«ДІЯ» чи безнадія: чи всі отримають свою «ковідну тисячу»?

Вакцинувались – отримайте бонус на свій банківський рахунок. Проект «Ковідна тисяча» офіційно було запущено цього тижня. Виплати за щеплення від Covid-19 символічно стартували 19 грудня на Миколая. То як і хто може отримати «президентську тисячу» за повну вакцинацію, як це працює на ділі, чи взагалі «світить» бонус людям без смартфонів та що робити тим, хто просто не є юзером застосунку «Дія»?

Обіцяємо максимально зрозумілий та інформативний контент для вас. Все що ви хотіли знати про еПідтримку будемо обговорювати нині в форматі програми «Стінка на стінку». І представляємо вам гостей. Це Докія Кузьменко, речниця «ПриватБанку» у Львівській області та наживо по відеозв'язку маємо змогу чути та бачити Мстислава Баніка, керівника із розвитку електронних послуг у Мінцифрі.

Та перед тим, як почати студійне обговорення з експертами, пропонуємо сюжет, який готували наші журналісти. Адже насправді були щасливчики, які отримали кошти ще минулого тижня у формі експерименту, дехто вже навіть встиг витратити віртуальні грошенята. Тож як отримати подарунок від держави, де витратити та чи допоможе Covid-тисяча українцям? Дивімося.

***

Андрій Губарь (використав Covid-тисячу від Президента): «Ось – моє замовлення вже в мене».

Андрій – один із тих, хто вже скористався Covid-тисячею від президента, одразу купив на неї книгу з інтернет-магазину.

Андрій Губарь: «Зайшов у додаток «Дія», зареєструвався в участі у цій програмі – і 16 грудня я отримав 1000 гривень на свій рахунок».

Про те, що за ковідні гроші можна купити книги, нагадують і SMS-повідомленнями. Мені, наприклад, сьогодні таке прийшло від «Видавництва Старого Лева». У книгарні кажуть: за два дні офіційного розрахунку тисячею бачать приріст.

Мар’яна Савка (головна редакторка «Видавництва Старого Лева»): «Як мінімум у півтора раза більший трафік на замовлення наших книжок на наших ресурсах. Нам почали навіть на приватні телефони дзвонити в питати, як можна використати цю тисячу гривень на книги. Це означає, що людям дали мотивацію до дії, яка, можливо, була не такою, скажімо, для них привабливою. Але в різдвяний період, коли ти маєш можливість купити книги, чому б цього не зробити?»

Цими вихідними президентські гроші витрачали і в «Планеті кіно». Тут для кіноманів пропонують сертифікати, щоб придбати фільми та їжу.

Оксана Хвальова (директорка мережі «Планета кіно» у Львові): «Люди можуть купити і квитки, і попкорн сумарно на більшу суму. Але поза тим ті, хто хоче витратити їх частково на книжки, частково на подорожі, частково на кіно так само мають цю змогу. Це можна зробити на касах квиткових і виключно на квитки – тому що тільки квиткові каси мають код, який держава підтверджує як такий, який підходить власне по цій ініціативі підтримання бізнесу, який постраждав під час ковіду».

Днями один із банків оприлюднив, на що саме його клієнти витрачали тисячу. Першу сходинку посіли книжки – це майже 40% від витрат, потім ідуть кінотеатри і квитки на потяг. Державний Приват теж запустив послугу – «еПідтримку» мають вже 2,5 мільйона рахунків. Кошти надійдуть за 10 днів, витратити їх можна буде впродовж чотирьох місяців.

Докія Кузьменко (речниця «ПриватБанку» у Львівській області): «Якщо є залишок, то через чотири місяці він буде автоматично повернений до державного бюджету. Якщо вартість покупки більша, ніж залишок на рахунку, доплатити ви можете з іншої картки. Будь ласка, запитайте продавця – є такий варіант, що можна розбити вартість покупки на декілька частин, одна з яких буде відповідати залишку на рахунку».

Отримати гроші зможуть навіть ті, хто смартфона чи додатку «Дія» не мають. Але це станеться пізніше – в липні. Один із можливих варіантів, який обговорюють в уряді, – видача реальних карток з Covid-тисячею.

