У Трускавці вхід до бювету з «Нафтусею» стане платним
Економіка

У Трускавці вхід до бювету з «Нафтусею» стане платним

Розмова з мером Трускавця Андрієм Кульчинським

Юлія Поліковська, 19 березня46304

Влітку курорт Трускавець святкуватиме своє 190-річчя. У місті проводять реконструкцію центрального бювету, після якої вхід до нього для відпочиваючих стане платним. Як це вплине на потік туристів та самих трускавчан ZAXID.NET розпитував у міського голови Андрія Кульчинського.

***

Що за перший рік роботи на посаді міського голови вам вдалося зробити? Скільки інвестували у покращення інфраструктури міста?

За минулий ми зробили робіт і в натуральному, і в грошовому еквіваленті стільки, як за попередні п’ять років. У господарство міста було вкладено близько 42 млн грн, йдеться про усі сфери: ремонт доріг, вулиць, заміна водогонів, освіта, культура, медицина. І на всіх напрямках, я вважаю у нас були прориви, місцеві, трускавецькі, але прориви. Цього року план робіт буде не меншим, ніж торік.

Розподіляти бюджетні витрати – це приємні клопоти, але спершу треба думати, як ці кошти отримати. Усі можливі ресурси поповнення бюджету ми використовуємо. Ми одні з перших в області сформували реєстр нерухомості, це розширило нашу податкову базу. Також формалізували відносини з усіма орендарями та власниками земельних ділянок.

Більше того, у нас були у минулому році прийняті регуляторні акти, які мотивують орендарів або власників, які ведуть будівництво, робити це швидко. Ми встановили пільговий період у три роки, коли для плати за землю застосовується понижуючий коефіцієнт, але з першого дня четвертого року плата зростає у десять разів, а потім щороку додається ще третина. Логіка така: або ти будуєш швидко, або не починай. Те ж стосується реконструкції.

Крім цього ми обмежили поверховість житлових будинків у центральній частині міста. Таким чином опосередковано ми мотивуємо тут розвиток санаторно-курортних закладів.

640

Андрій Кульчинський став міським головою Трускавця в умовах, коли з ПрАТ «Трускавецькурорт» звільнили 2 тис. працівників. Фото Трускавецької міської ради

Чому на початку вашої каденції виникла іде укласти угоду про співпрацю міської ради Трускавця та приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт»?

У листопаді 2015 року я став міським головою Трускавця. Аналізуючи відносини влади міста з великими містоутворюючими підприємствами, я побачив стан тихої війни з ПрАТ «Трускавецькурорт». Була стіна непорозуміння та недовіри, яка виникла не за один день. Я не бачив перспективи, щоб міська влада займала невиправдано жорстку позицію до підприємств, які працюють в місті, створюють робочі місця, платять податки, розвиваються. У цьому аспекті я бачу роль влади як помічника. Тому намагався зрозуміти, як подолати цю глуху стіну, і далі працювати разом конструктивно і взаємовигідно.

В останні роки ПрАТ «Трускавецькурорт» «демонізували», і цьому є пояснення. Коли почалася війна, почалося різке зменшення кількості відпочиваючих, які приїжджали за путівками органів соціального страхування. У зв’язку із різким зменшенням відпочиваючих у 2014-2015 роках зі структури ПрАТ «Трускавецькурорт» звільнили 2 тис. працівників. Це майже 20% всіх працюючих в місті – величезна кількість для Трускавця.

Я прийшов працювати міським головою на піку соціального збурення. Мені не хотілося, щоб негативні тенденції посилювалися далі і в ПрАТ «Трускавецькурорт», і в місті-курорті загалом.

Головним завданням на той час було збільшення робочих місць, його вирішення тягне за собою низку позитивних наслідків. Відтак я вирішив спершу поспілкуватися із керівництвом ПрАТу, з’ясувати, які у них проблеми. Потім ми почали радитися про те, як налагодити конструктивну співпрацю, врешті виклали на папері кілька пунктів, які намагаємося виконувати.

