Україна отримає більше грантів ЄС на втілення транскордонних проектів
Білорусь викинули із тристоронньої програми транскордонного співробітництва
До теми
-
Східна Ченстохова.
У Підкамені за кошти ЄС відреставрували пам’ятку і внесли її в паломницький маршрут ZAXID.NET -
Зруйнована історія.
Що буде з пам’ятками архітектури України після війни ZAXID.NET -
Як виглядатиме Свірзький замок після реставрації.
Для цього треба щонайменше 5 років і 125 млн грн ZAXID.NET
Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна, яка вже 17 років надає підтримку прикордонним регіонам трьох країн з коштів ЄС, припинила роботу із союзницею країни-агресорки, при цьому залишивши той самий обсяг фінансування. Це дає ширші можливості для аплікантів з України.
На підсумковій конференції з обговорення проектів програми 2014-2020 років, які через пандемію і війну завершують лише тепер, представник програми Василь Хім’як озвучив плани на майбутнє.
Він розповів, що наступна програма називатиметься Interreg Next і вона розрахована на спільні проекти для поляків та українців з прикордонних громад. Загальна сума грантів – 187,4 млн євро.
В Україні можуть брати участь представники шести західних областей – Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська. А з Польщі – Підляське, Люблінське, Підкарпатське і частина Мазовецького воєводства.
«Для нашої програми найважливішою була транскордонність з країною Євросоюзу – Польщею і Україною або Білоруссю. Білорусь мала не найкращі відносини з Європейським союзом і не хотіла реалізовувати двосторонні програми. Ми набагато активніше працюємо з поляками, маємо хороші відносини, тому з Україною є краща співпраця», – зазначив Василь Хім’як.
Подавати заявки на грант можуть будь-які некомерційні установи, спільноти, громадські організації. Єдина умова полягає в тому, що проект має бути спільний з польським партнером. Мінімум 10% мають внести переможці гранту. Решту вартості проекту фінансує Євросоюз.
Великі інфраструктурні проекти подають обласні адміністрації, регулярні проекти отримують від 200 тис. до 2,5 млн євро (загальний кошторис 130,6 млн євро) і мікропроекти для категорії «співпраця» отримують по 60-100 тис. євро.
Є п’ять пріоритетних категорій, в яких можуть подаватися заявки на грант:
- Довкілля (сприяння адаптації до зміни клімату, стійкість до стихійних лих; доступ до води, каналізування; захист природи, зменшення забруднення) – 56,2 млн євро (33%)
- Здоров’я (доступ до меддопомоги, паліативна, геріатрична медицина) – 47,7 млн євро (28%)
- Туризм – 42,6 млн євро (25%)
- Співпраця – 15,3 млн євро (9%)
- Кордони – 8,5 млн євро (5%)
Програма Польща-Україна 2021-2027 вже на стадії затвердження в європейській комісії. До кінця року її затвердять і наступного можна подавати заявки на конкурс.
Як готувати проекти
Членкиня правління асоціації «Єврорегіон Карпати - Україна» Галина Литвин, яка реалізувала під час поточної програми багато проектів, наголошує, що при підготовці заявки варто врахувати ширший контекст.
«Проект – це ціла система заходів, яка мусить мати “спільну парасолю”, мету, забезпечувати сталість, вести до того, щоб будувалася співпраця. Тобто в проектах, які мають за мету реставрацію культурної спадщини, кінцевою метою має бути не відновлення об’єктів, а налагодження співробітництва між партнерами», – пояснює Галина Литвин.
Фахівчиня Інституту стратегії культури Мар’яна Куземська додає, що до реалізації кожного проекту треба починати з пошуку ідеї, а вже потім починати матеріальні процеси, формування команди. Будувати короткострокові плани і починати з м’яких проектів – роботу з громадами – зараз найкращий час для цього, впевнена фахівчиня.
«Через війну більшість наших планів змінилися. Насамперед треба переглянути наші довготривалі стратегії: і робота, яка була запланована, і стратегічні плани мусять переглядатись. Нові мешканці, які вимушено приїхали сюди і, ймовірно, залишаться, мають погляд зовні, до цього теж варто прислухатись. Треба писати стратегію не на кілька років, а робити короткострокові плани хоча б на рік з більш-менш досяжними цілями із залученням нових мешканців в нових реаліях», – підсумувала Мар’яна Куземська.