати допомогу. Швидкісні ліфти – для швидкої евакуації речей та обладнання вниз до укриття, наприклад… Ми зараз розглядаємо без сумніву сотні варіантів покращити звичне уже, на жаль, слово «укриття».

У продовженні інтерв’ю – про ізраїльський досвід безпеки мешканців та про те, чому забудовники мають рухатися услід за ЗСУ.