Нацменшини Львова новий закон про освіту не бентежить

В Україні набув чинності закон про освіту. Чи готові у львівських школах із польською та російською мовами навчання перейти на українську?

Новий закон «Про освіту», який вже набув чинності, не перший день критикують сусіди України – Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія. Мовляв, нацменшини мають право навчатись рідною мовою не лише в початковій школі, а й в середній. Адже Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.

Нова редакція закону «Про освіту», яку 5 вересня ухвалила Верховна Рада, передбачає, що діти, які підуть у школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі – перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою.

Журналісти ZAXID.NET поцікавились, що ж із цього приводу думають у львівських школах.

Львівщина, хоч і прикордонна, але тут лише вісім шкіл для національних меншин. Мова викладання в них або російська, або польська. І нововведеннями ніхто не переймається.

У Львівській школі №6 із російською мовою навчання більшість вчителів та дітей – двомовні. Випускники успішно складають ЗНО з української мови і беруть участь у конкурсах.

«Готуватися до ЗНО з української не так важко, як я очікувала, – каже одинадцятикласниця Мадіна. – Я пішла до репетитора і зрозуміла, що в мене доволі високий рівень української мови, хоча я думала, що він набагато нижчий».

«Мені теж не так вже й важко, – розповідає ще одна учениця, Влада. – Я брала участь у олімпіадах з української мови і літератури і займала завжди призові місця».

Дівчата переконані, що й іншим учням їхньої школи не буде складно навчатись українською. А от вчителі певні: п’ятикласникам може бути доволі складно змінювати мову навчання. Адже вони ще адаптуються до старшої школи. До того ж їм потрібно створити зручні умови для вивчення самої мови. Для цього клас потрібно ділити на групи. Але, згідно із нормами, зробити цього не можуть, якщо разом навчається менше 28-ми дітей.

«У нас наповнюваність класів не така, як в українських школах. В українських школах у класах багато учнів і всі класи діляться на групи. А в нас може бути 25 учнів і вже клас не буде ділитися на групи», – пояснила заступниця директора школи Олена Пургіна.

У школі №10 ім. св. Марії Магдалени з польською мовою викладання на нововведення також реагують спокійно. Хоча і сподіваються, що Закон дозволить викладати більше предметів польською. По-перше, діти їдуть навчатись за кордон. По-друге, у школі мало вчителів-українців. Хоча з кожним роком дедалі важче знайти фахівців, які б знали не лише свій предмет, а й польську мову. Тож чимало вчителів вивчають іноземну, працюючи у школі.

Наприклад, учитель географії та біології Наталя Шпроцер почала працювати у школі, не знаючи польської. Але тепер вільно викладає іноземною для неї мовою. Тож легко може повернутись до української.

«Звичайно, що в мене проблем немає, – каже пані Наталя. – Тому, що я володію українською мовою, а тепер ще і польською мовою. Особисто в мене проблем немає, але я думаю, що будуть люди, будуть вчителі, які будуть мати проблему з веденням уроків».

Діти також зацікавлені вчити польською природничі і точні науки. Адже, попри те, що такі школи в Україні утримуються за державний кошт, майже усі їхні випускники їдуть навчатися до Польщі. І причина не в мовному питанні, а – економічному. Тим паче, більшість учнів отримують «карту поляка».

«Якщо в когось на руках є такий документ, він навчається безкоштовно. Причому діти дістають соціальну стипендію, яка в середньому 800 злотих», – пояснив директор школи Ришард Вінценц.

Часто, через кращі умови життя та вищі зарплати, вони залишаються у Польщі працювати. До слова, випускники шкіл із російською мовою навчання, також все частіше навчаються за кордоном. І також у Польщі.

Нагадаємо, Закон України № 2145-VІІІ «Про освіту» Петро Порошенко підписав 25 вересня. Президент зазначив, що ухвалений закон про освіту відповідає міжнародним зобов’язанням України.