Фільм про хлопчика з Маріуполя викликав обурення у глядачів

На каналі СТБ відбулась прем’єра фільму «Юрик», яка розповідає про хлопчика з Маріуполя, що самостійно дістався до кордону із Польщею. Зараз стрічку виклали у відкритий доступ. Попри те, що прем’єра відбулась ще 24 серпня, в мережі не вщухають суперечки щодо доцільності картини.

Головний герой картини – 11-річний Юрик, який разом з батьками, сестрою, бабусею та дідусем жив у Маріуполі. Батько, дідусь та сестра загинули під час обстрілів. Мама не може залишити важко хвору бабусю і вирішує відправили Юрика до родичів в Естонію. Тож Юрик вирушає сам з окупованого міста на евакуаційному автобусі та з купою пригод таки дістається до кордону з Польщею.

Виробником картини є «Основа фільм продакшн» на замовлення телеканалу СТБ. Режисер – Олександр Тименко. Авторка ідеї та креативна продюсерка Валентина Руденко, авторами сценарію є Валентина Руденко, Микола Рибалка, Тетяна Куц, продюсерками є Вікторія Горенштейн та Тетяна Куц. Ролі зіграли Максим Боряк (Юрик), Тамара Антропова (мама), Римма Зюбіна (бабуся), Віктор Жданов, Костянтин Корецький, Анне Вєесаар, Лііз Хааб, Сергій Воляновський, Сергій Мяус, Валентина Руденко та інші.

Картина викликала обурення насамперед мешканців Маріуполя, які звинуватили картину у брехні. Людей обурило те, як показано життя в Маріуполі, де, якщо вірити авторам фільму було світло та зв’язок, але найбільше претензій викликав напівпорожній автобус ОБСЄ, який вивозить усіх охочих з міста.

Фотограф Євген Сосновський є одним із тих, хто фіксував те, що відбувалось у Маріуполі у лютому-березні 2022 року.

«З перших кадрів цього фільму усі маріупольці, які пройшли через те пекло, побачать неправду. Починаючи з комфортної яскраво освітленої окремої кімнати у підвалі з буржуйкою та настінним годинником, прямого зв'язку з Естонією з того ж підвалу і з "вішенкою на торті" – автівкою ОБСЄ з якої через гучномовець лунає запрошення на евакуацію коридором, який начебто буде відкритий з 10 до 18 години й потім той самий автобус ОБСЄ, який везе евакуйованих. Тож, виходить, маріупольці все брешуть, коли кажуть, що сиділи в темряві, економлячи кожну свічку, палили масляні каганці, були без зв'язку. Брешуть маріупольці, коли кажуть, що не було аніякої організованої евакуації, аніякої медичної та взагалі будь-якої допомоги. Але маріупольці не брешуть. І реальність була у багато разів жахливіша, ніж, навіть, те, про що вони розповідають. Бо багато про що мовчать. Не хочуть згадувати. Вони не хочуть згадувати, бо їм боляче. А інші в Україні і за кордоном не хочуть згадувати правду про Маріуполь, тому що вже не на часі», – написав він про фільм.

Схожі претензії до картини висловлюють й інші маріупольці. Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін, який перебував у місті на початку вторгнення, навіть звернувся до Ради національної безпеки та оборони із запитом перевірити кіно на загрозу для національної безпеки. Він вважає, що у фільмі сильно применшені масштаби російських злочинів проти мирного населення.

Градус конфлікту підвищили самі автори картини. Зокрема одна зі сценаристок та продюсерок фільму Тетяна Куц звинуватила в окупації міста самих мешканців Маріуполя.

«Маріупольці пішли на референдум і голосували за РФ. Тепер РФ убиває не лише маріупольців, але ми за вас б’ємося теж», – написала вона у Facebook. Згодом вона вибачилась.

Згодом в «Основа фільм продакшн» повідомили, що вжили заходів, аби «Юрик» не позиціонувався, як заснований на реальних подіях. Натомість тепер фільм промарковано текстом, який попереджає глядачів, що «стрічка є виключно художньою та не претендує на відображення реальної трагедії, яку вчинили окупаційні війська рф в м.Маріуполь». Також у компанії обіцяють, що з часом фільм «буде доповнений документальними фактами, що підтверджують – реальність була набагато жорсткішою, ніж її художнє осмислення. Цей документальний постскриптум буде створено в співпраці з маріупольцями, які опікуються фіксацією російських злочинів, і захисниками міста. Будь-які згадки ОБСЄ будуть вилучені з фільму».

Однак, проблеми це не вичерпало, адже фільм поступово виходить в інших країнах і, на думку багатьох глядачів та представників української кіноспільноти, скоріше шкодить, ніж допомагає донести світовій спільноті інформацію про трагедію Маріуполя.

Заяви авторів про те, що таким чином українське кіно має протистояти російській пропаганді. Зокрема йшлося і про те, що «Юрик» є відповіддю пропагандистському фільму «Свідок», який росіяни активно просувають у світі. Просувають не надто успішно через погану якість фільму, зробленому буквально «на коліні». То чи варто українцям робити так само?

Крім того, що «Юрик» обурив маріупольців неправдою, йому також можна закинути й багато іншого. Образи пласкі, актори фальшують, а сама історія виглядає зробленою за радянським принципом «боротьби хорошого з дуже добрим».

Свого роду квінтесенція картини умістилась в одному флешбеку: родина робітника «Азовсталі» в американських різдвяних светрах з оленями співає «Щедрик» і до них приходить Дід Мороз.

І одним «Юриком» проблема не вичерпується: не так давно активно обговорювався проект фільму «Буча», автори якого перед тим знімали малобюджетні комедії, Так, продюсер фільму Олександр Щур був сценаристом у «95 кварталі», співавтором фільму «Я, ти, він, вона», режисер Станіслав Тіунов продюсував комедії «Побачення у Вегасі» та «Продюсер». Проте попри обурення кіноспільноти, робота над картиною триває. Ба більше, саме продюсер стрічки «Буча» Олександр Щур буде серед тих, хто представлятиме Україну на Венеціанському кінофестивалі. А разом з ним – генеральний консул України в Мілані Андрій Картиш, голова Держкіно Марина Кудерчук, голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв, продюсер Сергій Лавренюк, французький режисер Філіп Азуле, виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук і голова ГО «УкрКіноФест» та продюсер обох «Свінгерів» і «Сусідки» Андрій Ногін. На «Український день» у Венеції навіть не покликали авторів тих фільмів, які беруть участь у різних фестивальних програмах.

«Сподіваюсь, що інцидент з фільмом “Юрик” дає привід замислитись всім, хто буде виробляти ігровий контент про війну.. Правда, що посилається лише на свідчення очевидців.. Їх має бути багато (а це дослідницька кропітка робота), консультанти по всім деталям (військовий, цивільний і медик або рятувальник, волонтер і інші за темою фільму) Консультанти або джерела інформації присутні в титрах. А головне!!! - фільми, що торкаються найстрашніших сторінок, потребують суперпрофесійності… Прошу колег не брати гріх на душу… Маріуполь, Буча, Ізюм… ще багато пекла відкриємо, не ризикуйте власним ім’ям. Для таких тем є документальне кіно», – наголосила акторка Ірма Вітовська.

Нагадаємо, що зараз у прокаті можна подивитись документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі».