«Лише Львів інвестував у «Електрон» більше мільярда»

Начальник управління інвестицій та проектів Львівської міськради Роман Старецький

ЕкономікаZAXID.NET LIVE, 21 лютого, 16:51 4356 2

Доброго вечора. Сьогодні поговоримо про інвестиції у Львів. Як в умовах низької інвестиційної привабливості України загалом місто залучає приватні кошти і головне – куди, в які проекти? В студії ZAXID.NET LIVE – Роман Старецький, начальник управління інвестицій та проектів Львівської міськради. Доброго вечора, пане Романе.

Доброго вечора, пане Олеже.

Давайте почнемо з того, в чому суть взагалі залучення інвестицій.

Насамперед дякую за можливість сьогодні поспілкуватися. Залучення інвестицій – поняття дуже обширне, і його можна розглядати в кількох аспектах. Але загалом, власне, це кошти, які ми залучаємо, які створюють створюють додаткові блага в місті: це може бути удосконалення інфраструктури, це може бути відкриття нових виробництв.

Так, але це гроші, які йдуть поза міським бюджетом. Є міський бюджет – зібрали податки, поділили. Інвестиції – це інше, так?

Фактично так. В широкому розумінні, звичайно, коли місто, до прикладу, реконструює якусь вулицю – це також інвестиція, тобто коли ми тратимо кошти на якесь хороше благо, яке потім дасть свій ефект. Але коли ми говоримо про залучення інвестицій, – то це власне те, що ви сказали. Якщо говорити дуже просто, то це дійсно позабюджетні кошти, які ми залучаємо з тих чи інших джерел.

Ви залучаєте тільки приватні кошти – чи це гранти якісь міжнародні? Що входить в сферу ваших повноважень?

Власне ми говоримо зараз про два, напевно, основні напрями. Це залучення інвестицій через, до прикладу, відкриття тут певних потужностей іноземних компаній чи наших внутрішніх компаній, тобто створення нових робочих місць – і, як наслідок, інвестування певної компанії в економіку міста, створення потужностей виробничих, чи це може бути офісна компанія, сервісна компанія. І також ми говоримо про те, що інвестиції наших фінансових партнерів – це Європейський банк реконструкції і розвитку, це Європейський інвестиційний банк, Міжнародна фінансова корпорація. Тобто такі великі фінансові гравці.

Але це кредити.

Це кредити, але власне, в широкому розумінні, це інвестиції. Тому що поряд з кредитом ми отримуємо додаткові блага. До прикладу, зараз за всю історію нашої співпраці з партнерами ми отримали 40 мільйонів євро грантів.

Це безповоротна допомога?

Безповоротна допомога, яку ми використовуємо, інвестуючи. Це цільові кошти, які ми інвестуємо в інфраструктуру міста.

Коли ми говоримо про інвестиції, тут важливо розуміти, що є три основні моменти, які потрібно мати місту для того, щоби бути інвестиційно привабливим. Найперше – це розвинута міська інфраструктура. Зрозуміло, що без доріг, без авіасполучення, без належних умов проживання в місті, не можна говорити про те, що ми є комфортними і для життя, і для інвестицій.

Друге: велика цінність – це люди, а особливо це наші молоді таланти. Це студенти, це людський потенціал, який є в місті – а він є направду великий, і ми це могли відчути зовсім недавно, отримавши перемогу в головній номінації. І третє – це власне історія успіху. І це така, є модне слово, синергія – як працює спільно бізнес, спільнота, місто, як місто реагує на виклики.

Тобто історія успіху – це що? Коли одні другим бізнесмени переказують, що у Львові…

Безумовно, це репутація міста. Це важливіше, напевно, за будь-які кошти. Тому що хороший відгук інвестора, повірте, важить дуже багато. І його насправді важко отримати – а ще важче підтримати оцю хорошу думку інвестора про місто чи про країну в цілому.

А можете назвати для прикладу хоча б трійку найбільших інвесторів за останні п’ять років, наприклад?

Насамперед варто сказати про найбільший інфраструктурний проект у місті в своїй галузі – це ІТ-парк, це вулиця Стрийська.

Там ще нічого немає.

Так. Але загальний обсяг інвестицій – це 180 мільйонів доларів.

Наразі це обіцянка.

Так, це обіцянка – але ми розуміємо, що візуально проект реалізовується не з першого етапу. Наступає етап, коли власне заїжджає техніка і починається будівництво. Але до цього проходиться дуже важкий шлях і непростий – ми власне в цьому намагаємося допомагати інвесторам. І ми розуміємо, що є законтактовані речі, компанія зараз власне і проектні менеджери працюють над тим, щоби вже безпосередньо почати будівництво – це буде зовсім вже в недалекому часі.

