Автор історичного гола для України, чиє життя обірвала трагічна смерть

11 грудня народився відомий український футболіст Андрій Гусін. ZAXID.NET пропонує згадати декілька цікавих фактів із життя видатного гравця, який залишив глибокий слід в історії футболу і міг ще багато дати грі мільйонів, якби його життя не обірвала аварія.

Футбол переміг легку атлетику

Андрій Гусін народився 11 грудня 1972 року у Золочеві на Львівщині у спортивній сім’ї. Батько Леонід Володимирович та мати Валентина Василівна – майстри спорту з легкої атлетики і безпосередньо брали участь у спортивному становленні сина. У школі №84, де навчався Андрій, його батько викладав уроки фізкультури, а мама стала наставницею сина в легкоатлетичній секції. Він пробігав стометрівку за 11,4 секунди, а в стрибках у висоту долав планку на позначці у 175 сантиметрів.

Певний час Андрій одночасно займався легкою атлетикою та футболом у школі львівських «Карпат». При вступі до львівського інституту фізкультури він спеціалізувався як легкоатлет, але його дипломна робота була присвячена тактиці київського «Динамо».

Гусін згадував, що під час навчання в інфізі грав за команду одного з приміських сіл та отримував за кожну гру 20 карбованців – половину своєї тодішньої стипендії. Ще в юності у таборі «зелено-білих» він починав під керівництвом Андрія Карімова як форвард. У цій же ролі Віктор Ходукін запрошував його в жидачівський «Авангард» (першість області), а пізніше – в «Карпати» з Кам’янки-Бузької (Друга ліга СРСР), а Володимир Журавчак – в «Газовик» з Комарного (Третя ліга чемпіонату України). Звідти його у 1992 році запросили до львівських «Карпат».

«Карпати»

Вже у першому своєму матчі проти тернопільської «Ниви» Гусін вийшов на заміну у другому таймі й дублем протягом 15 хвилин приніс перемогу своїй команді. Попри те, що Андрій у тому сезоні забив менше десятка м’ячів, його прогрес помітили в київському «Динамо». Команди зійшлись між собою у фіналі Кубка України 1993 року: «Карпати» програли, а Гусін – виграв, отримавши запрошення від столичного клубу.

Андрій Гусін (праворуч) в львівських «Карпатах»

Цікаво, що перехід в «Динамо» міг зірватися – на перспективного форварда поклали око в Москві. Костянтин Бєсков запросив Гусіна в «Асмарал»: команда іракського бізнесмена Хуссама Аль-Халіді збирала найкращі таланти на пострадянському просторі. На щастя, «Динамо» виявилось спритнішим – і Андрій опинився в Києві.

«Динамо» і Лобановський

У «Динамо» Гусін зіткнувся з безпрецедентною конкуренцією – у ті роки в нападі команди виблискували Віктор Леоненко, Андрій Шевченко, Сергій Ребров, Сергій Скаченко, Олександр Призетко та інші, тому виживали в цій боротьбі лише найкращі. Тож Гусіну довелось задовольнятися виступами за «Динамо-2» в Першій лізі. Команда була лідером чемпіонату, а Гусін у сезоні 1994/95 став найкращим бомбардиром першості, забивши 22 мʼячі.

Через бажання виступати на високому рівні Гусін пішов в оренду в «ЦСКА-Борисфен» Михайла Фоменка, де у 30-ти матчах у всіх турнірах забив 12 мʼячів – 9 у чемпіонаті і три в Кубку України.

Андрій Гусін (праворуч) в «ЦСКА-Борисфен»

Наступний сезон форвард знову розпочав у «Динамо-2». Такий стан справ не влаштовував нападника, а тут якраз надійшла пропозиція з «Маккабі» (Хайфа), який на той момент тренував Андрій Баль, та південнокорейської «Ільви».

«Крім футбольних, були й інші проблеми. Ми з дружиною жили у службовій однокімнатній квартирі без телефону, а вже коли дитина народилася... Мені пристойно набридла ця невизначеність, і я навіть їздив на перегляди в Ізраїль та Корею», – згадував пізніше Гусін.

Бути в курсі всіх топових спортивних подій можна з betking. Від актуальних прогнозів до результатів матчів – усе, що цікавить фанатів футболу, зібрано на одному сайті.

Зрештою, з переїздом за кордон не склалось: «Ільва» не захотіла платити за українця 400 тисяч доларів. Тим часом до Києва повернувся Валерій Лобановський, щоб незабаром очолити «Динамо». Саме він реанімував кар’єру Гусіна, вивівши його на новий рівень.

Згідно з легендою, Лобановський якось обговорював зі своїми помічниками проблему опорного півзахисника, переглядаючи матч «Динамо-2», і сказав їм: «А чому ви кажете, що в нас нема такого гравця? Ось він грає, готовий опорник по полю бігає, подивіться». А в цей момент Гусін, якого Онищенко напередодні перевів у середню лінію, забив м’яч після сольного проходу через усе поле.

За основу «Динамо» Андрій дебютував 6 квітня 1997 року проти вінницької «Ниви» (2:0), а свій перший гол забив «Ворсклі», яка у тому сезоні завоювала бронзові медалі. У першому ж сезоні Гусін з «біло-синіми» дійшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, а наступного – до півфіналу найпрестижнішого єврокубка.

З 1997-го по 2005-й роки Андрій зіграв за «Динамо» у 268 матчах у всіх турнірах, в яких забив 32 м’ячі і віддав 18 асистів. Він сім разів ставав чемпіоном України (1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2003, 2004), чотири рази здобув Кубок України (1998, 1999, 2000, 2003), завоював Суперкубок України (2004) і чотири рази брав Кубок чемпіонів Співдружності (1996, 1997, 1998, 2002).

Андрій Гусін (ліворуч у верхньому ряду)

У 2005 році Гусін покинув «Динамо»: за Олексія Михайличенка він програв конкуренцію Єрко Леко, а після приходу Йожефа Сабо взагалі не вписався у тактичні побудови останнього.

Протест проти утисків українців в Росії

32-річний півзахисник міг опинитися в «Мідлсбро» (і навіть їздив в Англію), а ще раніше контактував з в німецьким «Байєром», але не склалось. Потім підтримував форму з одеським «Чорноморцем», а тоді поїхав догравати в Росію, де під керівництвом Гаджи Гаджиєва виступав спочатку за «Крилья Совєтов», а потім за «Сатурн». У сезоні 2007/08 бігав за команду з Раменського вже у статусі граючого тренера.

Андрій Гусін під час виступів за «Сатурн»

Саме тоді Андрій поголив голову на знак протесту проти того, що його сину, 11-річному Андрію, який займався у дитячій школі московського «Локомотива», не дозволяли грати в офіційних матчах через його українське громадянство.

Влітку 2009 року Гусін уклав контракт з «Хімками» на півтора року, однак через рецидив старої травми вже за місяць був змушений достроково розірвати його та повісити бутси на цвях.

Збірна України

Дебют за головну команду країни, яку тоді тренував Олег Базилевич, відбувся 26 червня 1993 року у товариському матчі проти Хорватії (1:3) на легендарному стадіоні «Максімір». 20-річний Гусін вийшов на заміну після переви і забив свій перший мʼяч за збірну України. Наступного виклику довелось чекати два роки: 7 червня на НСК «Олімпійський» Андрій грав у зв’язці з Юрієм Максимовим проти збірної Німеччини (0:0).

33-річний Гусін був найстаршим у заявці Олега Блохіна на чемпіонат світу 2006 року. У відборі на Мундіаль він відзначився у воротах Данії, Албанії та Греції, а на континентальній першості зіграв у всіх п’яти поєдинках і дійшов з командою до чвертьфіналу, де «синьо-жовті» поступились майбутнім чемпіонам – Італії (0:3).

