Кириленко vs Нищук

Здобутки та провали культурної політики

КультураК.С., 15 квітня 20166651

Заміна на посаді міністра культури В'ячеслава Кириленка на Євгена Нищука не стала сенсацією. Зрештою, назвати Нищука новачком у міністерському кріслі уже не можна, адже він обіймав цю посаду з 27 лютого до 2 грудня 2014 року. Цікаво пригадати, що саме встиг, а чого не встиг зробити Нищук за цей час. Також варто проаналізувати, чим відзначилось «правління» Кириленка. Тим більше, що саме він в уряді Яценюка чи не найчастіше ставав об’єктом критики.

В'ячеслав Кириленко очолив міністерство культури 2 грудня 2014. Загалом він нон-стоп перебуває у політиці з 1993 року. Він очолював міністерство праці та соціальної політики України в першому уряді Тимошенко, був віце-прем'єр-міністром України з гуманітарних питань в уряді Єханурова. Саме тоді була прийнята постанова від 16 січня 2006 року, яка зобов'язала дистриб'юторів дублювати, озвучувати чи субтитрувати фільми українською мовою.

На посаді міністра культури він спробував цю корисну та потрібну ініціативу довести практично до абсурду. Як і не менш потрібне та актуальне обмеження російського контенту в українському теле- та радіоефірах.

Кириленко озвучив ініціативу з підрахуванням україномовних реплік у фільмах, також він відзначився складанням так званих «чорних» та «білих» списків російських митців.

Значна частина фахової культурної спільноти не раз висловлювала йому недовіру. Основні претензії сформулював у своєму звернені до президента Альянс Культури: відтворення старих радянських методів та підходів управління зверху-вниз, замість формування принципового нових інститутів, базованих на діалозі, делегуванні й дерегуляції; замовчування проблем та відсутність діалогу з фаховою громадськістю;
 ігнорування вимог громадськості щодо впровадження прозорих конкурсів на посади в низці національних музеїв і заповідників; неефективна презентація України у світі та брак чесного діалогу з волонтерами; відсутність чіткого бачення розвитку культурної та творчої галузі.

Значна частина культурної спільноти називає роботу Мінкульту часів Кириленка провальною. Законопроекти, які стосувались реформ у культурі не змогли досягнути своєї мети. Так, законопроект про підтримку кінематографа досі не пройшов друге читання в парламенті. Закон про конкурси на посади керівників установ культури був значно пом’якшеним і став лише спробою «косметичного ремонту», замість капітальних змін. Крім того цей закон був ініціативою народного депутата Ірини Подоляк, а не Мінкульту, який досі не спішить його запроваджувати.

Актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Євген Нищук під час Помаранчевої революції та Євромайдану був так званим голосом Майдану.

Основним досягненням Нищука на посаді міністра можна назвати те, що дуже швидко після призначення він зібрав міцну команду культурних менеджерів. Менше, ніж за місяць вона досягла домовленостей про включення України до проекту «Креативна Європа», ініціювала програми «Взаєморозуміння» та «Донкульт». Мінкульт Нищука розробив стратегію розвитку культури.

Нищук ініціював заборону в'їзду на територію України російським артистам, що висловлювались у підтримку російської агресії. Він розпочав процес заборони російського контенту. Не були реалізовані за часів Кириленка ініційована Нищуком диференціація цін на оренду залів для українських та іноземних виконавців.

«Одну з перших моїх зустрічей (вже найближчими днями) я планую провести із професійним культурним середовищем, громадськими організаціями та представниками культурних ініціатив (зокрема, «Культура 2025», Реанімаційного пакету реформ “Культура”, ініціативи «Конгрес активістів культури», «Альянсу культури», та цілої низки інших), які мають напрацювання поза стінами Мінкульту. Саме ці доробки можуть нам стати дороговказом - тими важливими пунктами і напрямками по яких ми разом будемо працювати», - так розпочав свій перший робочий день на старій-новій посаді Євген Нищук.

Натомість за коротке головування Нищука міністерство видало кілька скандальних дозволів на реконструкцію пам’яток архітектури, зокрема і у Львові. Також міністерство, на думку громадськості, зволікало з евакуацією музейних цінностей та мистецьких вишів із зони АТО. Зокрема, з акцією протесту у Києві виступили студенти та викладачі Донецької консерваторії.

Щодо В’ячеслава Кириленка, то він так і залишився у складі нового Кабміну: його перепризначено віце-прем’єром з гуманітарних питань. Тобто він зберіг посаду, яку обіймав, суміщаючи її з посадою міністра культури. Таким чином він залишився начальником новопризначеного міністра.

Тож представники культурної спільноти уже зараз висловлюють занепокоєння, що він зможе блокувати ініціативи Мінкульту. Якщо, звичайно, такі з’являтимуться.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук