Обрізка, підживлення та укриття: як підготувати троянди до зими

Восени всі троянди – флорібунди та паркові, плетисті, штамбові та ґрунтопокривні – потребують особливого догляду, аби наступного року радувати пишним цвітінням своїх власників. Розповідаємо, на що потрібно звернути увагу.

Обрізка

Обрізка троянд на зиму – це обов’язкова процедура для всіх різновидів, які потребують укриття від морозу. Якщо під покривним матеріалом виявляться нездерев’янілі частини рослини, вони обов’язково загинуть і можуть загнити, наражаючи на небезпеку весь кущ. Всі гілки, що залишилися, слід вкоротити так, щоб їх зручно було укрити від морозів. Обрізка стимулює утворення нових пагонів, тому виконувати її варто з приходом нічних заморозків.

Існують троянди, які не бояться холодів. До таких зимостійких сортів належать, наприклад, зморшкуваті троянди. Обрізка інших виконується з урахуванням показників конкретного виду троянд:

1. Плетисті. Потребують санітарної та мінімальної формувальної обрізки, тому що цю рослину або залишають на опорах, або закріплюють біля поверхні землі. Підганяти під розміри укриття її не потрібно.
2. Паркові. Якщо чагарник потребує укриття, його обрізка полягає у видаленні відцвілих китиць, нездерев’янілих пагонів і тонких гілок, що ростуть всередину культури.
3. Чайно-гібридні. Усі молоді пагони такої троянди вирізають, а дорослі стебла зменшують вдвічі. Сильна обрізка не послабить рослину, а створить кращі умови для зимівлі, дозволить накопичити сили для весняного розвитку.
4. Флорібунди. Іноді продовжують квітнути й пізньої осені, що не повинно стати перешкодою для обрізки, бо процедура корисна для троянди. Сильна обрізка призведе до зменшення висоти куща, але збільшення його обсягу. Квіти будуть рівномірно розподілені по всій рослині. Мала обрізка дозволить сформувати високий кущ, цвітіння якого буде зосереджено в його верхній частині.
5. Ґрунтопокривні. Ці сорти не обрізають, обмежуються лише видаленням квітів.

Якщо на необрізаній частині гілки збереглося листя, його треба видалити, відломивши ніжку вбік.

Підживлення та обробка

Осіннє підживлення відрізняється від літнього повною відсутністю азоту: цей елемент провокує утворення нових пагонів, які на зиму рослині не потрібні.

Можна використовувати:

• Калій, фосфор і кальцій. Застосовувати ці препарати найкраще у вигляді розчинів. Перший варіант: у 10 літрах води розчиняють суперфосфат (15 грамів) та монофосфат калію (16 грамів). Другий варіант: на ту ж саму кількість води потрібно 25 г суперфосфату, 10 г сірчанокислого калію, 2,5 г борної кислоти. Витрата добрива в обох випадках становить 4-5 літрів на один кущ.
• Комплексне добриво «Осіннє». Воно містить всі необхідні мінеральні елементи в збалансованому вигляді. Застосовують його відповідно до інструкції.
• Деревну золу або шкірку бананів. Потрібний обсяг кальцію та калію у цих натуральних добривах вже є. Витрата підживлення – трилітрова банка на 1 м² ґрунту.

Щоб восени захистити троянди від грибків та гнилі, кущі рекомендується обробити фунгіцидами. Використовують 3% розчин мідного купоросу або препарати «Топаз», «Бактофіт» чи «Скор», приготовлені за інструкцією.

Укриття

Укриття потребують не всі троянди. Ґрунтопокривні та зимостійкі сорти з успіхом зимують під снігом, але без снігу ситуація змінюється. Ґрунтопокривні троянди майже лежать на поверхні землі: пригинати до землі їх не потрібно. Можна просто накрити нещільним лутрасилом або ялиновим гіллям. Із зимостійкими трояндами в безсніжні морозні зими роблять те саме, що і з іншими сортами, враховують лише розміри куща.

Флорібунди. Обрізані стебла цієї рослини височіють над поверхнею землі приблизно на 25-30 см. Для захисту від морозу їх достатньо присипати торфом або ґрунтом.

Чайно-гібридні. Нижні бруньки присипають шаром землі, а поверх землі прикореневу зону мульчують тирсою або листовим опадом. Маленькі кущі накривають перевернутим відром, на яке кладуть вантаж, щоб укриття не звалив вітер. Навколо великої рослини споруджують металевий або дерев’яний каркас, заповнюють внутрішній простір між каркасом і рослиною сухим листям, ялиновим гіллям або тирсою, а поверх каркаса надягають покривний матеріал так, щоб до рослини обов’язково надходило повітря. Головне – не допустити запрівання куща взимку.

Штамбові. Молоді деревця рекомендується все ж пригинати до землі, фіксувати шпильками та утеплювати ялиновим гіллям зверху та знизу, закривати коріння хвоєю, листям чи піском. Зверху конструкцію, що вийшла, накривають будь-яким матеріалом з гідроізоляцією. Навколо дорослої рослини, яку вже не можна пригнути, споруджують каркас. Простір між ним і рослиною заповнюють сухим листям. Зовні каркас можна обмотати плівкою для захисту від вологи.

Паркові. Укриття паркових троянд на зиму можна спорудити трьома способами. Для кількох кущів, розміщених послідовно, можна спорудити загальний курінь з дерев’яних щитів, нахилених назустріч один одному, і накрити плівкою. Така конструкція добре провітрюється, якщо відкрити захист збоку. Також можна підгорнути нижню частину рослини, а верхню прикрити ялиновим гіллям.

Третій спосіб – багатошаровий захист. При ньому рослину фіксують на землі, прикривають її ялиновим гіллям з усіх боків, над нею розміщують мати з упором на кілочки. Мати накривають плівкою. Цей спосіб дозволяє відкривати й провітрювати укриття, не допускаючи скупчення конденсату.

Плетисті. Ці троянди можна зняти з опор і захистити будь-яким методом, у якого є фіксація стебел до землі з підкладкою у вигляді ялинового гілля, щитової споруди або іншого матеріалу. Зверху рослину утеплюють тим самим гіллям або насипним матеріалом, укривають нетканим полотном та плівкою. Але сам процес зняття з опор може бути ускладнений, тому утеплити та зберегти троянду можна прямо на конструкції, керуючись тими ж принципами. Навесні укриття краще розбирати поступово, знімаючи спочатку захист зі стебел, а потім з кореневої системи, щоб рослина адаптувалася до нових умов.

За матеріалами «Зеленої садиби», «Флорист-Х»