Я розумію. Тоді розширю часові рамки – наприклад, за десять років є вже реалізовані інвестиційні проекти? Трійку, четвірку, п’ятірку назвіть.

Насамперед треба сказати про компанію Nestlé, яка працює у Львові, швейцарська компанія.

З середини 90-х працює…

Так. вона зараз на такому етапі, коли фактично там вже є… Останні роки був активний розвиток компанії, там вже півтори тисячі працівників працює.

Якщо ми говоримо про останній час, то це компанія, до прикладу, PricewaterhouseCoopers, яка є компанією «великої четвірки», яка у 2018 році пришла до Львова – зараз там орієнтовно 300 людей працює. Фактично це великий бренд, великий гравець.

Бренд – так, але робочих місць не так багато. І це аудитори, це специфічна галузь…

Це аудитори, але це люди, які дають хороші умови праці, які дають оплату праці, яка вище навіть ніж ринкова. Тобто фактично це досить великий інвестор – це сотні робочих місць. Взагалі в умовах країни зараз, напевно, важко говорити про тисячні робочі місця, але з цієї галузі…

Я зрозумів. Але яка ваша роль у тому, що PricewaterhouseCoopers прийшли сюди?

Завдання міста, завдання офісу інвестицій, управління інвестицій є в тому, щоби у разі потреби допомогти компанії в тих чи інших питаннях. Це дуже різна допомога: це може бути ввідна інформація, це може бути допомога, до прикладу, за якимось питаннями комунальної господарки, це може бути питання організації якихось зустрічей чи фасилітація якихось перемовин з державними органами, з місцевими органами влади. Це така дуже різна допомога.

Тобто ви така сервісна служба?

Сервісна служба, так. Найважливіше – це перший крок. Ми такий фронт-офіс фактично. Наприклад, приїжджає іноземний інвестор – він хоче більше дізнатися про наше місто. Йому не потрібно комунікувати зі структурними підрозділами міської ради, він звертається до нас – і ми даємо ввідну інформацію і даємо на виході якомога швидше ту інформацію, якої потребує інвестор. А це насправді дуже прості питання – це дослідження по ринку Львова, потенціал робочої сили, які країни вже є у нас присутні, що потрібно зробити, щоби зробити а), б), в)… А ми даємо вихід до юридичних радників, це може бути допомога з девелоперами чи людьми, які працюють у сфері рекрутингу.

Ви працюєте тільки з іноземними інвесторами чи так само з українськими? Чи українські знають вже всі ходи?

Так склалося, що насамперед це акцент на іноземних інвесторів, але не те, щоби ми ставили собі такі рамки. Насправді маємо велику увагу до існуючих інвесторів. Тому що дуже важливий аспект – це увага до існуючих інвесторів і їхнього розширення. Бо коли інвестор розширюється, він створює додаткові робочі місця, а це інвестиції в місто, це надходження до бюджету і це фактично успіх міста.

Які компанії в нас так розширюються, крім ІТ-компаній?

Наприклад, компанія «Електрон», спільне українсько-німецьке підприємство. Тільки у співпраці з містом Львовом у компанію інвестовано більше мільярда гривень – це ті замовлення громадського транспорту.

Мільярд гривень – з міського бюджету інвестовано.

І залучені кошти найбільше в тому числі. Ті самі проекти з ЄБРР, з Європейським банком.

У будь-якому випадку, це через міський бюджет чи через міську раду.

Скажемо так – за координації міської ради, комунального підприємства, який є прямим бенефіціаром проекту, через перемогу, звичайно,у відкритому тендері. Це власне кошти, які «Електрон» отримав від міста, створив додаткові робочі місця і той непрямий економічний ефект.

Стосовно «Електрону», порівняно з радянським часом. Це був величезний завод – невже він тепер більший, ніж був у радянській часи?

Гарне питання. Знаєте, для мене важливо, що – і загалом, напевно, для міста важливо – що він є гнучким і він в свій час зрозумів, яка їхня власне роль, де вони можуть бути ефективними. І подивіться зараз – це успішне підприємство, яке працює з містом, працює з міжнародними викликами.

Ну так, вони відмовилися від телевізорів, електроніки…

Так і перейшли – у нас у місті тепер є «електробуси». В кінці-кінців, я знаю, що керівництво «Електрону» завжди зацікавлене в міжнародних зв’язках, і це фактично підприємство з іноземними інвестиціями.

