Як виглядатиме Свірзький замок після реставрації

Для реновації Свірзького замку напрацювали концепцію розвитку і проект пристосування його під багатофункціональний культурно-мистецький центр. У ньому планують відновити всі приміщення і розподілити їх за функціями на п'ять корпусів. У замку облаштують ресторан, готель, навчальні, експозиційні, музейні зали, біля нього впорядкують набережну та став, облаштують оглядові майданчики.

Обласний департамент архітектури напрацював програму ревіталізації для 16 важливих пам'яток архітектури Львівщини, які потребують відновлення, але не потрапили в державну програму «Велика реставрація». Серед них і Свірзький замок. Він є в користуванні Спілки архітекторів України і багато років стояв зачинений. Від травня 2021 року у замок почали впускати туристів, проте лише на територію. Приміщення – в аварійному стані.

Напрацьовуючи програму ревіталізації Свірзького замку, фахівці запропонували пристовувати його під культурно-мистецький центр, який буде мати багато функцій:

• виставковий простір,
• туристичний об'єкт з музейними експозиціями,
• представницький та комунікаційний центр для проведення семінарів, круглих столів, презентацій, зустрічей у межах міжнародного співробітництва, церемоній, офіційних прийомів,
• рекреаційний центр (надання платних послуг з організації відпочинку архітекторів, туристів, офіційних делегацій),
• оренда приміщення для зйомок кінострічок, музичних кліпів,
• проведення в замку весільних церемоній та банкетів.

Якщо для більшості з 16 пам'яток програми ревіталізації наразі на етапі пропозицій, то для Свіржа вже обрали проект пристосування замку. Його напрацював творчий колектив з Тернопільщини, який очолює архітектор Юрій Вербовецький. Він також був експертом при напрацюванні програми ревіталізації Свірзького замку.

ZAXID.NET поспілкувався із Юрієм Вербовецьким, який розповів про свою концепцію пристосування Свірзького замку. Проект передбачає реставрацію і пристосування всієї пам’ятки і території довкола неї. Замок має бути багатофункціональним комплексом, переконаний автор проекту. Колектив архітекторів запропонував виділити 5 основних корпусів з різними функціями.

1) Корпус з коворкінгом, студентським кафе-рестораном, реставраційною майстернею, громадськими санвузлами. Це найнеобхідніші функції для першого етапу життєдіяльності замку, які дадуть можливість проводити фестивалі, мистецькі заходи, екскурсії і створять комфорт для відвідувачів.

Для цих функцій є окремий корпус у нижньому дворі, каже Юрій Вербовецький, колись він був господарський, там була замкова кухня, і таку функцію йому пропонують повернути.

2) Конференц-зал, аудиторії, адміністрація – це пріоритетний вид діяльності спілки архітекторів. Ці приміщення хоч ще не відновлені, але вже активно використовуються для проведення воркшопів, семінарів, виставок, фестивалів.

Аудиторія, лекторій

3) Анфілада, мистецький простір. Виставковий корпус для змінних експозицій, там будуть відтворені інтер’єри XVII-XVIII ст., в яких будуть експонуватися твори сучасного мистецтва.

4) Музей, бібліотека. Музейна частина буде незалежно від інших корпусів приймати туристів, там проводитимуть екскурсії. Юрій Вербовецький пропонує зробити там експозицію історії замкобудівництва України з мультимедійними додатками, що буде особливо корисним для архітекторів.

5) Готельний корпус може бути модернізований під сучасні потреби, може бути хостел, гостьові кімнати для студентських практик.

«Готель у цьому корпусі передбачено невеликий, на 20 місць. Для студентів-архітекторів або реставраційних практик. Як хостел він може використовуватись по мірі необхідності, тому загальна кількість місць може збільшуватись і до 30», – каже архітектор.

Готельні номери, гостьові кімнати

Саме в такій послідовності автори проекту пропонують виконувати роботи. Їх можна завершувати одним етапом: і реставрацію, і пристосування корпусу під певну функцію.

Територія довкола замку разом зі ставом займає площу понад 23 га, вона передана Спілці архітекторів. Її треба пристосувати так, щоб вона підкреслювала, підсилювала функцію замку, щоб там не виникало інших окремих об’єктів. Зокрема, пропонується облаштувати оглядові майданчики на набережній, місце для ярмарку, дитячу відпочинкову зону, літній амфітеатр, зони прокату електротранспорту, демонстрації фільмів під відкритим небом, глемпінг. Передбачено відтворення родинної гробниці подружжя Лямезанів за наявною історичною фотофіксацією та консервацію руїн вежі XV ст. із розчисткою цокольного ярусу та влаштуванням оглядового майданчика.

План-схема відновлення території довкола Свірзького замку (для збільшення зображення клікніть по ньому)

Крім екскурсійної роботи, тут є потенціал для науковців, каже Юрій Вербовецький. У замку можна проводити наукові конференції зі сфери пам’яткоохоронної діяльності.

«Є цілі фрагменти кам’яної кладки давнішого періоду побудови замку. Ми навіть знайшли замуровану колишню в’їзну браму з північної сторони. Там можна провести археологічні дослідження. Тобто показувати туристам не тільки такий об’єкт, який ми сьогодні бачимо, а й те, що ми можемо додатково знайти, поглибити історію і заекспонувати»,– розповідає Юрій Вербовецький.

На основі цієї концепції мають напрацювати проектно-кошторисну документацію, щоб подати на фінансування в межах державної програми «Велика реставрація». Замок є пам’яткою національного значення, він у державній власності. А Спілка архітекторів є лише користувачем. Тому роботи мають бути профінансовані з державного бюджету.

За приблизними підрахунками авторів проекту, вартість всіх робіт за цією концепцією сягає 125 млн грн. Якщо фінансування вдасться отримати, кожен окремий корпус можна пристосовувати впродовж одного року.

Зараз замок відчинений лише у вихідні та святкові дні. Від травня 2021 року у ньому проводять екскурсії, організовують різні події, архітектурні школи, воркшопи.

«Ми в такому форматі працюємо до кінця жовтня або початку листопада. А далі закриваємось, бо там нема умов, щоб зимувати. У зимовий період формат роботи – подієвий», – повідомила ZAXID.NET менеджерка з туризму Христина Кундира.

Свірзький замок збудували у 1484 році спочатку як оборонний, наступні століття його перебудовували. У XVIII ст. власником стають Цетнери, які перетворюють замок з оборонного об'єкта в розкішний палац із парком. Впродовж двох світових воєн замок грабували, палили, він поступово занепадав. У 1970-х його передали Спілці архітекторів. З 1990-х замок багато років стояв зачиненим.