Оленку волохату в саду спіймати дуже легко: чому вона «ведеться» на синє відро
Навесні, коли дерева вкриваються цвітом, у садах з’являється небезпечний шкідник – оленка волохата. Цей жук активно пошкоджує квіти плодових дерев, через що значна частина зав’язі може просто не сформуватися. Найчастіше страждають абрикоси, персики, яблуні та сливи. Як можна позбутися шкідника легко і без хімії, пише «Земляк».
Багато садівників намагаються уникати агресивних хімічних засобів у період цвітіння, адже вони можуть зашкодити бджолам та іншим корисним комахам. Саме тому дедалі більшої популярності набирає простий народний спосіб боротьби зі шкідником – сині пастки з водою.
Чому оленку волохату приваблює синій колір
Особливість методу полягає у сприйнятті кольорів комахами. Оленка волохата добре реагує на сині та фіолетові відтінки, оскільки саме в такому спектрі багато квітів відбивають світло. Для жука яскрава синя поверхня виглядає як велика квітка з їжею.
Комаха підлітає до пастки, сідає на воду й уже не може вибратися через будову лапок та слизьку поверхню.
Як зробити пастку власноруч
Для виготовлення пастки підійдуть звичайні пластикові відра синього або блакитного кольору. Якщо таких немає, можна використати світлі пакети для сміття або пофарбувати ємності.
Відро наповнюють водою приблизно до половини. Для кращого ефекту додають кілька крапель рідкого мила. Воно зменшує поверхневий натяг води, тому шкідник швидше тоне.
Де правильно розставляти пастки
Ємності розміщують під деревами та біля кущів саме в період активного цвітіння. Найкраще метод працює у сонячну погоду, коли жуки особливо активні.
Якщо сад великий, пастки варто розташовувати у кількох місцях одночасно. Це допоможе значно скоротити кількість шкідників без використання небезпечних препаратів.
У чому перевага такого способу
Головна перевага методу – безпечність для довкілля. Пастки не шкодять майбутньому врожаю, не накопичуються у плодах і не становлять небезпеки для людей.
Крім того, сині ємності допомагають зменшити кількість жуків саме у період цвітіння, коли дерева найбільш вразливі до пошкоджень.