Суд заново розгляне позов щодо незаконності формули «Роттердам+»
Рішення про повернення справи до розгляду ухвалив Шостий апеляційний адміністративний суд
Суд перегляне позов про визнання незаконною формулу «Роттердам плюс». Суд повернув назад до розгляду заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, яким відмовили у визнанні незаконною формули «Роттердам+», повідомляє «Слово і діло».
Як зазначається, таке рішення ще 10 березня ухвалив Шостий апеляційний адміністративний суд.
Зазначимо, що у грудні 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули «Роттердам+». Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.
У січні 2020 року позивач подав до ОАСК заяву про перегляд рішення про відмову за нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.
8 серпня НАБУ оголосило про підозру шістьом особам у завданні державі збитків на 18,87 млрд грн через формулу «Роттердам+». Серед обвинувачених — колишнє керівництво НКРЕКП та менеджери «ДТЕК» Ріната Ахметова. За даними НАБУ у 2015 році представники «ДТЕК» почали тиснути на членів НКРЕКП, аби вони змінили формулу розрахунку вартості теплової електроенергії та додали до неї вартість на транспортування вугілля з порту Роттердаму до України. Водночас, ці витрати на транспортування насправді не здійснювалися. Загальну суму збитків від формули «Роттердам+» там оцінили у 18,87 млрд грн.
П’ятеро з шести підозрюваних виїхали за кордон. 5 вересня Солом’янський райсуд Києва дозволив затримати Дмитра Вовка, а 18 вересня апеляційна палата ВАКС дозволила заарештувати заочно Володимира Бутковського.
Що таке формула «Роттердам+»
Формула «Роттердам+» була затверджена постановою НКРЭКУ №289 від 3 березня 2016 року «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії». Згідно їй, гранична вартість енергетичного вугілля в тарифі на електроенергію, що виробляється ТЕС, формується на основі біржових цін на вугілля в Європі (в портах Роттердам, Амстердам, Антверпен).
У НКРЕКУ заявляли, що така методика розрахунку повинна була усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону. Ця формула була розкритикована експертами, а також урядом.
Через застосування нової формули, теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державного «Центренерго», стали продавати електроенергію дорожче.