Куди переважно інвестують оті інвестори, з якими ви працюєте, в які галузі?

Це насамперед галузі сервісу, зрозуміло. Це все-таки сфера аудиторська, це сфера загалом аутсорсингу, ІТ в тому числі. Це компанії промислові. До прикладу, хочеться сказати про компанію Пас-Юкрейн – компанія, яка працює зараз на території колишнього заводу «Мікроприлад». Це німецькі інвестиції, і це компанія, яка робить електричну складову до техніки – фактично ми говоримо про 200 робочих місць, які працюють у місті, і це хороший успіх.

Тобто є сервісна, є промислова…

Якщо йде про економіку міста, тут велика роль і харчової промисловості, звичайно.

Тобто створення ресторанів, я правильно розумію?

Ні. Це, наприклад, компанія Nestlé – у неї потужності «Світоч», це харчова промисловість. Виробляється багато. Є швейна промисловість. До прикладу, данські компанії доволі успішні в цьому. Знову ж таки, є сервісні компанії.

Ми розуміємо, що робочі місця і в промисловості, і, до прикладу, в сервісі – є так званий мультиплікатор, тобто одне робоче місце в певній галузі створює додаткові робочі місця, які обслуговують галузь: це логістика, інші сервіси. Тобто це такий непрямий економічний ефект, який насправді деколи важко порахувати.

Але тут треба дивитися на динаміку. Я б звернув на це увагу, тому що, до прикладу, у 2019 році ми маємо близько 13 мільярдів капітальних інвестицій у місті Львові. Тобто це кошти, які компанії інвестують у себе ж, у свої проекти, в капітальні інвестиції, спорудження нових потужностей, закупку техніки.

Тобто це не йдеться про зарплати.

Не йдеться про зарплати – але це власне те, що, напевно, є драйвером. Бо ми розуміємо, що іноземні інвестиції є великим драйвером.

Давайте подивимося на іноземні інвестиції, давайте подивимось, до прикладу, на період 2015–2018 років. Розмір інвестицій за цей час збільшився майже у сім разів. І ми говоримо про 2018-й як про рік, коли в місто залучено 108 мільйонів євро інвестицій. А за три роки ця сума – фактично 250 мільйонів євро інвестицій. В контексті держави: щоби ви розуміли, держава – це порядку кількох мільярдів євро в рік. Тобто ми на початку цього шляху. І тут завжди йде дискусія: що краще – прямі іноземні інвестиції чи робочі місця.

Недавно Львів визнали найкращим містом для аутсорсингу в Центрально-Східній Європі. Але те, що ви кажете… 250 мільйонів євро за три роки для Кракова чи Праги – це копійки. На підставі чого Львів визнали найкращим?

Що було з номінацією – номінація була «найкраще місто для бізнес-аутсорсингу серед міст, що розвиваються». Ми розуміємо, що є великі гравці, які є на цьому ринку, та розвинуті країни – наші сусіди, на яких ми в багатьох аспектах ми дивимося як на приклад і хочемо найкращі практики застосувати у нас в місті.

У цій номінації ми змагалися не тільки за розміром прямих іноземних інвестицій, а й тими цінностями, про які говорив. Подивіться на глобальні наші позиції. Завдяки нашому аеропорту ми маємо понад 50 напрямків по Європі, Північній Африці та Близькій Азії, з якими ми поєднані авіанапрямками. А це дуже важливий етап, це зручність: одна-дві години – і ви вже в іншій точці Європи чи Азії. Тобто це дуже великий фактор.

Але в Центрально-Східній Європі таких міст багато і з більшою кількістю напрямків…

Другий момент – це власне людський потенціал. Щоби ви розуміли, в нашому регіоні місто, якщо ми говоримо про агломерацію, – то це близько мільйона громадян. І ми говоримо про пів мільйона активних працівників, насправді, громадян, які працюють в різних секторах економіки. Ми говоримо про людський потенціал. Вдумайтеся – 120 тисяч студентів. Це майбутній потенціал, це молоді кадри.

На жаль, значна частина з них поїде з міста.

А от наша робота якраз в тому, щоби цього не допустити…

Я загалом зрозумів, але хотів би зачепити справу технопарку CTP як яскравий приклад того, що інвестувати у Львів, виявляється, не треба.

Бачите…

Бо компанія інвестувала і нічого не можна зробити.