Андрій Гусін і Андрій Шевченко

Загалом за збірну України Гусін зіграв у 71 матчі, в яких забив 9 м’ячів і віддав 1 гольову передачу. Найважливішим у своїй кар’єрі він вважав гол, забитий 8 червня 2005 року у гостьовому відбірковому матчі до ЧС-2006 проти збірної Греції (1:0) на 82-й хвилині. Єдиний м’яч у грі проти чинних чемпіонів Європи гарантував «синьо-жовтим» участь у першому і поки єдиному в історії українського футболу чемпіонаті світу.

Тренерська кар’єра

Ще під час перебування в «Сатурні» Гусін поєднував свої виступи з роботою асистента Гаджи Гаджиєва. Коли ж остаточно зав’язав з футболом – допомагав йому в «Анжи».

У грудні 2010 року був призначений старшим тренером «Динамо-2». Під його орудою працювали майбутні зірки – Артур Рудько, Євген Волинець, Артем Фаворов, Євген Макаренко, Олексій Хобленко, Олег Допілка та інші. Влітку 2013-го Гусін був звільнений зі своєї посади після того, як команда ледь не вилетіла з Першої ліги.

Після цього увійшов до тренерського штабу російського клубу «Крилья Совєтов», а 8 серпня перейшов до «Анжи».

Андрій Гусін – асистент головного тренера «Анжи»

У липні 2014 року організував власним коштом закупівлю 20 військових аптечок для ультрас київського «Динамо», які воювали в зоні АТО.

Смертельна аварія на «Чайці»

Футболіст на аматорському рівні захоплювався автогонками, а останнім часом – мотоспортом. У гравця була справжня колекція розкішних авто.

«Свій перший Mercedes AMG я купив раніше, ніж квартиру. Я дуже люблю швидкість. На своїй Ferrari у Німеччині літав автобаном понад 300 кілометрів на годину, на McLaren – Бориспільською трасою. А на автодромі я вдосконалюю своє керування в екстремальних умовах. Наприклад, тренуюся їздити по снігу боком, правильно реагувати на небезпеки на дорозі. Мене це часто рятувало. Були випадки, коли вдавалося уникнути аварії лише тому, що я просто тиснув на газ, коли б інші вичавлювали гальмо», – розповідав Гусін.

Його життя обірвала аварія на автодромі «Чайка» під Києвом 17 вересня 2014 року. 41-річний Гусін на мотоциклі без дозволу виїхав на кільцевий трек автодрому і на одному з віражів не впорався з керуванням. Футболіст вилетів із сідла, перелетів через огорожу та приземлився за декілька метрів на голову. Смерть була миттєвою.

«Це був найкращий мотоцикл, який міг бути, і дуже потужний. У цьому і була проблема, бо Андрій не впорався з його потужністю, тобто він переоцінив свої можливості», – розповіла згодом вдова футболіста у програмі «Зірковий шлях» на каналі «Україна».

Поховали Андрія Гусіна 19 вересня на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Могила Андрія Гусіна

Сім’я

З майбутньою дружиною Христиною Андрій познайомився, коли тій було 17 років. Народившись у родині танцюристів, вона вступила до Київської хореографічної студії Вірського, але все ж залишилася в рідному Львові поруч з коханим. Згодом Христина стала відомою дизайнеркою жіночого одягу, але після переїзду до Росії бізнес довелось згорнути. У пари троє дітей – Андрій (1996 р. н.), Іван (2002 р. н.) та Анастасія (2010 р. н.).

Обидва сини пішли стопами батька. Андрій виступав за «Дніпро» U-19, «Динамо-2», «Рубікон-Вишневе», «Буковину» і «Полісся», а влітку 2020-го завершив кар’єру. Іван грав за молодіжну команду донецького «Олімпіка» (1 гол в 12 матчах чемпіонату України). Згодом виступав на аматорському рівні за «Рубікон» (Вишневе), НУФВСУ (Київ), «Гореничі» (Київська обл.) та «Сокіл» (Михайлівка-Рубежівка).

