Витрати українців у Польщі за третій квартал 2024 року перевищили 20 млрд грн

У третьому кварталі 2024 року українці перетнули польський кордон понад 5 млн разів та витратили за цей період понад 2,2 млрд злотих або понад 20 млрд грн. Про це повідомило Головне статистичне управління Польщі (GUS).

Загалом кордони Польщі у третьому кварталі 2024 року (з липня по вересень) перетнули 45,79 млн разів – 5,3 млн разів їх перетнули українські громадяни. Зазначається, що кількість перетинів польського кордону українцями знизилася відносно аналогічного періоду у 2023 році – тоді прикордонники зафіксували 5,6 млн перетинів.

Станом на третій квартал 2024 року у Польщі тривалий час перебувають приблизно 2 млн українців, а трафік на польсько-українському кордоні повертається до результатів 2018-2019 року – до пандемії Covid-19.

Українці, які перебувають у Польщі, лише за третій квартал минулого року витратили 2,2 млрд злотих – 22,34 млрд грн за курсом валют 4 січня 2025 року. Зазначається, що такий рівень витрат відповідає показникам 2018-2019 року, проте в рази більший за показник 2020 року – тоді через пандемію українці витратили в Польщі тільки 388 млн злотих – майже 4 млрд грн.

Загалом за третій квартал 2024 року витрати усіх іноземців у Польщі склали 14,3 млрд злотих (145, 22 млрд грн) – це на 6,3% більше за показники цього ж періоду 2023 року. Найбільше витрат припадає на тих, хто перетинає кордон з Німеччиною (50,7%), Україна посідає друге місце за витратами (21,2%). Також найбільше грошей витратили люди, які перетинали кордони з:

• Чехії (13,4%)
• Словаччини (8%)
• Литви (4,5%)
• Білорусі (1,8%)
• Росії (0,4%)

До слова, за даними польського Закладу соціального страхування, станом на вересень 2024 року українські заробітчани залишаються найчисельнішою групою іноземців, які працюють на польському ринку праці – у Польщі працюють понад 779 тис. українців. Зазначається, що серед усіх іноземців у Польщі українці становлять три чверті.

Втім, українських працівників дедалі частіше замінюють вихідці з азійських та південноамериканських країн. Це зумовлено відтоком української робочої сили до інших європейських країн у пошуках краще оплачуваної роботи.