***

Ну, отож перші поповнення оцих віртуальних карток відбулися ще минулого тижня – це був так званий пілотний запуск. Власне як сталось, що одні банки скорше почали кидати гроші, а інші якось наздоганяли на початку цього тижня? До речі, пані Докіє, саме за державними установами була чомусь якась затримка.

Докія Кузьменко: Не можна сказати, що це затримка – все йде по плану, по процедурі. Зараз у нас перші клієнти вже отримали зарахування, і протягом десяти днів з дня подачі заявки на картки, на віртуальні рахунки інших клієнтів так само будуть зараховані кошти. Щойно банк отримає транш від держави, то буквально за дві-три хвилини кошти будуть зараховані на рахунки.

Бо в мене, наприклад, інший банк (не буду його зараз рекламувати) – і кошти надійшли минулого тижня. Тобто я так розумію, що це власні кошти?

Мстислав Банік: Банки – це все-таки структури, які конкурують між собою. І, відповідно, деякі банки вирішили на свій власний розсуд надсилати зі своїх коштів. У нас уже налагоджений обмін даними між «Дією», між банками – не лише між Міністерством економіки, Ощадом й іншими банками. Відповідно, ми сповіщаємо банк про те, що людина успішно подала заяву, що кошти будуть зараховані саме на картку чи «ПриватБанку», чи іншого банку. І деякі банки, вже керуючись таким сповіщенням до перерахування бюджетних коштів перераховують із власних рахунків.

Тобто їм це вигідно?

Мстислав Банік: Ну, всі хочуть бути хорошим банком для своїх клієнтів, кожен знаходить якісь свої можливості.

Пане Мстиславе, от минулого тижня «Дія» в багатьох українців не відкривалася. А якщо відкривалася, то навіть я був свідком того, що Covid-сертифікати просто злітали. Де гарантія, що застосунок «Дія» не впаде від такого масового звернення щодо програми «еПідтримка»?

Мстислав Банік: Насправді минулого тижня саме тому ми і знаходилися в пілоті. Нагадаю, що – так, основна маса людей отримала доступ до «еПідтримки» саме з 19 грудня, на Миколайчика. Тим не менше, ми почали пілотний запуск цієї послуги 13 грудня якраз для того, щоби повністю все перевірити і відпрацювати. Перевірити навантаження на «Дію», перевірити навантаження на банки. Оскільки в «Дії» немає жодних документів громадян і все це реалізується лише за рахунок доступу до інших реєстрів – відповідно, щоб інші реєстри також були готові… Так, певний стрес-тест всі пережили – і ми, і реєстр «Електронне здоров’я», і реєстр документів. Саме тому 19 числа ми стали повністю озброєними – так, як і мало бути за планом.

Панове, отримання цієї ковідної тисячі на віртуальну картку – скажу чесно: згенерувати не так просто, здавалось би. Тому що там є певні процеси, яких треба дотримуватися – тобто додаток повинен бути обов’язково оновлений, не всі юзери про це знають. Чи часто, пані Докіє, до вас у відділення фізичні приходять громадяни з проханням допомогти у цьому процесі?

Докія Кузьменко: Приходять клієнти, щоб їх проконсультували. Насправді труднощі обмежуються лише тим, що вони не зрозуміли, що треба оновити додаток – і все.

Тобто на цьому все завершується?

Докія Кузьменко: На цьому все завершується.

Пане Мстиславе, я знаю, що є у вас ще така цікава річ, як оці офіси з живими представниками «Дії». Наскільки часто до вас почали звертатися – і найчастіші звернення від українців?

Мстислав Банік: Я можу сказати кілька речей. По-перше, не погоджуся, що складно – оскільки крім дійсно оновлення застосунку максимально спрощена все-таки процедура. Другий момент – щодо точок команди підтримки «Дії». До речі, я ж не так давно… Трохи заплутався в датах, але не так давно ми були у Львові у відрядженні, відвідували точки підтримки команди «Дії» також. І власне у нас де можна отримати консультацію? Точки волонтерські в центрах масової вакцинації, «Дія.Бізнес» у тих місцях, де вони є, в ЦНАП і так далі.