Христина каже, що продаж колекції машин Андрія дозволив їй з дітьми жити після смерті чоловіка. Перед війною вона працювала флористкою, прикрашала літні тераси ресторанів.

Матчі пам’яті

У жовтні 2015-го у Львові на стадіоні «Україна» відбувся перший матч памʼяті Андрія Гусіна. У грі на його честь взяли участь футболісти київського «Динамо», з якими Андрій кував динамівську славу 2000-х, та ветерани львівських «Карпат», де він починав свою футбольну кар’єру.

Київське «Динамо», очолюване Володимиром Мунтяном, було представлене в такому складі: Олександр Шовковський, Віталій Рева, Олександр Головко, Владислав Ващук, Юрій Дмитрулін, Віталій Косовський, Сергій Федоров, Олег Лужний, Василь Кардаш, Артем Яшкін, Олександр Радченко, Сергій Беженар, Олександр Алієв, Сергій Ребров, Максим Шацьких, а також сини Андрія Гусіна – Андрій та Іван. Вони вийшли на поле у спеціальних футболках із зображенням Андрія.

Зірки «Динамо» на матчі пам'яті Андрія Гусіна (2015 рік)

У першому таймі відзначитися вдалося Максиму Шацьких, а зрівняв рахунок Володимир Ковалюк. По перерві м’яч на честь свого батька забив Андрій Гусін-молодший. Він же за декілька хвилин оформив дубль. Також відзначився і Сергій Ребров. Автором п’ятого м’яча став Алієв. А ще один гол забив Іван Гусін. За кілька хвилин, що залишилися до фінального свистка, «Карпати» відзначилися ще тричі зусиллями Гараса, Шумського та Покладка. Матч завершився з рахунком 6:4 на користь динамівських зірок.

У грудні 2019-го в манежі динамівської бази в Кончі-Заспі відбувся ще один матч пам’яті, в якому «Карпати» взяли реванш з рахунком 4:2. У складі «Динамо» в зустрічі взяли участь Віталій Рева, Сергій Беженар, Владислав Ващук, Юрій Грицина, Юрій Дмитрулін, Василь Кардаш, Ігор Костюк, Віктор Мороз, Сергій Процюк, Сергій Федоров, Олександр Хацкевич, Максим Шацьких, Іван Яремчук, а також Андрій і Іван Гусіни. Тренерами команди були легендарні Андрій Біба та Володимир Мунтян.

За «Карпати» вийшли Богдан Стронцицький, Володимир Уштан, Іван Павлюх, Володимир Шеремета, Андрій Сапуга, Володимир Вільчинський, Віталій Шумський, Михайло Гурка, Юрій Гудінов, Андрій Покладок, Олег Гарас, Борис Платонов, Сергій Євглинський, Руслан Донмицак. Тренери – Володимир Журавчак та Олег Бойчишин.

Другий матчі пам'яті Андрія Гусіна (2019 рік)

Символічно, що перший м’яч у зустрічі забив Андрій Гусін-молодший, а подвоїв перевагу нинішній тренер «Динамо» Ігор Костюк. Проте дуже скоро «Карпати» скоротили відставання в рахунку зусиллями Віталія Шумського. А ще через кілька хвилин рахунок зрівняв Андрій Покладок. У другому таймі хороші можливості відзначитися мали Андрій та Іван Гусіни, Владислав Ващук, Сергій Федоров, Віктор Мороз та Максим Шацьких. Але гості своїми моментами скористалися краще. Спочатку сильним і невідпорним ударом львів’ян вивів уперед Михайло Гурка. А буквально за кілька хвилин ще один м’яч у порожні ворота забив Юрій Гудінов.