КСД не видаватиме книгу про Бучу після скандалу у соцмережах

Видавництво «Клуб сімейного дозвілля» не видаватиме заплановану до друку книгу «Буча. Історія одного полону» Дарини Гнатко. Про це йдеться на Facebook-сторінці видавництва.

«Перепрошуємо за те, що зачепили ті незагоєні рани та шрами, які сьогодні завдають усім нам нестерпного болю. Ми визнаємо власні помилки, працюємо над собою та сподіваємося на розуміння, адже у цей складний час усім нам як ніколи потрібна підтримка», – зазначили у видавництві.

У книзі йдеться про доньку київського підприємця, яка на початку повномасштабного вторгнення хоче виїхати за кордон, однак після того, як стикається зі злочинами окупантів, стає військовою.

«Ще жодну книгу я не писала з таким болем у серці, не плакала так над текстом … “Буча” далася мені нелегко, дуже нелегко, мені боліло майже кожне слово, котре я писала в цьому романі», — написала авторка на своїй Facebook-сторінці.

Так мала виглядати обкладинка майбутньої книги

Натомість і авторку, і видавництво звинуватили у спекуляціях на болючій для усіх українців темі.

«Як на кістках танцюється, м'яко?», – спитав у своєму Facebook письменник Остап Українець.

«Без прямого досвіду, доглибного спілкування з носіями прямого досвіду чи дуже ґрунтовного вивчення теми написати її просто не вийде. Белетристика не про чисту емоцію і переживання, вона про динаміку і середовище, в якому розгортається дія. Коли йдеться про реальні, а тим паче геть близькі події – з пальця таке не візьмеш», – вважає він. Також письменник назвав авторку книги «українофобкою».

«Дарина Гнатко – українофобка. Знана. Герої-енкаведисти і виродки-українці – це ті персонажі, якими вона оперувала в минулому. І як не варто акцептувати написаний педофілом підручник з педагогіки, так не варто й нейтрально ставитись до рефлексії на геноцид українців, створеної авторкою, котра раніше мимохідь відбілювала тих, хто цей геноцид чинить», – написав Остап Українець.

На обкладинці роману видавництво планувало розмістити фото жіночих рук з червоним манікюром, яке асоціюється із реальними фотографіями звірств росіян у Бучі.

Дарина Гнатко (Юлія Іргізова) — українська письменниця, дипломантка літературного конкурсу «Коронація слова». Авторка книжок «Емма. Історія одного падіння», «Лора. Історія одного божевілля», «Радислава. Історія одного кохання» та інших.

Схожий скандал спалахнув і довкола фільму «Буча». Його автори у вересні презентували трейлер фільму. Фільм-байопік має розповісти про порятунок 203 місцевих жителів громадянином Казахстану Костянтином Гудаускасом. Його благодійний фонд презентували одночасно із трейлером.

У стрічку також буде включена сцена порятунку відомого українського композитора Ігоря Поклада, який живе у Ворзелі.

Також відомо, що роль головного антагоніста виконає лауреат премії «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль В’ячеслав Довженко («Кіборги», «Інший Франко»).

Фільм має бути знятий коштом іноземних інвесторів та показаний уже наступного року.

Майбутній фільм викликав неоднозначну реакцію кіноспільноти. Зокрема, як і книжка, через болючу тему (тим більше, що зйомки заплановані безпосередньою у Бучі, там, де не всі тіла загиблих ще ексгумовані та ідентифіковані). Також викликає занепокоєння і бекграунд авторів: творці майбутнього фільму раніше працювали над створенням комедійних стрічок, зокрема для студії «Квартал 95». Сценарій до фільму написав Олександр Щур («Побачення у Вегасі», «Я, Ти, Він, Вона»), режисером виступив Станіслав Тіунов (продюсер фільмів «Побачення у Вегасі», «Продюсер», режисер фільму «Молодість»).

«Українська кіноакадемія» виступила із заявою щодо зйомок фільму, у якій закликала до широкого публічного обговорення цієї теми.

«Тема подій війни Росії проти України потребує максимально делікатного підходу. Зображення трагічних подій в ігрових фільмах у той час, поки триває війна, тягне за собою ризик кон’юнктурного використання трагедії, що ми вважаємо неприйнятним. А проводити зараз у місцях безпосередніх трагічних подій зйомки ігрових фільмів із застосуванням важкої воєнної техніки, піротехніки, із використанням форми російських військових та реконструкцією подій, що містять насилля, – це нагадування про події тим, хто пережив насилля, і може відбутись ретравматизація жертв цих подій», – йдеться у заяві кіноакадемії.

Наразі і обговорення, і зйомки тривають. А Дарина Гнатко працює над книгою «Маріуполь. Історія одного чекання».