Упродовж останніх кількох років Євросоюз тісно співпрацює з Україною. Львівський регіон — не виняток. Різні фонди та міжнародні банки надають програми підтримки, ґранти та кредити, а ще — навчальні програми. Така тенденція набуває все більшої популярності й в Україні: з’являються нові і продовжують свою роботу вже традиційні донорські організації.
За додаткові кошти та можливості підвищення управлінських навичок борються великі міста й маленькі громади. ZAXID.NET створив добірку фундацій, які підтримують розвиток різних сфер в Україні, які надають інформаційну підтримку та супровід, виділяють кошти на проекти. Ними можете скористатися й ви.
Успішний досвід Жовкви
Так у Жовкві ще минулого року завершили проект із енергозбереження. За кошти Європейського союзу тут відкрили котельню, яка працює на відходах деревини. Комунальники самотужки заготовляють тріску на зиму. Хоч котельня забезпечує лише п'ять будинків і один садочок, результати за минулий сезон були хороші, вдавалося заощаджувати енергію. У міськраді Жовкви наголошують: раніше, щоб побачити схожі проекти з енергозаощадження, треба було їхати до сусідніх європейських країн. Але тепер мають власний досвід.
«У нас тепломережа, що з’єднувала котельню, була у дуже жахливому стані. Там було від 15% до 20% втрат. Люди набагато більше платили, і в нас, наприклад, взимку були великі втрати. Оці всі заходи, і садочок ми модернізували, – це перш за все демонстрація людям, що таке можна зробити і що це люди можуть зробити в себе вдома», – пояснює енергоменеджер Жовківської міської ради Андрій Дворніков.
Місто власним коштом замінило тепломережі. А от за інвестиції від Європейського союзу, а це майже 700 тисяч євро, модернізували котельню, а ще – встановили індивідуальні теплові пункти.
Це не єдиний успішний приклад на Львівщині, і щороку таких проектів більшає.
То де ж таки громадам шукати кошти?
Інформаційний портал про реформу місцевого самоврядування. Тут можна знайти свіжі новини зі сфери децентралізації, позицію центральної влади та громад, також — можливості. У розділі «Міжнародна співпраця» – опис проектів, виділені суми, умови.
2. Портал ГУРТ
Портал ГУРТ – це щоденний інструмент інформування та використання для лідерів громад, менеджерів громадських, благодійних організацій, донорських структур, соціально відповідального бізнесу, представників органів місцевого самоврядування, органів державної влади та журналістів. У розділі «Гроші» — різні можливості: цільове фінансування на розвиток, тобто гранти, премії, стипендії, тендери для організацій, а також конкурси, де передбачена грошова винагорода. Тут є й рубрика «Навчання»: анонси тренінгів, семінарів, вебінарів, навчальних поїздок, освітніх зустрічей
3. Європейський центр фундацій
Європейський центр фундацій, який зібрав «під одним дахом» кілька благодійних організацій. EFC працює над зміцненням сектору інституційної благодійності та створенням інституційної філантропії у тридцяти країнах, в тому числі й в Україні. Тут можна знайти ґранти, навчальні програми від кількох європейських фундацій, серед яких DAFNE – Donors and Foundations Networks in Europe, EPIM – European Programme for Integration and Migration та інші.
На цій сторінці – добірка міжнародних фундацій. Можна шукати ґранти та інші можливості. Приватні організації чи європейські фонди – у цій добірці точно можна знайти щось корисне для себе. Але будьте готові до того, що «засісти» треба надовго.
5. Candid
Організація, яка хоче вирішити проблеми поляризації, зміни клімату, технологічної революції, бідності та нерівності. Тут можна дізнатися необхідну інформацію, поділитися власним досвідом і, звісно ж, взяти участь у конкурсах на ґрант.
Громадський простір — це портал про розвиток та підтримку громадських організацій в Україні. Тут ви знайдете чимало можливостей – програм розвитку, ґрантів, стипендій, вакансій і стажувань. Велика перевага платформи – можливості часто оновлюються, з’являються нові конкурси, програми стажувань та ґранти. Тож не доведеться довго чекати.
Не так для громад, як для активних її членів. House of Europe надає кошти на співпрацю, програми мобільності і як відповідь на пандемію коронавірусу в Україні. Ґрант співпраці фінансує культурні проекти українських та європейських організацій: фестивалі, книжкові ярмарки, мистецькі виставки, фільми і не тільки. Найкращі ідеї можуть отримати на реалізацію до 50 тис. євро.
З чого почати?
Уважність до деталей, командна робота й залучення фахівців – три основні правила, які допоможуть отримати ґрант. Почати слід з детального вивчення вимог донора. Бо кожен із них має різні очікування щодо проектів. А тоді сформувати точний список документів, які необхідні під час подання заявки.
«Дуже часто зустрічаються вимоги донора, як, наприклад, назвати файли, які ми їм повинні надіслати. Ігнорування таких дрібних, здавалося б, вимог, може просто призвести до того, що на першому етапі технічного відбору, коли ще комісія навіть не читала змісту заявки, її вже відхилять», – розповідає директорка з розвитку Львівського медіафоруму Ольга Мирович.
Головне у процесі отримання ґранту – синхронізувати громадську ідею з очікуваннями донора. Вивчити проблему та поставити перед собою конкретні завдання. Довести донору, що добре ознайомлені з темою.
«Найважливіше – гармонізувати всі частини заявки так, аби вона виглядала цілісною. Це означає, що завдання, які ми собі ставимо, повинні вести до єдиної мети. Ця логічна матриця проекту – вона першочергова...Бо часто трапляється так, що, наприклад, завдання ми ставимо одні, а результати і вплив проекту чомусь не співпадають», – додає Ольга.
Важливо звести разом ще описову та бюджетну частини заявки. Якщо, наприклад, в описі у вас – ані слова про промоцію проекту, а в бюджет закладені кошти на PR-менеджера та контекстну рекламу у фейсбуці, таку заявку донор скоріш за все відхилить.
Велику роль під час отримання ґранту відіграє й команда. На всіх етапах: під час створення проекту і вже на етапі подання заявки.
«Одна людина, мабуть, не завжди має достатньо компетенції та широти мислення, аби цю ідею розробити», – пояснює Ольга Мирович.
Тому важливо залучати фахівців до роботи над проектом.
Ольга каже: «Дуже часто випадає із фокусу уваги те, що в бюджеті повинні бути закладені податки. І на етапі, коли вже організації отримують кошти, дуже часто виникає нерозуміння: «Що, ми ще й податки повинні платити? А як же, ми про них не подумали, не заклали в бюджеті...». Тому буде важливим, щоби кожен фахівець у вузькій галузі долучився до написання заявки. І це був би продукт колективної роботи».
Ольга Мирович радить також не «підводити» проект під певний ґрант, а шукати програму, яка відповідатиме цілям та планам організації.
Кілька корисних порад насамкінець
ZAXID.NET теж приберіг для вас кілька порад. Вони обов’язково стануть у нагоді, якщо шукатимете можливості – чи ви працюєте у громадській організації, чи хочете вдосконалити власне село або місто.
1. Хто шукає (і чекає), той знаходить. Зазвичай фонди мають дедлайни на певні програми. І в термінах подачі заявки, і в термінах виконання. Тож якщо не встигнете на цей сезон – варто чекати наступного. Найкраще – підписатися на розсилки фундацій, аби точно не пропустити можливість.
2. Двічі в одну річку... увійдеш, якщо йдеться про ґрант. Іноді після першої подачі документів приходить відмова. Тоді варто переглянути проект та вдосконалити його. У фундаціях, які ми згадали вище, є довгострокові програми або ж такі, які відбуваються щороку. Тож подаватися вдруге, втретє можна і навіть треба. До того ж, якщо задумали проект, варто запропонувати його кільком грантодавцям – так шанси зростають.
3. Of course, ваша англійська. Європейські фундації здебільшого англомовні. Знання цієї мови або ж наявність колеги, який/а добре її знає – перевага під час написання заявок і оформлення ідеї. А після – вже у супроводі проекту, коли доведеться спілкуватися з англомовними кураторами.
Ми використовуємо