Ціна шуби
Економіка

Ціна шуби

На Бродівщині розгорнулися протести проти будівництва норкових ферм

Олена Петришин, 19 квітня 2182 0

Через заборону хутрового бізнесу у європейських країнах іноземні виробники активно освоюють ринок сусідніх держав із слабким еко-контролем, до яких наразі належить і Україна. Сьогодні на території України офіційно працюють 37 звіроферм, які, за даними Держстату, тільки у 2018 році вбили на хутро близько 630 тисяч тварин. На Львівщині хутрове виробництво функціонує у Сокальському районі. ТзОВ «Галичхутро» утримує близько 10 тис. норок, нутрій та чорно-бурих лисиць.

Восени минулого року данська компанія повідомила про плани збудувати найбільший в Україні норковий комплекс у Бродівському районі Львівської області.

Втім, громади двох сіл – Лешнева та Язлівчика – на територіях яких мали б розміщуватись ферми, виступають проти хутрового бізнесу, оскільки таке виробництво є об’єктом підвищеної екологічної небезпеки. У четвер, 11 квітня, мешканці Бродівщини вдруге розкритикували плани данців та зі скандалом залишили залу, де проходили громадські слухання.

Представники данської компанії переконують, що не йтимуть проти волі населення, однак знову намагатимуться переконати селян погодитись на сусідство із норковими фермами.

Що відомо про майбутнього інвестора?

У Данії заборонені підприємства, на яких для хутра розводять лисиць та єнотовидних собак. Норкові ферми на території країни поки що дозволені, однак також у найближчі роки можуть стати незаконними через зоозахисні настрої Європи. Тому данські хутровики переміщують виробництво у країни із лояльнішим до них законодавством.

Хутровим виробництвом у Бродівському районі хочуть займатися ТзОВ «УА Хутро 1» та ТзОВ «УА Хутро 2». За даними бізнес-пошукової системи YouControl, засновником обох фірм є данська компанія «Eikon Development» та громадянин Данії – Крістіан Расмуссен, який є їхнім кінцевим бенефіціарним власником.

Так, ТзОВ «УА Хутро 1» планує збудувати ферму у селі Лешнів, а ТзОВ «УА Хутро 2» – у селі Язлівчик, неподалік Бродів.

Звіроферми розмісять поза межами населених пунктів. Відстань від язлівчицького підприємства до найближчого села Клекотів становитиме 565 м. Лешнівська ферма розміщуватиметься за 1 км до найближчого села Королівка.

Карта розміщення ферм у селах Язлівчик та Лешнів

Як працюватиме норкове виробництво?

На одній фермі планують розводити близько 300 тис. норок – 50 тис. самок та 250 тис. голів молодняка. Майбутні інвестори запевняють, що тварин утримуватимуть відповідно до найвищих європейських стандартів розведення хутрових звірів – WelFur. Норки матимуть просторі клітки, доступ до свіжої води, захист від впливу навколишнього середовища й місця для гніздування та іграшки. Тваринам забезпечать збалансоване харчування за контрольованою рецептурою та ветеринарний нагляд.

Як повідомив ZAXID.NET керівник проекту компанії «Eikon Development» Володимир Федина, комплекс буде складатися з контрольно-пропускних пунктів, санпропускників, гаражів, комплексу водопостачання та водовідведення, трансформаторної підстанції та інших господарських приміщень.

«Основну частину комплексу будуть займати дерев’яні навіси, в яких будуть жити норки. Гній від норок будемо компостувати та передавати в аграрний сектор як органічне добриво. На фермах норок утримуватимуть та розводитимуть з подальшим умертвінням молодняку. Тварин вбиватимуть чадним газом у спеціальних машинах. Мертві тушки будуть експортувати за кордон та продавати», – розповів Володимир Федина.

Натомість у ГО «Єдина планета» вважають, що компанія зумисно приховує, що зніматиме хутро із тварин в Україні, щоб отримати дозвільні документи.