Ми навіть бачимо по службі підтримки нашій, що завантаження нижче середнього, всім все зрозуміло. І я сьогодні особисто неочікувано для себе мав приклади, коли людина 70-ти років просто уточнює, чи зможе вона використати ковідну тисячу походами в басейн чи ні. При тому, що жодних консультацій з того, як отримати карту, взагалі не потрібно було – і ця людина не живе в столиці.

Мстиславе, це прекрасно, що в 70 років наші громадяни приходять і цікавляться власне саме таким питанням. Але будьмо свідомі, що дуже багато людей з категорії 60+… Навіть серед моїх рідних є такі люди, які не те що додатком не користуються – вони не користуються банкоматом. Як із цими людьми ви будете працювати і як вони зможуть отримати ці кошти? Тому що зараз про це дуже багато говорять – і я так розумію, що у столиці розуміння, чи будуть видаватися живі кошти, чи будуть витрачатися ці кошти на ліки, поки що немає.

Мстислав Банік: Не так. Ситуація наступна. По-перше, що стосується ліків, то ми чекаємо на те, що це все буде прийнято спочатку в постанові Кабінету Міністрів, яка врегулює використання якраз таких коштів в аптеках літніми людьми, це по-перше. А що стосується інших способів використання… Треба розуміти яку важливу річ? З точки зору, в тому числі, безпеки, подати заяву на отримання «еПідтримки» можна виключно через мобільний застосунок. Чому? Тому що в застосунку є Covid-сертифікати людини, в застосунку є і документ, щонайменше податковий номер, в якому є її громадянство, в якому є її дата народження, і ми розуміємо ключову цю інформацію. І це позбавляє паперової роботи, біганини – тобто це дозволяє автоматично обробляти заяву, автоматично надсилати дані до банків і так далі. Це важливий момент. Ну, і на додачу людині взагалі не треба нікуди переносити номер картки, не говорячи про якусь там додаткову інформацію про себе.

Це зручно. Але…

Мстислав Банік: Є люди, в яких немає, наприклад, смартфонів чи ще щось таке.

Так, у яких кнопочні телефони.

Мстислав Банік: До третього кварталу наступного року… А я нагадаю, що програма підтримки взагалі буде діяти до 18 грудня 2022 року, тобто цілий рік. Тобто в третьому кварталі, тобто в другому півріччі наступного року мають бути доступні вже механізми отримання цієї тисячі людьми, у яких, наприклад, немає смартфонів.

Пані Докіє, от ми перед ефіром з вами говорили, що не факт, що люди, які отримали скорше цю тисячу і вже її витратили, що вони власне мають перевагу. От розкажіть, будь ласка, чому не варто поспішати витрачати ці гроші зі свого віртуального рахунку.

Докія Кузьменко: Звичайно, ті, хто вже запланували і давно мріяли про книжки, на які пішло дуже багато коштів перших отримувачів виплат, то вони здійснили свою мрію. Але насправді тільки зараз підприємці і бізнеси готують свої пропозиції для отримувачів виплат – і готують, так би мовити, «плюшки», бонуси, подарунки для тих, хто буде витрачати кошти або на пасажирські перевезення, або на квитки в музеї, кіно і так далі. Тому є попереду чотири місяці, які відведені на освоєння цих коштів. Можливо, трошки почекайте кращих пропозицій.

Слушна думка. Але я чую ще одне таке запитання, яке дуже часто виникає в інформаційному просторі: чи можна буде зняти ці гроші фізично в банкоматі. Маєте зараз шанс все розставити на свої місця.

Докія Кузьменко: Хочу акцентувати увагу на тому, що ця виплата має чітке цільове призначення і рахунок має так само параметри використання. Не можна зняти кошти готівкою, не можна їх переказати на рахунок іншої картки – навіть своєї. Ці кошти можна витратити лише на покупки товарів або послуг у тих бізнесах, які найбільше постраждали під час карантинних обмежень.

Мстиславе, до речі, а чи можна використати гроші родича свого – батька або бабусі, яка не може скористатися наразі? Чи все ж таки варто дочекатися фізичних карт, фізичної виплати?

Мстислав Банік: Я думаю, що і крім соціальних виплат, крім 1000 гривень «еПідтримки», не варто витрачати гроші родичів чи бабусь, а все-таки відповідально ставитися до своїх і до чужих коштів. Процедури отримати кошти за когось іншого, звісно, немає – і я впевнений, що не буде.