Копія угоди між Трускавецькою міською радою та ПрАТ «Трускавецькурорт», опублікована у виданні «Джерела Трускавця»

Угода передбачала інвестицію від «Трускавецькурорту» на користь «Трускавецького водоканалу» у 300 тис. грн. Чи виконало підприємство цю умову?

Вони інвестували ці кошти майже одразу, через місяць після укладення угоди.

Чи відбулися зміни у сфері земельних відносин із «Трускавецькурортом»?

ПрАТ «Трускавецькурорт» володіє великою кількістю будівель у місті і користується відповідними земельними ділянками. До кінця 2015 року вони платили за землю, за анахронічною нормою Земельного кодексу про постійне користування землею, всього лише 1% від нормативної оцінки землі. У той же час інші курортні заклади, за виключенням державних, платили орендну плату у 3% від нормативної оцінки землі, або викуповували земельні ділянки, і тоді користуючись статусом приватної власності, платили 1%. Це були нерівні умови конкуренції по відношенню до інших санаторно-курортних закладів, а для міського бюджету – суттєве недоотримання коштів. Для нас було критично важливим змінити це. Тож, ми перевели відносини із «Трускавецькурортом» в площину оренди, надходження від землі зросли утричі, це важливо, бо податок на землю, плата за оренду землі є одним з основних джерел надходжень бюджету міста.

Чи переглянули земельні відносини з іншими курортними закладами?

Ми перевели низку підприємств на оренду землі. До цих пір є кілька підприємств на єдиному податку, які, очевидно, не мотивовані цього зробити.

Угода про співпрацю з «Трускавецькурортом» передбачає створення спільного підприємства, з якою метою?

Ідея створення цього підприємства в тому, щоб воно взяло на себе весь ланцюжок від видобування «Нафтусі», захисту джерел, до видачі «Нафтусі» та інших лікувальних вод гуртовим та роздрібним споживачам. Необхідно забезпечувати контроль якості води, дбати про джерела, а також ефективно використовувати кошти, які надходять за споживання води.

Для нас важливо було розпочати ремонт центрального бювету, якому уже близько 60 років, і який перебував у тривалому періоді стагнації. Вигляд він мав жалюгідний. Більшість носиків для видачі води перестали працювати, утворювалися черги. Занедбаний стан бювету створював негативне враження у відпочиваючих, і люди з відповідними емоціями вживали воду.

Та бювет – це вершина айсбергу, йдеться загалом про підприємство, яке має ліцензійні права, гірничі відводи, має платити за землю, податок на нерухомість, утримувати Гідрорежимну експлуатаційну станцію, проводити дослідження води, оплачувати працю, комунальні витрати.

Пропозиція була в тому, щоб порівну розділити участь у цьому процесі – місто бере на себе половину витрат і отримуватиме половину прибутків. Це стосується і відповідальності.

Чому спільне підприємство не створили після укладення угоди?

Однією з умов був невідкладний початок ремонту центрального бювету. Він почався пізніше. Станом на сьогодні «Трускавецькурорт» інвестував біля 5 млн грн із запланованих 20 млн.

За ці кошти проведена нова теплотраса до бювету, замінена система опалення у будівлі, система вентиляції, дренажна система, фасадні вікна. Змонтовано фасадне освітлення. Також замінили кахельну плитку та усі носики для видачі води у лівій частині бювету. Це відсвіжило його вигляд, черг тепер немає.

У Трускавці відремонтували ліву частину центрального бювету та встановили турнікети на вході

На вході до бювету встановлені турнікети, це означає, що у подальшому його відвідування стане платним?

Введення плати за воду необхідне для акумуляції коштів на утримання бювету та гідрорежимної експлуатаційної станції. Упродовж року виконується близько 6 тис. аналізів якості води. Ми приділяємо велику увагу цьому, бо йдеться про безпеку відпочиваючих, про престиж курорту. На утримання господарства ГРЕСу «Трускавецькурорт» у рік витрачає 6 млн грн. Тому швидкість завершення ремонту бювету, залежить від введення плати за його відвідування.