«На мій погляд, підприємці блефують, коли говорять, що будуть вивозити заморожені тушки за кордон. Бо від цього псуватиметься якісь хутра. Не думаю, що компанія піде на такі втрати. Це зовсім не рентабельно. Жодне хутрове підприємство в Україні таким чином не працює, усі вивозять за кордон лише очищене хутро. Це зараз данці говорять, що експортуватимуть тушки за кордон, а потім за високим парканом зніматимуть шкіру із норок ще на Бродівщині», — повідомив ZAXID.NET співзасновник ГО «Єдина планета» та всеукраїнської кампанії «HutroOFF» Павло Вишебаба.

Які надходження до бюджету обіцяють данці?

В одне підприємство данці планують вкласти близько 11 млн євро. Відповідно на дві ферми витратять 22 млн євро. Загалом проект забезпечить майже 350 робочих місць із зарплатнею від 10 тис. грн та гарантовані надходження до бюджетів різних рівнів у понад 74 млн грн.

Зокрема, зі слів сільського голови Лешнева Василя Білика, їхнє село після реалізації хутрового проекту отримуватиме щороку близько 2,5 млн грн.

«Зокрема, 200 тис. грн з цих грошей – це надходження від оренди землі, 500 тис. грн – одноразова щорічна благодійна допомога для села. Ще також податок у розмірі від 1,5 до 1,7 млн грн. Це чималі кошти, але все залежатиме від того, чи громада погодиться жити поряд із фермою», – зазначив ZAXID.NET Василь Білик.

Водночас Михайло Фещук, сільський голова Язлівчика, де планують збудувати другу ферму, повідомив ZAXID.NET, що «наразі не обговорював із представниками данців суми надходжень до бюджету села».

Як відреагували мешканці?

Для того, щоби розпочати свою діяльність, хутровим компаніям необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). Для розуміння, ОВД, яку запровадили у 2017 році, замінює колишню процедуру екологічної експертизи і є фактично основним дозвільним документом для провадження господарської діяльності. Процедура займає від чотирьох до восьми місяців і передбачає кілька етапів. Зокрема, повідомлення у місцеві органи про плани роботи, публікація звіту у реєстрі ОВД та, найголовніше, проведення громадських обговорень. На підставі звіту та думки громади впродовж 25 днів департамент екології облдержадміністрації надає свій висновок щодо впливу на довкілля.

Торік восени ТзОВ «УА Хутро 2» розпочало процедуру ОВД по першій фермі у селі Язлівчик, оприлюднивши звіт у реєстрі ОВД. 30 жовтня представники майбутнього інвестора зустрілись із місцевими мешканцями на громадських слуханнях, щоб обговорити роботу хутрової ферми. На зустрічі селяни одностайно виступили проти такого бізнесу.

Жителі села Язлівчик та прилеглих населених пунктів говорили, що бояться екологічної катастрофи та поширення інфекційних хвороб через діяльність великого звірокомплексу на їх територіях. Тоді підприємцям так і не вдалось переконати селян у безпечності виробництва.

Департамент екології Львівської ОДА також не зміг надати ТзОВ «УА Хутро 2» свого висновку щодо впливу ферми на довкілля Язлівчика. Начальник департаменту екології ЛОДА Руслан Гречаник повідомив ZAXID.NET, що висновок ТзОВ «УА Хутро 2» не отримало через відсутність повної інформації про діяльність майбутнього підприємства.

«У звіті не було вичерпної інформації про вплив на довкілля. Зокрема, нас цікавило, що компанія робитиме зі стічними водами та яким буде вплив підприємства на атмосферне повітря», – зазначив Руслан Гречаник.

Згодом, 29 листопада, Бродівська райрада майже одноголосно прийняла рішення про заборону на території району хутрових ферм. Таке рішення депутати аргументували численними зверненнями від територіальних громад, які виступали проти діяльності ферм із виробництва хутра.

Усім місцевим радам Бродівщини депутати райради своїм рішенням рекомендували накласти мораторій (заборону) на погодження дозвільних документів для розміщення звіроферм.

Чим закінчилась спроба вдруге домовитись із селянами?

У лютому 2019 року хутрова компанія розпочала процедуру отримання ОВД по другій фермі, у селі Лешнів, яку за документами мало будувати ТзОВ «УА Хутро 1». Відповідний звіт про діяльність підприємства оприлюднили на сайті реєстру ОВД.

Аби переконати мешканців у безпечності хутрового виробництва, у лютому компанія організувала поїздку для громади Бродівщини на хутряні підприємства Польщі та Данії. Селянам із Лешнева та Язлівчика, а також співробітникам райради та журналістам показували, як працюють норкові ферми у місті Срочин, у Польщі та у данському містечку Варде.

«У лютому за кордон їздили 25 осіб, які могли особисто побачити, як у Європі працюють тваринні ферми. Ми розуміємо значення громади, тому хочемо насамперед домовитись із людьми. Бо саме вони є нашими потенційними працівниками, тобто партнерами», – зазначив Володимир Федина.

Після поїздки у районній газеті Бродівщини «Голос Відродження» опублікували кілька репортажів, у яких журналісти позитивно відгукувались про візит на ферми. Зокрема, у статтях писали про високий рівень організації виробничих процесів, порядок і чистоту приміщень на польській фермі, де утримуються норки. А у Данії, зі слів очевидців, за близько 100 м від норкової ферм мешкають люди, які переконують, що не страждають від неприємного запаху із ферм.

У вівторок, 9 квітня, представники данської компанії намагались домовитись на громадських слуханнях із громадою Лешнева. Втім, і цього разу аргументи бізнесменів виявились непереконливими і більшість селян із Лешнева, як восени і з Язлівчика, виступили проти хутрового виробництва. На других громадських слуханнях мешканці не дослухали презентацію та покинули залу ще до закінчення громадських слухань.

У четвер, 11 квітня, конфліктне питання щодо будівництва ферм винесли на засідання комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської облради. Висловити свої позиції на обговоренні прийшли мешканці сіл, керівники хутрової компанії та місцеві громадські активісти. Присутні селяни повідомили, що власник хутрового бізнесу «не хоче чути громаду» та «ігнорує зауваження».

«Люди бояться смороду, тонн відходів та байдужості компанії. Бо до громади не прислухаються навіть на громадських слуханнях, а що буде, коли хутрова ферма почне працювати?! Скільки ще повторювати, що громада проти звіроферм! Нехай в газетах скільки завгодно рекламують ферми, але люди не готові на таке підписуватись!» – емоційно звернувся до депутатів Андрій Іванів, голова села Шнирів, яке межує із Лешневом, де планують збудувати ферму.

Володимир Федина, який представляв інтереси данців, під час засідання комісії намагався знову переконати мешканців, що хутряні ферми не порушуватимуть законодавства та не шкодитимуть здоров'ю людей.

«На мою думку, важливо, щоби будь-яке підприємство працювало у рамках чинного законодавства. Поки що ми не порушили жодних процедур і норм. Це свідчить про те, що ми готові працювати тільки законно. Втім, наголошу, що не будемо розпочинати будівництво всупереч громаді», – висловився Володимир Федина.

А якщо хутровики знову не отримають висновок ОВД?

Вислухавши думки усіх сторін, голова комісії із питань екології, депутат ЛОР Юрій Гудима повідомив, якщо висновок департаменту екології ЛОДА по лешнівській фермі, який мають підготувати у травні, буде позитивним – норковому підприємству бути. Якщо ж департамент знову матиме зауваження до будівництва хутрових господарств, «це вважатиметься остаточною відмовою данському інвестору на Львівщині».

«Усі ми «за» інвестиції на території Львівщини, але виробництво має відповідати усім нормам та, насамперед, інтересам людей, які там живуть. Тому доручаємо департаменту екології готувати висновок ОВД на підставі усіх зауважень селян. У свою чергу інвестор має впродовж місяця домовитись із людьми, в іншому випадку – ферма не зможе працювати», – наголосив Юрій Гудима.

Чим шкідливі хутряні ферми для людей та довкілля?

На сьогоднішній день у 14-ти країнах Європи хутряне виробництво є поза законом, інші держави працюють над тим, щоб запровадити обмеження для діяльності звіроферм.

Мапа заборони хутрового виробництва від HutroOFF

Тому Україна, як і Росія та, наприклад, Білорусь, приваблюють іноземних виробників хутра, бо у цих державах поки що не має особливих обмежень для хутрової промисловості.

