«Загрози нема, але є ймовірність перенесення дороги і відселення людей»

Курорт Трускавець цього тижня опинився у заголовках національних новин, але з неприємного приводу. Поруч з містом утворилося гігантське карстове провалля радіусом у 300 метрів і глибиною до 50 метрів. Науковці міста попереджають, що це лише початок неконтрольованих процесів просідання земної поверхні, що несе серйозну загрозу не лише для життєдіяльності Трускавця, але й сусідніх міст – Стебника, Дрогобича та навіть Борислава.

Поговоримо про це у прямому ефірі з начальником Держекоінспекції у Львівській області Миколою Маланичем. У нашій студії мав також бути представник ЛОДА, директор департаменту екології та природних ресурсів Руслан Гречаник, але за 10 хвилин до ефіру він попередив, що не зможе бути, тому доведеться вам, пане Миколо, відповідати на усі питання.

Для початку пропоную переглянути короткий сюжет про цю проблему, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваскевич.

***

Уночі – землетрус, на ранок - провалля. В ніч на суботу яма, діаметром 300 метрів і глибиною - 50 утворилась між Дрогобичем і Трускавцем, на території Стебницького підприємства «Полімінерал».

Емілія, жителька Стебника: «Віддавна все казали, тож шахта під нами і давно казали, що підемо під землю. Страшно, але де нам діватись».

Чи яма - наслідок землетрусу, чи його причина - невідомо. Гідрогеологи переконують: обвал трапився через води з високим вмістом мінералів, які надходили у порожнини шахти останні 10 років.

Аріта Драновська, старший гідрогеолог заводу «Полімінерал»: «У шахту потрапляли води ще з 1978 року, відповідно, за 40 років розмилось багато пустот.

У райадміністрації запевняють, із порожнинами усі 10 років боролися. На дослідження території - гроші в уряду проситиме обласна влада. Це щонайменше півтора мільйона гривень. Відповідальність за карстовий провал покладають на підприємство «Полімінерал», яке є власником землі. Мовляв, приватна фірма не виконала приписів. Адже три місяці тому за цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження.

***

Отже, пане Миколо, вже встановлено, відомо точно, чому стався цей обвал?

На сьогодні науковці ще працюють. З 9 жовтня Івано-Франківський університет буде заходити повністю туди, опрацьовуватиме геодезію, геологію зі спеціальними пристроями і тоді буде заключення.

Що стосується самого провалля, то нам було відомо, що воно мало бути. Ще 10 років тому було відомо, що у цьому місці може бути провалля. У мене є картинка, де чітко позначено, буде наступне провалля, якщо ми не будемо вчиняти якихось дій.

Наскільки я розумію, наступне провалля буде вже за дорогою Трускавець-Дрогобич?

Саме так.

Ми зараз іще до цього повернемося, але все-таки, коли ми говоримо про причини обвалу, то були різні повідомлення, коли сейсмологи повідомили, що було два поштовхи. Фактично перший ввечері, 29 вересня, і перед 01:00 ночі 30 вересня, з розривом у дві-три години. Але епіцентри зареєстровані за 6 кілометрів за Стебником і не зрозуміло, що ж стало причиною? Це був техногенний землетрус чи природний?

На мою думку, це є техногенний землетрус. Падіння породи, повністю обвал карсту, що спричинило утворення цієї вирви.

А ви спілкувалися зі сейсмологами, чому їхні повідомлення такі суперечливі? До прикладу, учора місцева газета «Джерела Трускавця» взяла інтерв’ю у сейсмолога, який стверджує, що це все сталося зовсім не там, а з іншого боку?

У свою чергу ми написали у понеділок офіційні запити сейсмологам та усім відповідним службам, щоб надали нам офіційну інформацію. При наявності папірця, який зареєстрований з відповідним підписом, ми зможемо коментувати, де саме відбувся землетрус, чи він природний чи технічний…

Ці повідомлення були на офіційних ресурсах, а саме ДСНС, Інституту геофізики [НАН України]…

Я вважаю, що треба керуватися офіційним документом. За слово і за дію треба відповідати. А просто заява, на жаль, без жодних досліджень, без апаратури, ми можемо коментувати дії тих самих науковців.

Обвал стався поруч зі стратегічною дорогою на Дрогобич. Навіть місцева райдержадміністрація на якийсь час заборонила там їздити вантажівками. То чи є загроза обвалу цієї дороги?

Станом на сьогодні загрози нема. Але у майбутньому, можливо, що вона існує.

Ми в суботу після трагедії зібрали комісію Львівської обласної державної адміністрації і розглянули можливості перенесення доріг. Тобто потрібно вивчення повністю тріщин, що відбувається на дорозі… Такі заходи, як заборона габаритного транспорту для проїзду, були вжиті за рекомендацією комісії, щоб не спричинити подальші поштовхи.

Наскільки відомо оці пустоти з-під калійних солей тягнуться досить далеко. Тобто не вдасться перенести дорогу вбік на 500 метрів, бо увесь цей простір між Дрогобичем і Трускавцем розташований на цих пустотах.

Комісія техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій дала відповідні доручення для того, щоб розглянути можливість перенесення цієї дороги. Це буде об’їзна [дорога] Стебника, можливо розглянуть інші дороги, але є вже відповідні напрацювання і пропозиції, які теж розглядатиме комісія. Основне тут це джерело фінансування, адже це інфраструктура, окрім дороги ми замовчуємо, що там є труба водопостачання…

Так, а ще є лінія електропередачі і залізниця…

Тому потрібна додаткова лінія електропередачі і залізниця. В свою чергу, залізниця зараз перевіряє з геодезистами, чи нема просідання і загроз. Аналогічно і енергетики перевіряють, де можливий виніс цих двох ліній, оскільки одна впала зовсім. Останні 5 років вони вже розробляли проект перенесення [цієї] лінії електропередач. Він вже готовий цей проект, але в них відсутнє фінансування, відтак ми будемо звертатися зараз до уряду.

Таке звернення вже є?

Є проект постанови звернутись до уряду щодо дофінансування в частині перенесення відповідних ліній електромереж, самої дороги, водопостачання.

Я правильно розумію, що невідомо скільки це все буде коштувати?

Так, це невідомо.

То поки що звернулись до уряду з яким проханням? Дофінансувати що?

Станом на сьогодні ми звертаємось з питанням проведення відповідних досліджень, надання фінансування. Оскільки Львівська область фізично просто не витягне такі гроші. оскільки кожен науковець, кожна інституція по-інакшому рахують. Одні кажуть 1,1 млн грн, інші – 1,5 млн грн, треті – 2 млн грн.

На що?

На дослідження. Повністю на дослідження рудника №1, який станом на сьогодні обвалився. Він є стратегічний. І ми мусимо не забувати про рудник №1. І останнє – це хвостосховище.

Скажіть, будь ласка, там на поверхні доволі багато житлових будинків. Там є село Сілець, наскільки я пам’ятаю, околиці Стебника. Чи передбачається відселення цих людей?

Зараз вже чітко можу заявити, що загрози для населення немає. Але на майбутнє ми маємо вжити відповідних заходів. Саме підприємство «Полімінерал» має вжити відповідні заходи, щоб більше не було таких проваль.

Загрози нема в ідеальному стані. А якщо відбудеться ще один землетрус? Ми попадаємо у зону Вранча. Це Прикарпаття, тут не виключені землетруси.

Спілкуючись з науковцями, вони повідомили, що цей землетрус, який був, до трьох балів, не несе за собою ніяких жертв. Я маю на увазі зміщення породи або аналогічні падіння. У цьому випадку – це бездіяльність підприємства.

Що стосується перенесення взагалі містечка, то немає станом на сьогодні загрози. На майбутнє – можливо. Науковці, геологи будуть розглядати такі можливості.

Скажіть, чи існують технології, які дозволяють це все якось стабілізувати? Чи все одно нам рано чи пізно доведеться, наприклад, підірвати і щоб воно все само впало, але контрольовано?

Існують. Є німці, є російський досвід. Ви пам’ятаєте, як падали повністю цілі селища. Але у даному випадку існував, я наголошую вже нечітко, оскільки насправді був даний проект, але десь є така ймовірність того, що він був скасований чомусь через три роки. Тобто існував комплексний проект рекультивації і заповнення цих шахт. Якщо би ця норма, яка була витримана, була б виконана, ми б сьогодні не бачили оцього.

А коли і ким вона мала бути виконана?

Самим підприємством.

Підприємством «Полімінерал»?

Так. При укладенні договору купівлі-продажу «Полімінерал» взяв на себе відповідні договірні умови.

Я нагадаю нашим глядачам, що «Полімінерал» продали у 2013 році дуже потужному бізнесмену Олегові Бахматюку. І що? Він не виконує цих інвестиційних зобов’язань. Що робить держава у цьому випадку?

