На сховищі радіоактивних відходів на Яворівщині встановили автоматизовану систему моніторингу

Сховище радіаційних відходів під Львовом – єдине на сім областей. Відходи сюди звозять із 1962 року. У п'яти містах України таких сховищ є 45. Крім села Буда на Яворівщині, що за 16 км від Львова, – у Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі. У 60-их роках такі сховища створили, щоб зберігати рідкі та тверді радіоактивні відходи з різних галузей господарства.

«Є два типи відпрацьованих відходів. Колодязі для них зараз по технології зберігання вже не заповнюють. А заповнюються в контейнери. І з часом це все планується на вивезення в національний могильник. Розроблена відповідна програма. Велику допомогу нам надає в цьому Євросоюз», – розповів директор Львівської філії державного спеціалізованого підприємства «Об'єднання «Радон» Олександр Степанчук.

Саме за проектом Євросоюзу українські сховища з радіаційними відходами обладнали сучасною системою моніторингу. Роботи виконувала чеська компанія із досвідом у галузі ядерної безпеки. На Львівщині автоматизовані пункти з місцем для диспетчера вже працюють.

«У цих пунктах розташоване, по-перше, обладнання з моніторингу для вимірювання іонізуючого випромінення, якщо воно є. І там же ж – робоче місце для збору даних. Установка автоматична, але є там і робоче місце для оператора», – пояснила директорка з маркетингу та комунікації компанії Nuvia a.s. (Чехія) Лариса Дубская.

Автоматика постійно досліджує не лише проби повітря по периметру сховища, але також і фільтр, через які ці проби проходять. Отримані дані передають на спектральний аналіз. Аварійних ситуацій тут не було. Та якщо трапиться викид, детально моніторитимуть ще й погодні умови.

«У разі виникнення якоїсь аварії, коли можливий викид радіоактивних відходів, щоб прогнозувати їх переміщення, ми повинні знати метеопоказники. Тобто напрямок повітря, швидкість повітря, є опади чи немає на даний момент, вологість і плюс інші параметри», – пояснив керівник проекту Юрій Боришкевич.

За цим проектом, дані з усіх сховищ в Україні мають надходити на центральний сервер у Києві.

«У подальшому плануємо відображення цієї інформації як на сайті об’єднання «Радон», так і на сайті Державного агентства з управління зоною відчуження. Це буде відкрита інформація в онлайн доступі і фактично буде поновлюватися в онлайн режимі», – зазначив генеральний директор держпідприємства «Об'єднання «Радон» Ігор Буксенчук.

Бюджет проекту – понад 2,5 млн євро. Триватиме він два роки.

«Реалізація таких проектів є дуже важливою для населення України, тому що люди інколи навіть не переймаються, що поблизу є радіоактивні матеріали. А їх використовують, наприклад, на будівельних майданчиках, там, де потім можуть бавитись діти. Тепер ми допомагаємо Україні упевнитись, що всі радіоактивні матеріали будуть звозитись на такі місця, як це, де все під контролем», – додав менеджер програми ядерної безпеки Європейської комісії Ганс ван Влієт.

Наступним кроком у співпраці з ЄС буде вже вивезення відходів з існуючих майданчиків до єдиного національного могильника. Облаштують його у Чорнобильській зоні відчуження.