Міністерство закордонних справ Білорусі прокоментувало запровадження нових санкцій проти влади Білорусі з боку Євросоюзу, США, Великій Британії та Канади, назвавши їх «ворожими діями та тиском на суверенну державу».
Згідно з позицією офіційного Мінська, санкції «негативно впливають на інтереси громадян, є контрпродуктивними і порочними».
«Про жодну їхню точковість чи розумний характер не може йтися. Ми бачимо, що і ЄС це усвідомлює. Водночас тривають цілеспрямовані деструктивні дії проти населення з метою «фінансово висушити режим». Фактично це межує з оголошенням економічної війни», – йдеться в повідомленні.
Відомство порівняло оголошення санкцій із нападом Третього рейху на Радянський союз у ході Другої вітчизняної війни, роковини якого відзначають 22 червня.
«80 років тому «об’єднана Європа» на чолі з гітлерівською Німеччиною напала на Радянський союз. У 21 столітті білоруський народ знову став полігоном для незадоволених амбіцій щодо верховенства європейських політиків. Білоруська держава здатна зробити та зробить все можливе для захисту своїх громадян та бізнесу. Санкції та обмеження не матимуть бажаного ефекту для їхніх замовників ефекту», – стверджують у міністерстві.
Міністерство закордонних справ Білорусі також анонсувало заходи у відповідь, хоча не деталізувало, в чому вони полягатимуть. Втім, у МЗС впевнені, що вони можуть негативно позначитися на «інтересах громадян та компаній західних країн, які зробили недружні кроки» щодо Білорусі.
Як інформував ZAXID.NET, напередодні, 21 червня, про запровадження санкцій проти Білорусі через посилення репресій та затримання журналіста Романа Протасевича оголосили Євросоюз, США, Велика Британія та Канада.
Зокрема, санкції ЄС запроваджені проти 78 фізичних і восьми юридичних осіб із Білорусі, в тому числі проти членів родини Олександра Лукашенка та причетних до затримання Романа Протасевича.
США запровадили санкції проти 16 осіб та п'яти суб'єктів господарювання Білорусі, зокрема, проти КДБ Білорусі, ізолятору на Окрестіна у Мінську, низки чиновників ЦВК, а також проти прессекретаря самопроголошеного президента Лукашенка Наталії Ейсмонт.
Своєю чергою, Велика Британія запровадила санкції проти директора державного каналу «ОНТ» Марата Маркова, в етері якого показали «інтерв'ю» з Романом Протасевичем.
Що відомо про затримання білоруського опозиціонера Романа Протасевича
Колишнього редактора білоруського опозиційного телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича затримали 23 травня у Мінську. Для його затримання білоруські силовики вдалися до примусової посадки літака авіакомпанії Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса і на борту якого перебував Протасевич. Пізніше ЗМІ повідомили, що за Протасевичем у Греції стежили агенти з російськими паспортами. Протасевич перебував на борту разом зі своєю дівчиною – росіянкою Софією Сапегою, яку через два дні після затримання заарештували.
Літак посадили нібито через те, що його замінували, однак зрештою вибухівки на борту не знайшли. Для посадки літака білоруська влада підняла у повітря винищувач. Лукашенко заявив, що сигнал про мінування надійшов зі Швейцарії, хоча ще раніше білоруська влада заявляла, що відповідне повідомлення надійшло від палестинського руху ХАМАС. Угруповання звинувачення в таких діях заперечило.
Світова спільнота назвала такі дії білоруської влади «актом державного тероризму», а світові авіакомпанії почали здійснювати авіарейси в обхід Білорусі. Крім того, білоруській авіакомпанії Белавіа заборонили польоти до Європи. Аналогічні рішення стосовно Білорусі прийняла і Україна.
Після затримання КДБ Білорусі заявив, що Протасевич воював на Донбасі в складі українського батальйону «Азов» у 2014-2015 роках, а бойовики «ЛНР» навіть відкрили проти Протасевича через це «справу». Водночас засновник батальйону «Азов» Андрій Білецький заявив, що білоруський опозиціонер був на війні, однак не як військовий, а як журналіст.