Щоправда, торік в Україні розпочали роботу над забороною діяльності звіроферм. Так, наприкінці вересня 2018-го петиція про заборону на території України ферм з виробництва хутра, яку зареєстрував на сайті Верховної Ради України співзасновник ГО «Єдина планета» та всеукраїнської кампанії «HutroOFF» Павло Вишебаба, набрала понад 27 тис. підписів. Тобто, на 2 тис. більше, ніж необхідно. Відтак, профільний комітет ВРУ закликав на підставі петиції створити відповідний законопроект.

Вже у лютому у Верховній Раді зареєстрували проект закону про заборону виробництва хутра в Україні. Якщо цей проект закону таки ухвалять, то хутрове виробництво в Україні буде заборонено з 1 січня 2025 року. До цього часу в Україні встановлять перехідні умови для виробників хутра. Усіх, хто підтримує законопроект, зоозахисники закликають поширювати інформацію з хештегом #МійЗакон10019.

Як повідомив ZAXID.NET Павло Вишебаба, в Україні варто заборонити хутрове виробництво не тільки з етичних, а й, насамперед, з екологічних причин. Позаяк, хутрові ферми від 3000 звірів вже відносять до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки. У той час, іноземні інвестори планують відкривати в Україні значно більші підприємства. Зокрема, хутряне виробництво негативно впливає на воду, повітря та ґрунти.

Вплив на воду. У відходах норок міститься висока концентрація азоту й фосфору. А надлишок цих речовин згубно впливає на якість води та призводить до вимирання риби у водоймах.

«Мешканці села Шульгівка на Дніпропетровщині, де працює хутрове виробництво, останні два роки фіксують забруднення не лише поверхневих вод, а й ґрунтових. У питній воді знаходять бактерії від фекалій тварин. Це дуже небезпечно, і за кілька років вода із тамтешніх колодязів буде забороненою до вживання», — розповів Павло Вишебаба.

Вплив на повітря. Норкове підприємство, які функціонує у селі Ковалин на Київщині тваринний послід викидає на найближчі поля, створюючи неподалік населених пунктів масові сміттєзвалища. Істотне забруднення повітря відбувається також під час спалювання тушок тварин.

«Мешканці, які живуть неподалік хутрових ферм, постійно потерпають від смороду. Говорю не лише про викиди у повітря хімікатів, якими обробляють хутро, а й про гази, які поширюються від трупів тварин, зокрема, норок, — зауважує Вишебаба. — Увесь цей сморід викликає у людей алергічні реакції. Зрештою, вартість будинків поблизу хутрових підприємств падає втричі, бо люди не можуть там нормально жити».

Шкури тварин також обробляють формальдегідом і хромом, які входять до переліку канцерогенів та токсинів, небезпечних для здоров’я людей.

Вплив на ґрунти. Хутрові ферми відносять до п’ятірки найгірших виробництв на планеті з погляду забруднення ґрунтів важкими металами.

«Тваринні ферми продукують велику кількість відходів. Доведено, що гній, послід та сеча суттєво знижують родючість ґрунтів. Тому українським чорноземам залишилось недовго, якщо поряд діятиме звіроферма», – зазначає Вишебаба.

Попри шкоду довкіллю, основним аргументом для заборони хутрових, підприємств є, звісно, жорстоке поводження із тваринами. Тварин вбивають способом удушення в газових камерах, смертельної ін’єкції, ламання ший або анального чи генітального електрошоку. Працівники ферм не завжди перевіряють, чи тварина померла. Тому шкіру із них можуть знімати навіть тоді, коли тварина ще притомна. Тому сьогодні в усьому світі тривають зоозахисні кампанії, які засуджують натуральне хутро та закликають людей перейти на більш етичні альтернативи.

«Увесь світ сьогодні дійшов висновку, що вбивати тварин для одягу — не гуманно і надзвичайно жорстоко. Тим паче, що сьогодні немає потреби у натуральному хутрі. Навіть полярники давно відмовились від шуби і використовують термокуртки. В австрійському законі влучно вказано, що це «нічим невиправдана жорстокість», яка не лише вбиває тварин, а й знищує здоров’я людей та природу. Хіба натуральна шуба цього вартує?» – підсумував Павло Вишебаба.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук