Чорнобиль: 33 роки після трагедії

В Україні відзначають 33 річницю наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства – вибуху на Чорнобильській атомній електростанції. Спустошена та безлюдна територія 30-кілометрової зони навколо – сьогодні Мекка для туристів та рай для тварин. У подорож зоною відчуження вирушили і журналісти ZAXID.NET Новин.

Вузька бетонна дорога, звідусіль густий ліс – це шлях до першого об'єкта подорожі у 30-кілометровій зоні відчуження. Грандіозна секретна споруда – загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга». Через перешкоди, які вона створювала в ефірі, закордоном її прозвали «Дятлом». У період холодної війни дуга мала сигналізувати про запуски міжконтинентальних балістичних ракет. Сьогодні це сотні тонн металу висотою 150 метрів і довжиною майже 800 м. Існує припущення, що саме вона могла бути причиною аварії на ЧАЕС, через затратність.

«Є така думка, за неофіційною версією, що на спорудження «Дуги» було виділено понад 7 млрд рублів. Для порівняння, казали, що будівництво самої атомної станції коштувало вдвічі дешевше. У 1986 році ця територія мала пройти перевірку на постановку в бойове чергування», – розповів гід у зоні відчуження та колишній сталкер Дмитро Денисенко.

На шляху, майже зі всіх ракурсів зони відчуження, сумнозвісний 4-ий енергоблок – як на долоні. У 1986 році природа довкола вкрилась багрянцем за дії людей. Дерева окутав рудий радіаційний наліт і місцевість зазнала найбільших уражень. Дозиметр обабіч дороги починає «нервувати». Якщо нормою вважається 30 мікрорентгенів на годину (МкР/год.), то тут доходить і до 800 одиниць.

«На горизонті видніється та ділянка Рудого лісу, який опромінило після аварії. Він, по суті, був знищений і прийняли рішення його захоронити», – розповів гід Дмитро Денисенко.

Дозиметр зашкалює – попереду чекає екскурсія містом із якого «витягли душу». Прип'ять – наче забальзамований пам'ятник Чорнобильській трагедії. Квітучим та багатолюдним містом Прип'ять зафіксована на фотографії ще до апокаліптичного 26 квітня 1986 року, коли 50 тисяч людей покинули свої домівки назавжди. Гід демонструє світлини до та після трагедії. Тоді на центральній площі з динаміків лунав запис звернення до громадян: «Внимание, внимание! В связи с аварией на Чернобыльской АЕС в городе Припять складывается неблагоприятная радиационная обстановка».

Після цього повідомлення у 1986 році менше, ніж за три години, час у Прип'яті зупинився. Місто «Тридцяти тисяч троянд» із дитячими майданчиками, школами та річковим вокзалом перетворилось у бетонну химеру. Символ покинутої Прип'яті – оглядове колесо, яке мали відкрити на травневі свята, так і не запустили. Замість дитячого сміху у цьому місці знову звучить сигнал дозиметра.

«Ця площа під час ліквідації наслідків аварії використовувалась як вертолітний майданчик для гелікоптерів, які сідали тут і лопатями підіймали радіаційний пил і він осідав на дні кабінок. Минуло вже 33 роки, але й зараз до 3 тисяч мікрорентгенів фіксує», – демонструє Дмитро Денисенко.

Проте віднедавна на вулицях покинутого містечка знову велелюдно. Все через туристів, яких манить невідоме.

«Із часу виходу гри «Сталкер» ця місцевість стала дуже популярною серед наших громадян. Раніше більшість відвідувачів були іноземці. Через те, що для них це була така «чорна пляма», місце, яке викликає дуже багато запитань, дуже потаємне, загадкове. Тому іноземці сюди ринули першими», – розповів керівник туроператора «Парк відпочинку» Володимир Кашуба.

Колишній мешканець Прип'яті та активіст за відродження пам'яті про забуте місто Олександр Сирота теж відчуває зміни. Природа, яка забрала всі будівлі у своє володіння, буяє. Проте чоловік вірить у відродження вічно юного міста.

«У 1994 році я сюди повернувся вперше після аварії і з тих пір повертаюся все частіше і частіше. Відчуття були гнітючі. Абсолютно пусте місто, в якому пройшла важлива частинка мого дитинства. Поступово ця ситуація змінювалась і ось зараз мені навіть важко виставити так камеру, аби у кадрі не було людей. Я вважаю, що це добре, що у місто таким чином повертається життя», – каже Олександр Сирота.

Епіцентр катастрофи, яка змінила долю мільйонів, із 2016 року перебуває під захистом 110 метрового саркофага, який міг би помістити Статую Свободи. А використаного металу вистачило б на три Ейфелеві вежі. Експерти відмірюють йому 100 років, а от пам'ять про Чорнобиль, очевидно, не матиме терміну давності.