Три оригінальні ягоди, які можна виростити в саду: опис

Малина, полуниця та смородина ростуть буквально в кожному саду, і їхній смак вже міг приїстися. Крім того, за час вирощування в культурі їхня опірність негативним факторам середовища, інфекціям і шкідникам сильно знизилася. Щоб освіжити сад та насолодитися новими смаками, можна посадити такі незвичні ягоди, як жимолость, брусницю або іргу. «Флорист-Х» розповідає про цих трьох оригінальних мешканців саду.

Ірга

Ірга – це листяне самозапильне дерево родини Розові. Росте в різних кліматичних умовах, сягаючи у висоту від 3 до 7 метрів. Красиві біло-рожеві квіти, що розкриваються на початку квітня, до середині червня перетворюються на солодкі ягоди з твердою шкіркою і солодким ароматом, які густо вкривають дерево. Спочатку ягоди світло-рожеві, але швидко дозрівають до темно-фіолетового кольору і нагадують чорницю. З ними випікають булочки, кекси та пироги, додають у салати.

Дерева ірги краще плодоносять на відкритих сонячних ділянках. Вони люблять вологий, добре дренований ґрунт, але терпимі до глинистих і піщаних ґрунтів. Щойно посаджені саджанці поливають один раз на тиждень, а вкорінені дерева посухостійкі й вимагають поливу лише в спекотну пору. Ірга практично не вимагає обрізування, і в цьому її перевага, приміром, над малиною або ожиною. Восени листя ірги забарвлюється в яскраво-помаранчевий колір і виглядає дуже ошатно.

Брусниця

Брусниця – вічнозелений чагарник, поширений у Скандинавії. Популярність рослина набула завдяки солодкому, терпкому смаку своїх плодів і холодостійкості: вона витримує морози до -20°C і дає більше ягід саме в роки зі сніжними зимами. Це одна з небагатьох ягідних культур, які добре розвиваються та рясно плодоносять у холодному кліматі. Кущ заввишки до 60 см дає змогу використовувати його як ґрунтопокривну рослину або вирощувати в контейнері на підвіконні.

Ягоди у брусниці глянцеві, яскраво-червоні, листя теж привабливе: маленьке, акуратне, яскраво-зелене, восени набуває червонуватого відтінку. Плодоносять тільки зрілі кущі брусниці, яким виповнилося 2-3 роки. Зеленуваті ягоди після дозрівання набувають яскраво- або темно-червоного кольору. Однією з переваг брусниці є те, що вона дає два врожаї ягід щороку: перший – у липні та серпні, а другий – у вересні та жовтні.

Зібраний урожай потрібно відразу ж охолодити: ягоди можна зберігати в холодильнику або прохолодному погребі впродовж трьох тижнів чи заморозити на зиму. Із брусниці готують варення та соуси, які добре поєднуються з м’ясом. Їх також солять або кладуть у пироги та булочки замість журавлини.

Кущі брусниці люблять кислий ґрунт і яскраве сонце, хоча нормально ростуть поруч з азаліями, падубом або рододендронами. Це ягода самозапильна, однак якщо на ділянці росте кілька кущів, кожен із них плодоноситиме краще, ніж якби вони росли по одному.

Перший сезон саджанці брусниці потрібно поливати не рідше одного разу на тиждень, у зимовий час рослину поливають один раз на місяць, а добриво, що зберігає кислу реакцію ґрунту, вносять у ґрунт один раз на рік – напровесні.

Блакитна жимолость

Блакитна жимолость – листопадний чагарник, що вирізняється витривалістю до негативних кліматичних і погодних факторів, стійкістю до шкідників і хвороб та раннім дозріванням ягід. Витримує зимові морози до -40°C. Окрім того, ця рослина має декоративні якості: її сріблясто-зелене впродовж весняно-літнього сезону листя восени стає лимонно-жовтим.

Однією з найкращих особливостей блакитної жимолості є раннє плодоношення: її ягоди достигають уже на початку сезону, поступово набуваючи темно-синього забарвлення. Плодоношення триває приблизно три тижні. Вживають плоди жимолості свіжими, з ними печуть пироги та кекси, кладуть у йогурт, із них варять джеми й готують желе. Ці ягоди багаті на антиоксиданти та вітаміни.

Кущі жимолості виростають у висоту й ширину до 1,5-2,1 м. Вони віддають перевагу відкритим сонячним ділянкам, але добре плодоносять навіть у затінку. Культура не є самозапильною, тому на одній ділянці потрібно садити принаймні два кущі, дотримуючись між ними відстані не більше 7 м. Поливають саджанці впродовж першого сезону щотижня. Через те, що жимолость майже не вимагає обрізування, її часто вирощують як зелену огорожу. Добриво у вигляді компосту вносять під кущі напровесні.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»