А от взагалі оця сума в 1000 гривень на сьогодні – це багато чи мало? На що реально їх можна витратити у наш час? Ці питання ми поставили перехожим львів’янам, яких зустріли в центрі міста. Давайте разом послухаємо, що вони думають про президентську тисячу, яка звалилася як сніг на голову під кінець року, та про їхні плани на ці гроші.

***

Ігор (львів’янин): «Не хочу я тисячі, нащо мені тисяча? Тому що я не хочу вакцинуватися і не буду за жодних умов».

– А чому саме?

– «Життєва позиція».

Ігор (львів’янин): «Я не думав над цим. Зрештою, це не такі кошти, про які думаєш, куди тратити. Книжки – це найкращий варіант. Грошей купа виділена з бюджету – можливо, я б краще, мабуть, застосування знайшов».

Олена (львів’янка): «Ще наразі ні на що – тільки вчора вони прийшли. Скоріш за все, що це будуть книги. Я прочитала список, на що можна витратити, – то гадаю що це будуть або книги, або похід в кіно».

Львів’янин: «То розвод, мені здається. Поки то дійде до мене… Допустим, в мене нема смартфона – то мені то не дістанеться, я так думаю, пенсіонерам».

Львів’янка: «Напевно, що на поїздку в Київ – поїдемо в столицю провідати родичів, похресницю, погуляти, подивитися на столицю. А можливо, якщо буде така можливість, потратити для онкохворих дітей».

***

Ну от, власне, як бачите, не всі львів’яни мають плани на цю тисячу. Чи є інструментарій, про що згадують люди, передати ці кошти на благодійність чи армії, наприклад?

Докія Кузьменко: Станом на сьогодні програмою не передбачена така можливість.

Мстиславе, що скажете ви?

Мстислав Банік: Знаєте, мені дуже сподобалася позиція інша. Якщо ти хочеш перерахувати кошти на благодійність – то не треба говорити, що тебе спиняє те, куди ти можеш витратити тисячу від президента. Оскільки ти можеш перерахувати із своїх коштів на благодійність, а на особисті витрати, на розваги якраз використати кошти з цієї тисячі гривень.

Добре, ще одне питання. Якщо послуга коштуватиме більше, ніж 1000 гривень, що робити в цьому випадку? Це з іншої картки треба буде доплачувати – чи це буде можливість докинути на цю ж віртуальну карту?

Докія Кузьменко: Нема ніяких проблем. Взагалі цю тисячу можна витратити – одразу придбати товар за 1000 гривень або купувати товар чи оплачувати послуги, які вартують менше. І якщо виникне ситуація, що товар або послуга коштують більше, ніж залишок коштів є на картці «еПідтримка», то тоді треба проговорити це питання з продавцем. Вони мають можливість розділити вартість покупки на рівні частини, й одна з цих частин буде відповідати залишку на картці.

До речі, Мстиславе, до вас ще питання. Яко людина не є клієнтом цих банків?

Мстислав Банік: Це не має значення жодного.

Можете розтлумачити, яким чином відкривається цей рахунок і яка його буде тривалість, яким чином він буде закриватися потім?

Мстислав Банік: Що стосується, як відкривати і так далі, то важлива річ яка? Людина може обрати банк із того переліку, який зараз нами інтегрований. Зараз він невичерпний протягом року, надалі буде інтегруватися все більше банків – отримати таку можливість людина зможе будь-де. Що стосується треба бути клієнтом чи ні – не обов’язково: оскільки відкриття рахунку і, звісно, ти станеш клієнтом. У багатьох банків також реалізована можливість онлайн-відкриття рахунків через мобільні застосунки і де можна поділитися документами через «Дію». Здебільшого люди, звісно, віддають перевагу тим банкам, у яких вони вже є клієнтом – от і все.

Пані Докіє, що буде з цим рахунком через чотири місяці? Тому що держава каже, що гроші повернуться. Але все ж таки, знаючи те, як в нас працюють фінустанови, чи не виставлять вони потім рахунок за користування?

Докія Кузьменко: Саме відкриття рахунку є безоплатним, безкомісійним, виплата не оподатковується і виплата не впливає на нарахування субсидій. Що стосується рахунку, то через чотири місяці, якщо є залишок, то він повертається до Державного бюджету, якщо залишку немає – відповідно нуль гривень нуль копійок. Клієнт може звернутися в банк з питанням, чи йому закривати рахунок, чи не закривати.

До речі, а яка ситуація з українцями, які щепилися за кордоном?

Мстислав Банік: Давайте я прокоментую. Насправді є три підстави найголовніші для того, щоб отримати виплату: це повний курс вакцинації, повнолітня людина має бути і має бути громадянином України. Зараз дійсно, особливо в прикордонних областях, є багато випадків, коли люди вакцинувалися на території іншої держави. Відповідно, наразі Міністерство охорони здоров’я пропрацьовує сценарій, щоб ті країни, які принаймні знаходяться з нами в єдиній системі Європейського Союзу, коли ми можемо одне в одного перевіряти COVID-сертифікати і довіряти інформацію про щеплення для того, щоби їх можна було додати в нашу електронну систему охорони здоров’я.

Ну і, звісно, коли вже дані про вакцинацію будуть доступні в електронній системі охорони здоров’я – буде доступний і Covid-сертифікат, і подача на «еПідтримка». Тут найголовніше – не треба хвилюватися. Оскільки, як я вже сказав, програма ця вся підтримки триватиме рік, тому і після того, як будуть іноземні щеплення внесені до ЕСОЗУ, буде час податися на отримання допомоги.

Тобто гроші з однією дозою вакцини отримати не можна?

Мстислав Банік: Ні, тільки повний курс вакцинації. До речі, нагадаю, що змінилися строки дії жовтих сертифікатів про одну дозу. Якщо нещодавно це було ще 105 днів, то зараз це вже 30 днів. Через місяць, навіть якщо людина не перегенерувала сертифікат чи не щепилася, її QR-код перестане підтверджувати дійсність цього документа.

Пані Докіє, чи розглядає ваш банк можливість оформлення фізичної картки для тих самих пенсіонерів?

Докія Кузьменко: Для виплати тисячі цієї?

Так, так.

Докія Кузьменко: Це всі банки розглядають, це в процесі.

Тобто на сьогодні це лише в процесі? Що ми можемо сказати людям, які нас слухають і які дійсно чужі ґаджетам?

Докія Кузьменко: Чекайте повідомлень від банків. Як тільки буде можливість випуску фізичних карток – одразу буде повідомлено.

До речі, Мстиславе, чи буде розширено перелік підприємців, які зможуть взяти участь у цій програмі?

Мстислав Банік: Це більше питання до Міністерства економіки – все-таки воно визначає перелік видів бізнесу, які є найбільш постраждалими. Але дійсно хотів би ще раз сказати, що така підтримка в розмірі тисячі гривень розрахована не лише як підтримка людей, що вакцинувалися, але й, зокрема, як підтримка бізнесу, що постраждав від карантинних обмежень.

Тобто якщо підприємець не матиме оцього відповідного MCC-коду, за яким можна буде скористатися віртуальною карткою, то операція не пройде, навіть якщо він продає книги?

Мстислав Банік: Так, операція буде неуспішною. Дійсно, це важлива історія, оскільки всі платіжні термінали, якими ми розраховуємося безготівково, мають відповідні коди відповідних видів бізнесу. І звісно, що продаючи алкогольні напої, навряд чи ти є спортзалом, наприклад.

Продаючи продукти, можна так само продавати в супермаркеті і книги.

Мстислав Банік: Але основний вид діяльності супермаркету – це все-таки продукти харчування. Відповідно, має бути саме за основним видом діяльності.

Тобто це мають бути виключно книги.

Мстислав Банік: Можу сказати, що ми з колегами з банків, зокрема і з «ПриватБанком» зараз також, в тому числі і з Нацбанком, і з Кіберполіцією, і з Mastercard, і з Visa наводимо також трохи лад у цих MCC-кодах. Оскільки деякі бізнеси ставилися до цього більш вільно і мали в платіжному терміналі не ті коди, які дійсно відповідають основним видам діяльності. Через це, наприклад, деякі люди не можуть розрахуватися – і тому такі речі зараз активно виправляються.

Ну, але тут варто, напевно, людям зрозуміти, де саме можна розрахуватися цими грошима. Тобто я так розумію, що, можливо, за місяць-два з’являться якісь наліпки, тобто якесь орендування. Наразі цього немає, і того переліку так само ми не бачимо повного. Як людям зорієнтуватися, пані Докіє?

Докія Кузьменко: Я наведу абсолютно простий і зрозумілий приклад – що якщо витратити тисячу можна на книжки, і якщо людина купує книжки в книжковому магазині, для якого цей MCC-код є основним видом діяльності, то оплата буде успішною. Якщо людина прийде на заправку, побачить книжку і захоче її придбати, то оплата не буде успішною, тому що основний код діяльності заправки – це зовсім не книжки.

Ну, і на ринку, напевно, теж навряд чи вдасться книжку купити.

Мстислав Банік: Якщо там є безготівкові розрахунки…

Потрохи підсумовуючи нашу розмову, на завершення хочу ще одну сторону медалі зачепити – про шахрайські схеми. Не встигла оця система запрацювати, як ми бачимо, що з цими виплатами вже є відповідні SMS-розсилки, де людей необізнаних схиляють до тих чи інших дій. Ваша порада як банкірів – як діяти, як не позбутися не лише тої тисячі, але ще й якось грошей з основного свого рахунку?

Докія Кузьменко: Треба пам’ятати, що віртуальний рахунок, віртуальна картка – для неї діють ті самі правила фінансової безпеки, що й для стандартної картки. Нагадаю: не можна розголошувати третім особам конфіденційні дані по картці.

Тобто?

Докія Кузьменко: Номер, термін дії, CVV-код.

Тобто все, що треба знати: номер карти ми нікому не називаємо, не називаємо термін дії й оцей код, який дуже часто називають номером відділення шахраї.

Докія Кузьменко: Номером відділення, його по-всякому називають. Тому що шахрай ніколи прямим текстом не скаже: «Добрий день, я – шахрай, скажіть мені секретний CVV-код». Він підбирає ключик психологічний і називає це абсолютно безпечними простими словами. На жаль, бувають випадки, коли люди вірять і розголошують конфіденційні дані.

Ну, панове, це вже рівень цифрової грамотності українців. От як нам його піднімати? Мстиславе, ваше бачення.

Мстислав Банік: В будь-якому разі, чим більше буде таких проектів, де людям треба знайомитися із цифровими продуктами: не включіть на телефоні чи на планшеті YouTube – і на цьому закінчити свій рівень цифрових навичок, а, все ж таки, коли ми будемо людей привчати до використання – це перше. Ну а, звісно, друге – не можу не пригадати, що в нас серед цілей Міністерства цифрової трансформації є також ціль збільшення кількості людей, що в принципі пройшли навчання по цифровій освіті. І для таких цілей у нас є окремий сайт – osvita.diia.gov.ua, де для абсолютно різних рівнів є різні серіали, які направлені на підвищення цифрової грамотності.

Ну а додатково ще скажу – тим паче я навіть знаю, що велика кількість людей старшого віку користуються все-таки YouTube: у нас на нашому YouTube-каналі «Дії» є всі інструкції вичерпні, які кажуть, що як працює, як не працює і так далі. Скоро там буде і відео про питання та відповіді, пов’язані з «еПідтримкою», тобто максимально ми також готуємо всі навчальні матеріали.

Спасибі. Я дуже сподіваюся, що мені вдалося випитати все, що вас цікавило в темі ковідної тисячі. Це був направду цікавий етер для мене – сподіваюсь, і для вас теж. Дякую моїм гостям та експертам за участь у програмі. Нагадаю, що тут із нами була Докія Кузьменко – речниця «ПриватБанку» у Львівській області, та на відеозв’язку наживо включався в програму «Стінка на стінку» Мстислав Банік – керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі. Вдячний вам за розмову.

Та не зайвим буде нагадати всім, хто нас дивиться по телевізору чи в інтернеті, що на поталі ZAXID.NET ми підготували для вас покрокову інструкцію, як просто зараз отримати 1000 гривень від держави за вакцинацію. Тож заходьте та діліться ґайдом з друзями. А я на тому буду прощатись, залишайтеся і надалі разом з нами. Побачимось в етері.