Як ви бачите, держава хоче зробити, тобто максимально вплинути на це. Як ви вже чули [у сюжеті], ще три місяці тому порушено кримінальне провадження, упродовж дев’яти місяців нами надіслано 34 листи в усі інстанції. Це і силові структури, контролюючі органи. І в свою чергу був повідомлений Фонд держмайна та ряд міністерств. Тобто є можлива загроза, шановні, знайте, що є таке підприємство, яке не виконує цих і цих договірних умов.

Це так виглядає, що ми сказали: «Є загроза» і зняли з себе відповідальність. Інше відомство зробило те саме. Які дії вчинені? Кримінальне провадження? Проти Бахматюка є маса кримінальних проваджень, у нього є проблеми з бізнесом і йому зараз явно не до Стебника і «Полімінералу».

У свою чергу ми вже провели тут перевірку у третьому місяці цього року. 29 березня була проведена перевірка. Саме по цьому руднику.

І що ця перевірка виявила?

Виявила, що дане підприємство не дотримується ні проекту, не виконує умови проекту і порушує певні пункти. Я з собою взяв цей договір і тут чітко передбачено – «проведення природоохоронних заходів та робіт», пункт 10.4. І самим комплексним проектом чітко все описано.

Але, оскільки умови цього договору були недотримані, то процес стає неконтрольованим і треба розробляти новий проект?

Так. Але тут дуже багато питань, оскільки виникла така ситуація. Будемо мати підтвердження того, що проект справді скасований, тоді ми стаємо в штопор.

Що означає скасований? Він же просто не виконується.

Судом скасований. Є ймовірність того, що цей проект є скасований судом, визнаний як недійсний.

А от Володимир Шутко, голова Дрогобицької РДА, в сюжеті нам говорив, що все заповнювали, це просто довготривалий проект на 10 років – не встигли заповнити.

Ні. Не заповнювали все, а якщо заповнювали – заповнювали не тим, чим треба. Є розсоли в хвостосховищах, які відповідно мають мати концентрацію, накопичену сіль. Якщо в нас немає відповідної концентрації, то ми скидаємо цю воду, яка розчиняє потім в себе цю сіль, яка там є на залишках. Воно руйнує стіни, роз’їдає їх. Після того, звісно, що в нас будуть обвали. А якщо ми з відповідною концентрацією скидаємо, не скидаємо – заливаємо всі ці пустоти, то воно карстується і через певний момент відновлюється. Тобто ми зможемо мати аналогічний видобуток карстових солей.

Тобто, з відкритого кар’єру, не з шахти?

Так. Знову ж калійну сіль ми зможемо там добувати. Але для цього повинен пройти відповідний час.

Скажіть, будь ласка, чому (я розумію, що не лише ви за це відповідальні), оскільки це сталось в ніч на суботу, ніхто не інформував місцевих мешканців? Що відбулося? Була якась маса чуток, пліток. Тепер завдяки соцмережам це швидко все розлітається.

Я з цим не погоджуюсь. Ми були, я особисто з керівником департаменту, в адміністрації, ДСНС було повністю зібрано, комісія оглянула місце події, де трапився цей…

Так, але єдине офіційне [повідомлення написав] мер Трускавця Андрій Кульчицький у фейсбуці. Це така ремарочка. А друге – як ви відреагували на його ідею? Бо він так дуже оптимістично написав: там буде водойма з такою високою мінералізацією, буде новий туристичний об’єкт.

Я так скажу: мер Трускавця – то є політик, він робить будь-які політичні заяви, за які може нести відповідальність, а може не нести відповідальність.

А теоретично – там можливе озеро?

Теоретично це неможливо.

Тобто таке – для людей?

Ні, це неможливо, взагалі. Там, ви уявіть – це ще просідання буде, так я прогнозую, ще не менше 50 метрів.

Тобто нижче того рівня дна [існуючого провалля]?

Так. По об’єму – десь до 40 метрів. Має бути природнє виположення, 45 градусів.

Чи на Львівщині є ще такі проблемні ділянки, де можуть статись такі обвали? Часто говорять про Борислав і Червоноград.

Немає. Це я чітко можу заявити, оскільки там немає карстових порід. Якщо ми в Червонограді видобуваємо вугілля – там немає карстових проваль.

Це означає, що ці порожнини [з-під вугілля] стійкі?

Так, стійка порожнина, яка після видобутку, відповідно, заповнюється. Ви ж розумієте, якщо були в шахті, наскільки там величезні пройоми. Тобто вони так, в розмір - два на три [метри] максимально. А тут в нас розмір карстових порід може бути 400-500 метрів.

Нагадаю нашим глядачам, що сьогодні у нас в студії був начальник Держекоінспекції у Львівській області Микола Маланич. Мене звати Олег Онисько, побачимось через тиждень.