23 травня, у річницю підписання угоди про міжрегіональне партнерство, у Львові презентують культуру Південної Моравії (Чехія). У Львівському палаці мистецтв на ярмарку представлять народні ремесла і традиційні локальні страви у супроводі чеської фолк-музики та кіно.
«Південна Моравія – це чудовий старт для вашої мандрівки Центральною Європою. Звідси близько до Відня і Братислави, тут є парковий комплекс Ледніце-Вальтіце, повний замків, капличок, альтанок та озер. Брамою у Південну Моравію є Брно – моє рідне місто, котре хоч і виглядає на перший погляд не так привабливо, як Прага, але насправді дуже приємне, має десятки гарних кав’ярень, і у ньому чуєшся дуже безпечно. Тут можна нескінченно вештатися вуличками, нікуди не поспішаючи. Південна Моравія – це вино, природа, сонце, історичні пам’ятки і прекрасні люди», – розповідає Луціє Ржегоржікова, директорка Чеського центру в Україні.
Угода про міжрегіональну співпрацю Львівщини та Південної Моравії була підписана 23 травня 2018 року під час офіційного візиту гетьмана краю Богуміла Шімека. Втім, партнерські стосунки почали налагоджуватися ще раніше – від 2017 Львівщина бере участь у щорічній туристичній виставці «REGIONTOUR» у Брні, полагоджено обміни між Львівським національним університетом і Університетом Масарика, українські організації у Південній Моравії отримували у дарунок книжки тощо.
У 2019 є всі шанси на посилення цієї співпраці – вже тривають переговори про офіційне партнерство між самими містами Брно і Львів. Також у Львові незабаром відкривається окреме представництво Чеського Центру. Мережа Чеських центрів охоплює 22 установи по всьому світу, і займається культурною дипломатією при МЗС ЧР. Освіта, культура, спорт, охорона здоров’я – це пріоритетні напрямки роботи Чеських центрів, а в Україні організація пропонує також якісні сертифіковані мовні курси для тих, хто хотів би продовжити навчання у ВНЗ Чехії. Важливо, що для іноземців, які добре володіють чеською, доступна освіта в державних ВНЗ на бюджетній основі.
Генеральний консул ЧР у Львові Павел Пешек каже, що найважливіше у таких міжрегіональних партнерствах – це реальна робота над спільними проектами. Підписання угоди – це лише формальна основа, за якою мають йти конкретні кроки з обох боків. «На Львівщині вже була делегація чеських підприємців минулого року, цього року планується ще кілька подорожей – і першим буде, власне, візит діячів культури та митців Південної Моравії у рамках Днів чеської культури у Львові», – розповідає пан Пешек. Як приклад успішного партнерства наводить співпрацю між Закарпатською областю та краями Височина і Пардубіцький край у Чехії: «Там я бачу, як відбувається подальша діяльність. Що особливо мені подобається – не йдеться тільки про отримання фінансової допомоги з чеського боку, українська сторона також вкладає кошти у спільні проекти (ремонти шкіл, лікарень, обміни студентами тощо). Першого травня була 15 річниця вступу Чехії до ЄС, і згадана модель співпраці – це саме європейський принцип: частину коштів інвестує ЄС, а решту додають місцеві адміністрації чи локальний уряд. За такою моделлю, наприклад, працює фонд «ViZa» - Височина/Закарпаття, коли чеська та українська сторони вкладають кошти рівними частками – і це дуже добре, адже через такий формат українська сторона як рівноправний учасник поділяє не тільки відповідальність, але і задоволення від вдало реалізованих проектів».
Ідею цього міжрегіонального партнерства раніше також підживлювала надія на появу прямого авіасполучення між Брном та Львовом. Зараз вона вже не актуальна – відкрився рейс до Братислави (що дуже близько до Брна), і вірогідно поки що він перекриє потребу на цьому напрямку. Втім, спільності Брна і Львова від того не зникають. «Другі столиці» у своїх державах, обидва міста претендують на розвиток туристики та сфери послуг, і мають про що поговорити як на рівні урядників, так і на рівні звичайних мешканців.
«Як на мене, саме спільність культурних цінностей між українцями і чехами стала причиною, чому українці їдуть в Чехію, – каже Павел Пешек, який вже три роки очолює Західно-Український консульський округ. – Це головна причина, чому найбільша національна меншина в Чехії – це саме українці (їх більше, ніж словаків). Там вже багато контактів, подібна мова, але найважливіше на мою думку саме це – однакові європейські цінності. І ця схожість у мисленні дуже помітна. У нас немає спільного кордону, але на ментальному рівні ми сусіди».
На думку пана Пешека, це культурне порозуміння працює і навзаєм: «Якби тут була сильніша та успішніша боротьба з корупцією, значно більше чеських підприємців позбулися би упередження, що тут "Дикий схід", і ми би мали набагато ширшу співпрацю. Ситуація вже покращується, рік за роком, але треба працювати в цьому напрямку ще і ще».
Чехія і Україна наразі найбільше співпрацюють та політичному та гуманітарному рівнях. Окрім незаперечної підтримки України у міжнародній дипломатії, ЧР долучається до ремонтів лікарень, постачає медичне обладнання; організовує табори на Західній Україні для дітей, що постраждали від війни на Сході. Як лідер Вишеградської четвірки у сфері освіти Чехія допомагає Україні у освітній реформі. Від 1996 року, коли у Києві відкрився Чеський центр, відчутно зросла кількість взаємних перекладів, спільних мистецьких та культурних проектів у літературі, театрі, урбаністиці, науці і т.д.
У сфері бізнесу на Львівщині, наприклад, вже активно працюють Моравські нафтові долі (видобуток газу). Львів як центр ІТ, на думку чеських колег, теж має великий потенціал для співпраці. Генеральний консул розповідає: для чеських підприємців, які мають амбіції увійти на український ринок, основна потреба – це впевненість, що вони не втратять свої інвестиції. І якщо на питання про війну в Україні відповісти не так складно – досить пояснити географічне розташування Львова відносно лінії фронту, то на питання про корупцію чи рейдерство консулат просто відповісти не може – це вимагає роботи всередині країни на усіх рівнях влади.
Втім, якщо говорити про історію чесько-українських взаємин у Західному регіоні на рівні культури, то тут є що розповісти. Наприклад, у програмі 23 травня заплановано виступ Товариства імені Ржегоржа Франтішека – місцевого чесько-українського об’єднання, що носить ім’я відомого чеського етнографа, дослідника українського побуту та народної медицини. У 1877-1890 рр. Ржегорж провів у селі Вовків (нині Пустомитівський район) та Стрию, написав понад 120 праць та статей для чеських видань, а також понад 160 українознавчих гасел і статей для «Ottův slovník naučný». Знався і листувався з багатьма українськими науковцями і письменниками – Іваном Франком, Михайлом Павликом, Володимиром Шухевичем, Ольгою Кобилянською, Євгенією Ярошинською. Тепер Товариство Ржегожа Франтішека – це понад тридцять українців чеського походження, що мають хор «Собор», організовують літні табори, видають збірки статей та досліджень і опікуються місцями чеських поселень на Волині.
Та мало хто міг би змагатися з укоріненістю на Галичині товариства «Чеська бесіда». Офіційно зареєстроване цісарсько-королівським Намісництвом у 1867 році, воно належить до найстаріших чеських товариств поза межами Чехії. Ще за 30 років до виникнення «Чеської беседи» у Львові існував неофіційний «Чеський клуб», членами якого були непересічні особистості – Карел Зап, Православ Коубек, Лудвік Ріттер з Ріттерсберга, Ян Евангеліст Косіна, Вацлав Дундер. Вони, власне, і підготували ґрунт для створення «Чеської беседи» у Львові. Товариство успішно функціонувало до 1939 року, а потому відновилося у 1989. Основними статутними завданнями відродженої «Чеської беседи» є пропаганда доброго імені Чехії та чехів в Україні, зміцнення добросусідських взаємовідносин між українських та чеським народами та вивчення історії чехів у Галичині та чесько-галицьких зв'язків. Власне, тому основна активність спільноти зараз – у проведенні конференцій та виданні тематичних збірників, а також у роботі з регіональними спільнотами краян.
23 травня впродовж Дня чеської культури у Львівському палаці мистецтв львів’яни можуть познайомитися не лише з місцевими чеськими громадами, але і з гостями з Південної Моравії, які презентують свої народні ремесла (плетене мереживо, моравська вишивка, блаудрук), наїдки(виробництво домашнього масла та хлібу, моравські сири, ковбаски та інші традиційні страви краю), і музику (гурт «Ryzlink»). Ввечері гостей запрошують на фільм чеського режисера Радека Байґара «Теорія тигра» (мовою оригіналу з українськими субтитрами). А у будівлі ЛОДА буде презентована фотовиставка «Moravské Toskánsko» («Моравська Тоскана»).
Втім, на цьому одноденному ярмарку чесько-українська культурна співпраця у Львові зовсім не припиняється. Вже 8-9 червня у Львівському академічному театрі імені Лесі Українки заплановано прем’єру чеської п’єси Моніки Каневої «Люди» у постановці Василя Колісника. Співпраця постала у рамках проекту «Діалог без кордонів», у якому театр Лесі Українки та Студіо Усті-над-Лабем (Чехія) з осені 2018 року проводили пошуки та обмін сучасними п’єсами обох країн і дізнавалися одне про одного через театр та сучасну драматургію. Прем’єра української п’єси Анастасії Косодій «Міністерство освіти і науки України» вже відбулася у Празі на початку травня, а восени її можна буде побачити і у Львові.
У липні ж Львів традиційно прийматиме найбільший транскордонний літфестиваль Центрально-Східної Європи – Місяць авторських читань, заснований у Брні двадцять років тому. Впродовж місяця львів’яни щодня мають нагоду почути найцікавіших сучасних авторів з Чехії, Польщі, Словаччини та України мовою оригіналу (з субтитрованим перекладом). У 2019-му спеціальними гостями фестивалю стануть румунські письменники/-ці – з нагоди головування Румунії у ЄС організатори фестивалю пропонують більше дізнатися про культуру та менталітет цієї країни безпосередньо «з перших вуст» – від публіцистів, інтелектуалів та митців.
Ми використовуємо