Який розмір плати буде встановлений?

Щоб забезпечити утримання ГРЕСу, необхідно 6 млн грн, тобто щоб вийти на собівартість необхідно встановити плату за разовий вхід у 3,5 грн. Якщо ж ми хочемо мати кошти на реінвестицію в бювет і оточуючу землю – варто встановити плату хоча б 4 грн.

Якщо ми говоримо про плату у 4 гривні, то давайте порівняємо, скільки коштує хліб: вартість одного буханця – це два-три відвідування бювету. Звучать різні думки, зокрема й такі, що введення плати може відлякати туристів. Я абсолютно не погоджуюся. Десятиденний курс лікування у Трускавці по 12 грн на день коштує 120 грн. Витрати на квиток поїзда – у три-чотири рази менші. Можна порівняти цю плату з вартістю квитка на потяг з Києва до Трускавця – у купе або в Hyundai у 400 - 500 грн, то бачимо, що це менше десятої частини. Я пов’язую введення плати за воду з покращенням комфорту відпочинку на курорті та покращенням умов видачі «Нафтусі».

У горішній частині курорту верхній бювет закрили через аварійний стан. На території санаторію «Кристал» відвели великий зал під бювет і сучасно його оснастили. Ним користуються ті люди, які проживають у санаторіях «Кристал», «Алмаз», «Шале-Грааль», «Женева». Як я уже зазначав, у попередні роки у цій частин курорту закрили санаторії, які могли приймати одночасно до 1 тис. відпочиваючих, то ж цього бювету зараз достатньо, щоб забезпечити наявну кількість відпочиваючих.

У санаторії «Кристал» відвели зал під бювет лікувальних вод. Фото «Трускавець Інфо»

Ви говорите про плату за лікувальні води для приїжджих, а чому за воду мають платити мешканці Трускавця?

Я жодного разу не казав, що трускавчани платитимуть за воду. Я принципово домовився про це із керівництвом «Трускавецькурорту»: відпуск води для трускавчан буде безкоштовним, за медичними показами.

Це ще не відшліфовано, але я бачу так: якщо хтось із трускавчан має бажання з лікувальною або профілактичною метою провести курс водолікування, то має спершу звернутися у поліклініку. Це логічно, якщо говоримо про медичну сторону: кожна людина має раз в рік проходити медогляд, і якщо лікар рекомендує прийом лікувальних вод, людина у касі отримує чіп чи магнітну картку з безкоштовним проходом. Крім цього є й протипокази, не варто вживати води, коли є онкологічні захворювання, виразкова хвороба у стадії загострення, туберкульоз в активній формі тощо.

Встановлення турнікетів потрібне і для безпеки, ми маємо бути впевнені, що у бюветі у нас люди не несуть жодної інфекційної небезпеки, думаю це коректно.

Знову ж таки пити «Нафтусю» потрібно курсами. Рекомендується один - два рази на рік. Є ще одна проблема: у Трускавці є багато відпочивальників, які проживають на квартирах, у приватних садибах. Все відбувається неформально. Люди, які надають їм послуги, не оформляють статус приватного підприємця, і нічого не сплачують у бюджет міста. У той же час є санаторії, які ведуть господарську діяльність на території міста, платять курортний збір, платять за «Нафтусю» і решта платежів. Для мене як для міського голови вони є важливі, бо вони формують бюджет міста. За умови встановлення плати за відвідування бювету, ми будемо мати певні надходження на підтримку інфраструктури ГРЕСу, а також отримаємо об’єктивні дані щодо кількості відпочиваючих. Поки що ми оперуємо лише статистикою санаторіїв.

Все-таки, чи буде реалізована угода з ПрАТ «Трускавецькурорт» про створення спільного підприємства?

Зараз надходить час поставити крапки над «І»: або ми його створюємо, або не створюємо. У будь-якою випадку рішення буде за депутатами Трускавецької міської ради, я у цій ситуації, як і всі інші маю один голос. Перед тим, як питання буде винесене на сесію, воно має пройти через профільні депутатські комісії.

«Трускавецькурорт» подавав цього року таку ініціативу на розгляд міської ради?

До нас надійшов проект статуту спільного підприємства ще минулого року.

Чи використовує Трускавець можливості транскордонної співпраці у межах польсько-українсько-білоруського партнерства?

Зараз відбуваються конкурси, ми подали шість заявок. У кількох напрямках, не у всіх, озвучені проміжні результати. Знаємо, що два наші проекти проходять у наступний етап конкурсів. Мова йде про реставрацію дерев’яної вілли, в якій розташований Художній музею Михайла Біласа, там потрібні великі капіталовкладення.

У Трускавці хочуть реконструювати Художній музей Михайла Біласа за інвестиційні кошти

Другий проект – закупівля обладнання для міської лікарні Трускавця. Ми створили у ній Центр малоінвазивної урології та хірургії, і хочемо створити замкнутий цикл лікування сечокам’яної хвороби. Це ще одна причина, чому варто приїхати в Трускавець. Ідея полягає в тому, що у лікарні забезпечують лікування сечокам’яної хвороби з будь-якого розміру каменями і з будь-якою стадією захворювання. Малоінвазивне лікування має короткий період – 3-5 днів, а після цього пацієнти можуть перейти на ранню післяопераційну реабілітацію у санаторій.

Скільки людей відвідали торік курорт? Чи був приріст кількості відпочиваючих, після відтоку у попередні два роки?

Торік у Трускавці, за офіційною статистикою, було 210 тис. відпочиваючих, це на 30 тис. більше, ніж у 2015 році. 90% відпочивальників були українці. Серед іноземців лідерами у нас були Азербайджан, Молдова та Польща. Практично по всіх країнах відбулося збільшення кількості відпочиваючих. Ми побачили стрімкий приріст туристів з Польщі: якщо у 2015 році вони були на шостому місці, то у 2016 – вийшли на третє. Сподіваюся, що цього року вони позмагаються за перше.

У червні місто святкуватиме 190-річчя створення курорту. Яким буде це святкування?

На останній сесії ми прийняли програму відзначення цієї дати із відповідним бюджетом. Враховуючи війну, святкування буде без надміру і надриву, а фінансування, я вважаю, співрозмірне нашим цілям. Треба враховувати, що йдеться про курорт, і нам необхідно мотивувати і містян, і гостей, створювати промоцію, яка обернеться додатковими надходженнями у тому числі і до державного бюджету, куди перераховується військовий збір. Заплановані вистави вуличних театрів, фестиваль оркестрів, концерт за участі Тіни Кароль, гурту «Тартак» та інших артистів.

Цікаві події стають додатковою принадою. Узимку за 3 кілометри від міста відкрився гірськолижний спуск Буковиця, і це створило додатковий стимул відвідати Трускавець. 25 березня у місті проходитиме етап чемпіонату України з гірських автоперегонів в якому планують брати участь і польські екіпажі. Далі відбудеться чемпіонат України зі спортивного орієнтування, чемпіонат Європи з хортингу, багато фестивалів.

Мені приємно спостерігати, що ціла низка санаторіїв усвідомили, що на залучення клієнтів має працювати не сам лише бренд Трускавця чи «Нафтусі», вони почали реінвестувати у свої побутові та медичні бази, і роблять це масштабно.

Довідка

Андрій Кульчинський народився 8 лютого 1972 року. Депутат трьох останніх скликань Трускавецької міської ради. У жовтні 2015 року обраний міським головою Трускавця, підтриманий «Самопоміччю». До обрання головний лікар Трускавецької міської лікарні. Закінчив Івано-Франківський медичний інститут. Разом із дружиною виховує двох доньок.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук