Грибовичі FAQ
Економіка

Грибовичі FAQ

Минуле і майбутнє Грибовицького сміттєзвалища у питаннях та відповідях

Ярослав Іваночко, 7 червня 2016 3459 1

Грибовицьке сміттєзвалище як міське львівське звалище повноцінно працює із 1958 року. За цей час на ньому накопичились мільйони тонн сміття, перетворивши найближчі околиці на зону екологічного лиха.

Після трагедії, яка сталась 30 травня, коли загинули троє пожежників, полігон рішенням сільської ради припинив приймати сміття, а міська і обласна влада відновили пошуки альтернативних ділянок під нове сміттєзвалище.

Чи справді ця трагедія стала поштовхом до пошуків інвестора для облаштування нового сміттєзвалища і сміттєпереробного заводу і чому лише тепер ситуація зрушилась з місця? ZAXID.NET спробував з’ясувати це.

***

Як Львів шукав інвесторів для сміттєзвалища?

Спроби залучити приватного інвестора на Грибовицьке сміттєзвалище почались у 2008 році. Тоді Львівська міська рада тоді поставила перед майбутнім інвестором конкретне завдання – рекультивація, тобто закриття Грибовицького сміттєзвалища, будівництво нового полігону твердих побутових відходів і зведення сміттєпереробного заводу. Від того часу плани міської ради не змінились і сьогодні в мерії вважають, що проблему сміття у місті можна вирішити лише одночасно реалізувавши усі три складові одного проекту.

У ролі радника ЛМР залучила Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), яка є структурним підрозділом Світового банку. У 2009 році МФК почала працювати над техніко-економічним обґрунтуванням проекту відповідно до окреслених міською радою вимог.

У 2010 році МФК оприлюднила висновок про те, що загальна вартість будівництва нового заводу і полігону становитиме близько 40 млн євро.

У 2011 році у Львові відбувся круглий стіл за участю потенційних інвесторів серед яких – AVE, Remondis, Veolia, FFK, FERTI TEK та інших. Колишній начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Сергій Кіраль каже, що жодна з цих фірм не хотіла вкладати власні кошти у проект, пропонуючи лише свої послуги, за які мала б платити міськрада або інший інвестор.

Коли виникла ідея пошуку інвестора і скільки часу його безуспішно шукали?

Пошуки інвестора тривали п'ять років - з 2008 до 2013 року, коли Львівська міськрада зрозуміла, що шукати приватного інвестора немає сенсу і співпрацю із МФК було припинено.

Водночас з’явилась альтернатива у вигляді Європейського інвестиційно банку (ЄІБ), який запропонував місту кредит в 40 млн євро під державні гарантії на термін 25-30 років. Це кредит під 1-1,5% річних із відтермінуванням сплати тіла кредиту на 5-7 років. Тобто перші 5-7 років місто платитиме лише відсоток з кредиту. А це своєю чергою означає, що не доведеться різко підвищувати тариф на вивезення сміття з міста.

Участь ЄІБ у проекті гарантуватиме, що всі процедури пов’язані із реалізацією проекту відбуватимуться прозоро і під наглядом міжнародних експертів.

Чому жодна з пропозицій не підійшла мерії?

Бо жодна з компаній не обіцяла взятись за комплексне вирішення проблем вивезення та утилізації сміття у Львові і рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, інвестуючи власні кошти у проект. Одні – декларували лише наміри провести дегазацію полігону ТПВ у Грибовичах і заробити на цьому гроші, інші – лише вивозити сміття і рекультивувати звалище.

Були й такі компанії, які пропонували нереалістичні технології. Це, зокрема, компанії Granex і Техноекспорт, які пропонували будівництво сміттєспалювального заводу.

Компанія Granex тоді заявила, що вартість утилізації сміття коштувала б щонайменше 70 євро/тонна. Це в той час, коли зараз вартість захоронення тонни сміття для населення у Львові коштує 73,72 грн. Тобто зведення такого заводу відразу б потягнуло за собою подорожчання послуг вивезення і утилізації сміття.

Зрештою і вартість сміттєспалювального заводу у Львові коштувала б 250 млн євро. Відтак і вартість вивезення та утилізації сміття у Львові зросла б до 150-300 євро за тонну, як це у тих європейських містах, де працюють подібні заводи.

Експерти МФК негативно оцінили ці пропозиції, наполягаючи на будівництві заводу біомеханічної переробки.

Скільки компаній всього звернулись у мерію і чому вони отримали відмову?

Офіційно мерія оприлюднила список з 43 компаній. Проте підрахувати точну кількість у Львівській міськраді не можуть, бо упродовж 10 останніх років залученням інвесторів займались різні управління, заступники міського голови, окремі депутати. Сьогодні колишні чиновники спорадично пригадують перемовини з тими чи іншими потенційними інвесторами, які цікавились темою сміття у Львові.

Наприклад, Сергій Кіраль пригадує, що було також чимало фірм-одноденок, які приходили з пропозиціями, не маючи жодного досвіду у сфері утилізації сміття. Це були посередники, які хотіли взяти в міста гроші, а потім у кращому випадку шукати виконавця робіт, а в гіршому – зникнути з грошима.

Натомість реальні компанії – AVE, Remondis, Veolia – на той момент і сьогодні не готові були інвестувати 50-60 млн євро у комплексне вирішення проблеми сміття у Львові. Вони пропонували місту залучити кошти і виступити виконавцями робіт, а не фінансувати проект.

Темою сміття цікавились також компанії, які мають досвід у зовсім іншій сфері. За словами Сергія Кіраля, однією з таких була фірма «Гештальт», яка працює у сфері конференц-бізнесу - організації конференцій і виставок. Зверталась навіть компанія, яка продає детектори брехні.

Кіраль називає ще одного приватного підприємця - Геннадія Боровка, який пропонував утилізовувати сміття методом піролізу (термічного розкладу відходів без доступу кисню). Але і від цієї технології відмовились через її високу вартість.

А компанія Remondis, наприклад, заявляла лише про те, що готова зайти на ринок вивезення сміття, привезти свої автомобілі і контейнери.

Ще однією категорією компаній, які звертались до міськради з пропозиціями вирішити проблему з відходами у Львові були проектно-інженерні компанії. Вони пропонували різні варіанти переробки сміття, але жоден з цих варіантів ніде й ніколи не був втілений у життя.

Які реальні терміни побудови сміттєпереробного заводу і рекультивації  Грибовицького сміттєзвалища тепер?

Тендерні закупівлі на проведення робіт із рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництва нового полігону для вивезення сміття можуть стартувати не раніше початку 2017 року. Це за умови, якщо уряд не гальмуватиме процесу співпраці міста із ЄІБ.

Який має бути економічно обґрунтований тариф на вивіз і переробку сміття?

Підняття тарифу на утилізацію сміття у Львові можливе, але необов’язкове. За моделлю, яку раніше для Львівської міськради розробила МФК, за умови будівництва нового полігону ТПВ і сміттєпереробного заводу, вартість вивезення і утилізації сміття для Львова може зрости на 30-40%.

Сьогодні тариф на сміття має дві складові – вивезення сміття і його захоронення. Захоронення у такому вигляді, який є сьогодні – це звичайне викидання сміття на сміттєзвалищі. Вивезення однієї тонни сміття для населення коштує від 380 до 401 грн в залежності від компанії, що обслуговує конкретний район. Захоронення – 73,72/тонну.

Зараз львів’яни сплачують тариф на вивезення сміття залежно від площі помешкання з розрахунку 36 коп/м2 в місяць.

Які реальні терміни побудови сміттєпереробного заводу і рекультивації Грибовицького сміттєзвалища тепер?

Якщо уряд не гальмуватиме підписання усіх документів, то вже на початку 2017 року Львівська міськрада зможе оголосити тендери на проектно-кошторисну документацію, а потім і на проведення робіт. Якщо не виникатиме проблем, то упродовж двох років Львів зможе отримати сміттєпереробний завод, новий полігон ТВП, а також початок робіт з рекультивації, дегазації Грибовицького полігону.

Проект рекультивації від інституту «Гірхімпром» передбачає закриття сміттєзвалища у декілька етапів. Перший - передбачає створення відкосів полігону, оскільки одна з його стін є фактично вертикальною, шо унеможливлює накриття сміттєзвалища землею. Згідно проекту, відкоси треба сформувати із сміття під кутом 18 градусів.

Другий етап - передбачає, що біля сміттєзвалища розроблять систему вертикальних свердловин і прокладуть горизонтальні труби, якими виходитиме біогаз. Потім ділянку накриють кількома шарами ґрунту. Триватиме весь процес до 10 років.

Те, наскільки швидко буде вирішена проблема сміття у Львові залежатиме також і від того, коли в області знайдуть ділянку під майбутній полігон ТПВ. В ЛОДА вже підібрали п’ять потенційних майданчиків для облаштування майбутнього сміттєзвалища. Дозвіл на розміщення сміттєзвалища має також дати місцева громада. 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук