Фінансова блокада Донбасу

4 листопада Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалила рішення «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яке 14 листопада ввів у дію своїм указом президент Петро Порошенко.

Серед іншого, у цих рішеннях йдеться про те, що в тижневий термін всі держустанови на захоплених бойовиками територіях припиняють роботу. Самі ж органи влади та їх співробітники переводяться на підконтрольну владі територію України. Упродовж місяця Нацбанк повинен припинити обслуговування всіх рахунків на Донбасі. Фактично райони, якими керують «уряди» народних республік, позбавляють будь-якого бюджетного фінансування, в тому числі виплат дотацій, зарплат бюджетним організаціям, соціальних платежів і так далі.

Ці рішення у ЗМІ вже назвали «фінансовою блокадою Донбасу», наслідки якої, за словами низки економічних експертів, є як позитивними (заощадження щонайменше 15 млрд грн), так і непередбачуваними (позбавлення жителів окупованих районів засобів для існування, гуманітарна катастрофа та проблеми для українських виробників, які тепер змушені шукати нові ринки збуту).

Позитивні наслідки: у виграші – лише бюджет

За підрахунками виконавчого директора центру CASE Україна Дмитра Боярчука, раніше на субсидування регіону витрачалося від 30 до 40 млрд грн щорічно.

«За грубими підрахунками, відмова від фінансування непідконтрольних Києву районів Донбасу дасть можливість заощадити щонайменше 15 млрд грн: не потрібно субсидувати 60% шахт, не потрібно утримувати держустанови, та й значна частина соцвиплат теж вже не дійде до адресата», – вважає Боярчук.

В позитивному для бюджету ефекті впевнена і завідувач відділу тіньової економіки Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Тетяна Тищук.

«Рішення про перенесення держустанов в інші області України дозволить, окрім іншого, вирішити питання з працевлаштуванням біженців з Донбасу – замість того, щоб отримувати допомогу по безробіттю, вони збережуть свої робочі місця і не стануть додатковим тягарем для бюджету країни», – заявила вона.

На думку Тетяни Тищук, прийняте рішення дозволить різко зменшити непродуктивні витрати держави на фінансування контрольованих бойовиками територій.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Олександр Жолудь звернув увагу, що згортання соцвиплат зіграє помітну роль ще й тому, що на Донбасі багато пенсіонерів.

«У Донецькій і Луганській областях, як і в більшості індустріальних регіонів, пенсії вищі, ніж в середньому по Україні. Треба враховувати, що шахтарі і металурги мають менший пенсійний вік, і отримують підвищені пенсії», – заявив аналітик.

Скоротяться витрати і на закупівлі вугілля за завищеними цінами. Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер нагадав, що держава у багатьох шахт Донбасу купувала вугілля за цінами, значно вищими за ринкові, фактично дотуючи регіон, щоб уникнути масового звільнення працівників нерентабельних шахт. Руйнування шахт та інфраструктури під час бойових дій вже призвели до того, що Україна закуповує вугілля за кордоном, а після набуття чинності указу Порошенка фактично будь-які економічні контакти з окупованими районами Донбасу будуть перервані.

Водночас Олександр Жолудь уточнив, що багато збиткових шахт залишилося на підконтрольній Києву території, і їх фінансування продовжує залишатися проблемою українського уряду.

«Україна зараз не має можливості контролювати правильність використання ресурсів, які направляються в ці області, у тому числі і фінансових, – констатував директор економічних програм центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. – Тому рішення про припинення фінансування, без сумніву, правильне, і позитивне з точки зору держбюджету».

Негативні наслідки: у програші населення та українські підприємства

Рішення про згортання фінансової підтримки окупованих районів Донецької та Луганської областей попри те, що дозволить заощадити Україні щонайменше 15 млрд грн в рік, спричиняє також низку складнощів.

«Економічні розрахунки – плюси і мінуси для бюджету України – тут не так важливі, – вважає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. – Для країни втрата податкових надходжень з Донбасу – не є критичною. А ось для жителів регіону, багато з яких фактично залишаться без засобів для існування, це може обернутися грандіозною катастрофою і скочуванням у Середньовіччя».

У свою чергу, аналітик МЦПД Олександр Жолудь вважає, що після закінчення фінансування соцвиплат в захоплених бойовиками районах Донбасу перед населенням нависла загроза гуманітарної катастрофи.

А ось виконавчий директор центру CASE Україна Дмитро Боярчук вказує, що основний ризик рішення Петра Порошенка – політичний.

«У багатьох українців родичі на Донбасі, і зараз найпопулярніша історія: про пенсіонера, який не голосував, виїхати не може і його кинули на голодну смерть», – заявив експерт.

Серед інших можливих негативних наслідків завідувач відділу тіньової економіки НІСД Тетяна Тищук назвала необхідні витрати на переїзд держустанов і службовців. А директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин уточнив, що багато виробничих ланцюжків, в які були включені підприємства Донбасу, зараз зруйновано, і це відбивається на роботі підприємств інших областей України, де виникли перебої з поставками сировини і комплектуючих.

«Не варто забувати, що Донецька і Луганська області, крім того, що генерували близько 15% ВВП, були великим ринком збуту українських товарів, – додав Пасхавер з Центру економічного розвитку. – Зараз виробникам доведеться шукати нові ринки збуту, і від того, як швидко це вдасться зробити, залежить їх економічна ефективність».

Однак експерти, яких опитало агентство ЛІГАБізнесІнформ, погоджуються, що іншого виходу, окрім як відмовитися від фінансування захоплених сепаратистами районів Донбасу, не було.

«Відмова від гри «прогодуйте Донбас» – єдиний спосіб вижити для України. Якби погодилися продовжувати виплати (за відсутності податкових надходжень), то це коштувало б уже не 30-40, а 60 млрд грн на рік. Тут немає місця сентиментам. Якщо цього не зробити - Україна стане найстрашнішим банкрутом в новітній історії», – резюмував Боярчук.