Бачите, ми в рамках міста працюємо на тим, щоби створити позитивний інвестиційний клімат і створити комфортний інвестиційний клімат для інвесторів. Ми, на жаль, не маємо впливу на, скажемо так, державний сектор, ми не маємо впливу на деякі речі, які не можемо контролювати. Компанія СТР – це насправді такий великий біль, тому що зараз ми фактично розуміємо, що через ті чи інші процеси чи через ту чи іншу підвищену увагу правоохоронних органів до компанії, вона зараз, власне, добре думає над тим, що робити…

Там, наскільки я розумію, претензії чи уваги правоохоронних органів саме до компанії немає. Є претензії до мера, до міськради.

До проекту загалом. Тут треба розглядати, бо насправді є декілька процесів. Але загалом це все є ризики для компанії. Давайте подивимося на ситуацію з точки зору компанії. Вона розуміє, що є деякі запитання, які насправді тягнуться роками, які виникають одне за другим. З точки зору бізнесу зрозуміло, що для неї це є ризикова діяльність. Це ж дуже прорахований процес…

Ви говорите очевидні речі. Як ви їм допомагаєте?

Ми стараємося максимально переводити процес в публічну площину. Ми намагаємося задавати логічні питання тим структурам, які відповідають за основних гравців у цьому процесі. В будь-який момент ми звертаємось і до відповідних державних органів, які декларують про те, що вони захищають бізнес в країні. Ми звертаємося і до іноземних представництв держав.

Тобто ви створюєте якийсь тиск на їхню користь?

Ми ставимо логічні запитання – і хочемо чути на них відповіді. І компанія CTP – це те, на що маємо велику надію, тому що 50 мільйонів євро інвестицій і 3000 робочих місць – вони підвисли в повітрі. І спілкуючись з бізнесом, чи з бізнес-організаціями, ми розуміємо, що з точки зору бізнесу це насправді абсолютно неадекватні речі.

Дуже гарно про робочі місця, про інвестиції. Але приватний бізнес, в принципі, і без вас достатньо багато інвестує в місто. Але в результаті виникають не завжди позитивні речі. Для прикладу, візьмемо створення стрип-клубу. Люди купують нерухомість, вкладають в ремонт будинку, зберігаючи його, створюють робочі місця – але результат для міста… От як ви можете спрямовувати ці інвестиції? Це ж вільна невидима рука ринку – інвестуй туди, де вигідно.

Абсолютно. І це неможливо контролювати. Знову ж таки, як інвестиції, так і розвиток бізнесу – це такий етап, який ми не можемо охопити, і ми його й не плануємо охоплювати. Є певні орієнтири і певні аспекти, які створюють, напевно, найбільше додаткових благ в місті. Це компанії бізнес-аутсорсингу (тобто робота в офісах) і промисловість (тобто виробництво чогось нового і знову ж створення робочих місць).

Добре, а інвестиції, наприклад, в будівництво, в житло? Є багато охочих інвестувати в цей сектор економіки. Для міста це добре – воно розростається, нові будівлі, нове житло. Але дороги, комунікації – це все, теоретично, місто би мало робити, інвестувати в це. Але цього не дуже робиться.

Дякую за ваше запитання. В цьому аспекті є дуже хорошим прикладом, коли Львівська міська рада в кінці 2018 року затвердила Програму розвитку промислової зони міста Львова. Ми пам’ятаємо успіх Львова і, фактично, таку ментальну пам'ять нашу про те, що в нас справді існували потужні промислові підприємства. І зараз ми зрозуміли, що інвестиційна привабливість земельних ділянок, які ми виносимо на аукціони, є недостатньою. З іншого боку, ми бачимо вільні земельні ділянки в місті, які не працюють, які не приносять додаткового блага. І, власне, ми прийняли рішення зафіксувати дві промислові зони в місті Львові: це промислова зона Сигнівка, 92 гектари промислових земель, на які наклали мораторій на будь-яке виробництво, на будь-який бізнес, крім промисловості – і промислова зона Рясне. Тобто це такі історично класичні промислові зони.

Місто робить домашнє завдання (я це так називаю) – це, до речі, дуже успішна практика наших партнерів-сусідів: Польща, Словаччина, всі пройшли цей етап. Тобто створення умов для бізнесу – я говорю про підведені комунікації, я говорю про належний стан доріг. І ці дві промислові зони розміщені на західній частині міста, вони є логістично в дуже доброму становищі. І вже є перший успіх, пане Олеже: навесні 2019 року компанія з австрійськими інвестиціями купила ділянку площею 15 гектарів, це буде створення нових потужностей в сфері пакування.

Де?

На Сигнівці.

Зрозуміло, дякую. Наш час, на жаль, вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був начальник управління інвестиції і проектів Львівської міськради Роман Старецький. Мене звати Олег Онисько, побачимось.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук