Хейт під виглядом турботи: психологиня пояснила, як розпізнати маніпуляцію

Хейт в інтернеті не завжди виглядає як відверта агресія чи образи. Іноді людина може написати неприємний коментар із посмішкою та переконувати, що насправді просто хоче допомогти. Психологиня Наталія Шейнич пояснює, як розпізнати такий вид хейту, чому не варто виправдовуватися перед агресором і як сформувати внутрішню опору, яка допоможе не сприймати чужі слова як правду.

Хейт може маскуватися під турботу

За словами психологині, одним із найбільш токсичних видів хейту є той, що подається як турбота та співчуття. Людина не ображає вас прямо, а ніби дає пораду або демонструє занепокоєння.

Наприклад, у соцмережах можна зустріти коментарі на кшталт: «Ой, така красива дівчинка, от тільки б схуднути на 20 кг і взагалі б ціни не було». Або: «Ой, така розумна дитинка, при хворобі складно, напевно, було розвивати малого», навіть якщо дитина цілком здорова.

«Це маніпуляція. І її мета – вдарити вас у найболючіше місце, але за собою залишити статус доброї людини, яка про вас турбується», – пояснює Наталія Шейнич.

Ззовні такий коментар може виглядати як порада, але його зміст спрямований не на допомогу, а на те, щоб зачепити людину.

Непрохана порада може бути порушенням особистих кордонів

Психологиня радить запам'ятати просте правило: не потрібно приймати допомогу, якої ви не просили.

Якщо людина не запитувала порад щодо своєї ваги, стосунків, зовнішності чи виховання дітей, непроханий коментар на ці теми не стає допомогою лише через те, що його подають у ввічливій формі.

«Непрохана турбота про вас – це порушення ваших особистих кордонів», – наголошує психологиня.

Тому людина не зобов'язана дякувати за таку «турботу», пояснювати свої рішення або виправдовуватися перед незнайомцем в інтернеті.

Особисті кордони важливі й у соцмережах. Фото з відкритих джерел

Чому хейтер намагається виправдати власну поведінку

Наталія Шейнич зазначає, що людина, яка пише хейт, може намагатися пояснити самій собі, чому її поведінка є правильною. За словами психологині, хейтер не обов'язково сприймає власні дії як спробу самоствердитися за чужий рахунок.

Він може підміняти поняття та дегуманізувати іншу людину, щоб не відчувати провини за жорстокість. Тому важливо пам'ятати: чужий хейт не обов'язково говорить щось про вас. Психологиня радить сприймати його як спробу людини виправдати власну потребу бути жорстокою.

Не намагайтеся довести хейтеру, що він неправий

Ще одна порада психологині – не намагатися втягуватися в логічну суперечку з людиною, яка прийшла не для того, щоб дізнатися правду.

За її словами, хейтер може мати власне викривлене уявлення про ситуацію, у якому він бачить себе людиною, яка чинить правильно, а іншу сторону – джерелом проблеми.

У такій ситуації спроби щось довести можуть лише втягнути вас у чужу систему координат. Наприклад, якщо незнайомець робить припущення про здоров'я вашої дитини, не обов'язково показувати йому медичні довідки. Якщо хтось стверджує, що ваші стосунки нещасливі, не потрібно доводити незнайомцю, що партнер вас любить.

«Не намагайтеся переконувати людей, які не шукають істини, а шукають лише вашого болю», – говорить психологиня.

Вона додає, що мета такого спілкування може полягати саме в отриманні емоційної реакції. Тому аргументи та пояснення не обов'язково змінять позицію людини.

Що робити з хейтом у соцмережах

Психологиня радить не боятися використовувати можливості соціальних мереж: блокувати та видаляти хейтерів. Якщо коментар спрямований на те, щоб завдати болю, немає необхідності залишати його у своєму інформаційному просторі.

Водночас важливо відокремлювати сам хейт від реакції на нього. Іноді випадкова образа може зачепити вже наявну невпевненість людини. Тоді проблема може бути не лише у словах незнайомця, а й у тому, що ці слова підхоплює внутрішній критик. Саме з ним, за словами Наталії Шейнич, і варто працювати.

Як створити внутрішню опору проти хейту

Для цього психологиня пропонує використовувати метафору «списку ідентичності». Уявіть, що всередині вас є аркуш паперу, на якому записано, якою ви є людиною. Це ваші реальні риси, цінності, досягнення, уміння та особливості характеру.

Наприклад: ви хороший спеціаліст, друг, партнер, ви добра людина, маєте певні навички та досягнення. Важливо, щоб ці уявлення про себе були сформовані не на основі випадкових слів інших людей, а спиралися на власний досвід.

Психологиня називає цей список своєрідним психологічним паспортом і документом внутрішньої опори.

Тоді, якщо хтось напише в соцмережах: «Ти дурна», можна подумки звірити цю інформацію зі своїм внутрішнім списком. Якщо там немає такого уявлення про себе, чужа образа не повинна автоматично ставати правдою.

За словами психологині, тоді хейт не має за що зачепитися і його можна просто залишити без уваги або заблокувати людину.

Внутрішня опора допомагає не піддаватися хейту. Фото з відкритих джерел

Чому невпевненість у собі робить хейт болючішим

Інша ситуація виникає, якщо людина сама не розуміє, ким є, не має сформованого уявлення про власні цінності та риси характеру.

Тоді внутрішній «список» залишається порожнім. І випадкова образа від незнайомця може потрапити в нього як нібито факт про самого себе.

Психологиня пояснює це так: якщо людина не знає, якою вона є, вона може подумати, що стороннім людям це видніше. Тому після образи на кшталт «ти некрасива» чи «ти дурна» може виникнути думка: «Якщо вони так кажуть, можливо, це правда». У такому випадку чужі слова починають впливати на самооцінку.

Як не дозволити хейту визначати вашу самооцінку

За словами Наталії Шейнич, завдання людини – свідомо формувати власне уявлення про себе. Варто знати свої риси, особливості, досягнення, уміння, навички та цінності. Тоді чужа оцінка не стає автоматичною правдою.

Хейт при цьому не обов'язково потрібно аналізувати або спростовувати. Якщо людина не просила поради, не потрібно виправдовуватися перед нею. Якщо коментар спрямований на образу, його можна видалити, а автора – заблокувати.

Головне, за словами психологині – мати достатньо чітке розуміння того, хто ви є. Тоді чужі уявлення про вас не можуть так легко стати вашим власним уявленням про себе.