Заробітні плати держслужбовців в Україні не мають люфту для скорочення

Верховна Рада 13 квітня ухвалила проект закону про внесення змін до держбюджету, де з-поміж іншого обмежила грошове забезпечення працівників бюджетних установ десятьма мінімальними зарплатами. Проте, як повідомив неурядовий «Центр економічної стратегії», зарплати держслужбовців не мають люфту для скорочення. Нині зарплати керівників на держслужбі в рази нижчі від зарплат керівників середньої та вищої ланки в приватному секторі.

Нагадаємо, згідно із ухваленим законопроектом, від 1 квітня і до кінця карантину заробітні плати, грошове забезпечення працівників, в державному секторі не можуть перевищувати 47,2 тис. грн. Ця норма не стосуватиметься виплат допомоги з тимчасової непрацездатності та для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплати часу щорічної відпустки. Окрім того, не обмежуватимуть зарплати людей, залучених у боротьбі з коронавірусом, а також військових і поліцейських, які беруть участь в операції Об'єднаних сил. Цей проект закону вже підписав президент Володимир Зеленський.

Як йдеться в дослідженні «Центру економічної стратегії», яке провели 2018 року, загалом оплата праці державних службовців майже дорівнює заробітній платі кваліфікованих найманих працівників у приватному секторі, а для фахівців з питань реформ (ФПР) — на 15−20% перевищує рівень для порівнюваних посад у приватному секторі.

Порівняння заробітних плат у приватному секторі в Києві та центральних апаратах органів дежуправління за 2018 рік, інфографіка «Центру економічної стратегії»

Водночас оплата роботи керівників на державній службі щонайменше удвічі поступається виплатам, які отримують керівники середньої та вищої керівної ланки у приватному секторі. Тільки для фахівців з питань реформ середньої і нижньої керівних ланок середні заробітні плати схожі з заробітками близьких за рівнем складності і відповідальності посад у приватному секторі.

Зарплати вищого керівництва (тис. грн) на держслужбі нижчі, ніж у приватному секторі, інфографіка «Центру економічної стратегії»

Посадовий оклад державного службовця нині становить у середньому від 34% сукупного фонду оплати праці у центральних апаратах міністерств, до 49% — у райдержадміністраціях, решта — це доплати за вислугу років та інші надбавки.

Фахівці Центру стверджують, що в Україні є високі ризики стимулювання держслужбовців доплатами в конвертах, що може призвести до корупції, відповідно такий ризик може навіть переважувати потенційну економію від урізання зарплат.

«Посадові оклади державних службовців залишаються неконкурентними, особливо на керівних посадах. Значну частину сукупної оплати праці становлять стимулювальні надбавки та премії, які за визначенням є непостійними компонентами оплати і в українських реаліях залежать більшою мірою від прихильності керівництва та наявності фінансових ресурсів у державного органу, аніж від результатів діяльності працівника. Це не лише не дозволяє залучити найкращих з приватного сектору, де посадовий оклад становить до 100 % оплати праці, але й зменшує ефективність використання бюджетних коштів на оплату праці», – йдеться в дослідженні «Центру економічної стратегії».

До слова, обмеження, запроваджені законопроектом, зокрема стосуються на народних депутатів України, суддів, членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорів, працівників, службових і посадових осіб НБУ, також інших службових і посадових осіб, працівників, оплату праці яких регулюють спеціальні закони. Воно впливатиме також на місячну винагороду і зарплати керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад суб'єктів господарювання держсектору економіки.

Ці обмеження у 47 тис. грн насамперед відчують члени наглядових рад низки держкомпаній. Наприклад, члени наглядових рад «Нафтогазу», «Укрзалізниці» та «Укрпошти», а також державних банків щомісячно отримують сотні тисяч гривень.