Центр медицини, освіти та історії: 15 фактів про вулицю Пекарську у Львові

Вулиця Пекарська, що сполучає вулиці Франка та Мечнікова, утворилася на місці дороги, прокладеної вздовж бастіонних фортифікацій. На ній розташовано багато медзакладів, а також два університети – медичний і ветеринарний. 20% забудови Пекарської є пам’ятками архітектури місцевого значення, зокрема і три палаци.

«Фотографії старого Львова» у 15 цікавих фактах знайомлять ближче з історією однієї з найвідоміших вулиць Львова.

Храм Христа Спасителя, вул. Пекарська, 59, 1944 рік

1. Під назвою Пекарська вулиця відома ще з кінця ХVІІ ст. Утворилася вона на місці дороги, яку проклали паралельно до лінії міських бастіонних фортифікацій, що споруджувались у 1670-1690-х роках.

2. Від 1544 року вулиця називалася Тембжицька або Темричевська, а вже з 1690 року – Пекарською. Під час німецької окупації (від 1943 року) носила назву Бакерґассе – назва Пекарської німецькою. Історичну назву їй повернули в липні 1944 року.

3. До середини ХІХ ст. в Середмісті існувала вул. Пекарська Нижча – частина сучасних вулиць Вірменської та Театральної. Нині це вул. Кониського.

Вулиця Пекарська, 1941-1944 (фото з архіву Ірини Котлобулатової)

4. Довжина сучасної Пекарської вулиці становить близько 1,5 км. У верхній частині до неї з півдня прилягають зелені масиви на території Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій, Львівського національного медичного університету та Львівської обласної інфекційної лікарні. Над ними височіє пагорб, який називався Новокампіанівською горою, а з ХІХ століття – Шуманівкою. На ньому збереглися сліди валів фортифікацій ХVІІ ст. На Пекарській також розташований ботанічний сад медичного університету та дендропарк інфекційної лікарні.

5. Верхня (або східна) частина вулиць Пекарської та Личаківської в середині XIX століття отримала назву «львівської Калабрії». Це пов’язано зі злочинним угрупованням, яке вдень укривалося в одному з будинків біля цвинтаря, а вночі виходило грабувати самотніх перехожих.

6. 20% від всіх адрес вулиці є архітектурними пам’ятками місцевого значення. Забудова вулиці різноманітна: віденський класицизм, сецесія, конструктивізм, сталінський ампір, забудови нового часу.

7. На вулиці Пекарській розташовано багато освітніх та медичних центрів, зокрема два медичні університети національного рівня – медичний та ветеринарний. З медичної інфраструктури є обласна інфекційна клінічна лікарня, обласний клінічний діагностичний центр, обласний центр служби крові та обласне патологоанатомічне бюро. На сусідній вулиці Чернігівській розташовується обласна клінічна лікарня, а на Мечнікова – пологовий будинок.

Палац Туркулів-Комелло, вул. Пекарська, 50, початок ХХ ст. (фото Косьчеша Яворського)

8. Ще на цій вулиці можемо побачити три палаци. Неоготичний палац Туркулів-Комелло споруджений у 1840-1844 роках, ймовірно, за проєктом Фридерика Баумана. Нині це навчальний корпус університету ветеринарної медицини та біотехнологій. Палац Сєменських-Левицьких збудований у першій половині ХІХ ст. У 1930-х роках сюди з Народного дому перенесли філію української Академічної гімназії. У повоєнні роки тут містилася середня школа №36, а тепер тут розташовується спеціалізована школа-інтернат №102 для дітей з розумовими вадами. Палац графа Орловського збудували на початку ХІХ ст. і відтоді неодноразово реконструювали.

Палац Семенських-Левицьких, початок ХХ ст.

9. 1844 року власниця палацу Туркулів-Комелло відкрила купальню на ставі у палацовому парку. Львів’яни відвідували його, а на свята та в неділю тут грав військовий оркестр. Для жінок існували купальні на сусідньому Вороблячому ставі у саду монастиря сакраменток – нині це басейн Зооветеринарної академії. Проте через отруєння риб у цьому ставі милом доступ до нього для світських осіб закрили, а купальню перенесли 1846 року на став Шумана.

10. На початку Пекарської здавна стояли два готелі. Ліворуч – «Краківський», зведений за проектом архітекторів Едмунда Жиховича та Міхала Лужецького і вважався найелегантнішим у місті, а праворуч – «Метрополь», що колись мав наріжний купол, який розібрали під час пізніших ремонтів. Після війни обидва втратили свої готельні функції, зараз у «Краківському» розташовується апеляційний суд.

Готель «Краківський» у 1920-х роках

11. Один з найстаріших збережених будинків на вулиці Пекарській – №9. Кам’яницю збудували у 1877 році за проектом Вінцента Кузневича, а у 1922-1926 роках перебудували за проектом Юзефа Авіна для потреб єврейської жіночої професійної школи ім. Цецилії Клафтен, що діяла тут до 1939 року. У 1944-1953 роках в будинку містився навчальний корпус Львівського технікуму легкої промисловості, котрий 1953 року перевели на вулицю Вороного, 6.

12. На ділянці під №11 наприкінці ХІХ ст. стояла неоренесансна вілла-палацик книгаря Франца Ріхтера, збудована у 1878 році Едмундом Келером, у якій в 1899 р. відомий львівський фотограф Давид Мазур влаштував фотоательє та лабораторію. Однак у 1911 р. Мазур продав віллу разом з парцелею друкареві Казимирові Якубовському, котрий розібрав палацик та збудував тут чотириповерхову кам’яницю.

Вілла Франца Ріхтера. вул. Пекарська, 11, 1880 рік (фото Едварда Тшемеського)

13. До 1936 року в кам’яниці по вул. Пекарській, 14 у помешканні піаністки Корнелії Парнас був приватний музей Фридерика Шопена, експонати якого передали до Львівського історичного музею. На початку ХХ ст. в цьому домі функціонував приватний ліцей для дівчат Марії Заґурської.

14. Адресу вул. Пекарська, 59 до 1939 року займав колишній храм і монастир отців воскресинів (змертвихвставців), споруджений у 1888-1890 роках. У 1939-1941 роках тут містилася частина підпільної архієпископської Духовної семінарії латинського обряду. По війні приміщення храму і монастиря віддали під склади Львівського окружного військового шпиталю. Від 1994 року в приміщенні колишнього костелу діє протестантський храм Христа Спасителя Української християнської місії відродження та милосердя. Цей самий номер мають й колишній будинок «Руського інтернату», споруджений у 1881-1897 роках.

15. По вул. Пекарській мали свої майстерні такі відомі скульптори як Петро Гарасимович, Броніслав Солтис, Гавриїл Красуцький, Абель Пер’є. Мешкав на цій вулиці і відомий письменник Роман Іваничук.