Дільниця виноградників і черешень: 14 цікавих фактів про Клепарів у Львові

Львівське передмістя Клепарів відоме ще з ХІІІ століття, коли король Данило споруджував навколо Львова укріплення для захисту від татар. Нині це частина Шевченківського району міста – у 1931 році під час реалізації проекту перспективного просторового розвитку «Великого Львова», який розробляли під керівництвом урбаніста Ігнатія Дрекслера, Клепарів приєднали до Львова.

«Фотографії старого Львова» пропонують познайомитися з дільницею ближче та розповідають 14 цікавих фактів про неї.

Панорама Львова з Гори Страт. Фото Марека Мюнца, 1920 рік

1. Свою назву – Кльоппергоф – місцевість отримала на початку ХІV ст. від імені львівського міщанина Андрія Кльоппера, оскільки належала йому як фільварок. Згодом первісна назва трансформувалася у звичну нам – Клепарів.

2. Територія цієї приміської громади тягнулася від Полтви до нинішньої станції «Клепарів» при вул. Шевченка. На розі вулиць Варшавської та Граничної була Клепарівська рогатка, на якій збирали мито з возів, що доставляли товари до Львова.

Станція Клепарів у роки німецької окупації Львова

3. Віссю цієї території є вулиця Клепарівська, яка пролягає під Гицлевою горою (інші назви – гора Страт або Справедливості). 1769 року тут страчували гайдамаків. На вершині гори стоїть обеліск роботи скульптора Юліана Марковського, який спорудили у 1895 році на честь повішених тут 31 липня 1847 року учасників повстання 1846 року Теофіла Вісньовського та Йосифа Капустинського. Довкола засадили сквер, який назвали парком Вісньовського.

4. У листопаді 1918 року довкола гори Страт точилися затяті бої між українським військом та польськими повстанцями.

Обеліск на горі Страт, навколо котрої було створено парк Вісньовського. Фото кінця XIX ст.

5. Від ХV ст. тут були виноградники. І досі одна з вулиць Клепарова носить назву Винниця – на честь виноградників, які колись тут росли.

6. У місцевості Клепарів вивели власний сорт черешень – черехи. За одними джерелами, це особливий сорт вишні, за іншими – гібрид вишні звичайної та черешні. У будь-якому випадку цінувався цей сорт надзвичайно – у 1555 році у Львові навіть видали указ, який зобов’язував оберігати цей сорт дерева і заохочував його культивування. Перший науковий опис цього сорту опублікували у 1792 році Йоганном Крафтом у його Pomona Austriaca, а в англійській літературі перша згадка черех відома з 1831 року під назвою Griotte de Kleparow. В Україні вирощування черехи занедбали у 1930-х роках, і, ймовірно, цей сорт тут зник.

Панорама Львова з гори Страт, за деревами пролягає вулиця Клепарівська, 1915 рік

7. Під горою при вулиці Клепарівській, 15 за проектом Юліуса Гохберґера у 1891-1896 роках збудували комплекс притулку для вбогих фундації брата Альберта (до 1939 року).

8. На території, де зараз розташовано Краківський базар, був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі, перша згадка про який датується 1414 роком. Ділянку під цвинтар виділили євреям на тривале користування на обшарах – ґрунтах, що оточували місто довкола і належали йому, – їх надав місту привілей короля Владислава Ягайла від 18 вересня 1415 року. 22 серпня 1855 року цвинтар офіційно закрили, при ньому у 1898-1901 роках збудували єврейську лікарню за проектом Казимира Мокловського (вулиця Раппопорта, 8).

Гробівці старого єврейського цвинтаря

Єврейський шпиталь. Художниця Тетяна Казанцева

9. На околиці Клепарова, на вул. Шевченка, у 1888 році відкрили Янівський цвинтар – другий після Личаківського за кількістю похованих тут історично значущих постатей некрополь міста. Зокрема, тут поховані генерал УГА Мирон Тарнавський, державний діяч Кость Левицький, громадсько-політична діячка Ольга Басараб, поет Богдан-Ігор Антонич, а також понад тисячу вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918 року.

Колона-капличка XVII ст. біля входу в Янівський цвинтар. Фото Юліана Дороша, 1960 рік

10. У 1715 році на Клепарові постало перше промислове броварне підприємство, яке невдовзі перетворилося на одного з найпотужніших виробників пива Австро-Угорської імперії. Нині це «Львівська пивоварня».

11. Окрасою вулиці Клепарівської є Будинок військових інвалідів – тепер Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, який звели у 1855-63 роках за проектом віденського архітектора Теофіла Гансена. У комплексі також побудували каплицю у романо-візантійських формах – храм Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.

Дім Інвалідів на вул. Клепарівській. Фото 1861-1870 років

12. У 1911 році на Клепарові мешканці дільниці збудували читальню «Просвіти» за допомогою фірми Івана Левинського. Її вважають першим українським стаціонарним театром на території Львова.

Читальня «Просвіти» на Клепарові, 1930 рік

13. Поряд будинку «Просвіти» у 1927-1934 роках Євген Нагірний за проектом Сергія Тимошенка звів греко-католицьку церкву Св. Апостола Андрія.

14. У 1930-х відкрили автобусну лінію на Клепарів – одну з перших у Львові.