Гроші для запуску українського космічного супутника зникли в офшорах

Канадська компанія припинила співпрацю з Україною щодо запуску телекомунікаційного супутника через зникнення 8 млн доларів у офшорах. Про це йдеться у розслідуванні проекту «Слідство.Інфо».

У травні 2010 року державне підприємство Укркосмос і канадська компанія MDA підписали контракт зі створення першого українського телекомунікаційного супутника «Либідь». Від моменту підписання контракту з канадцями минуло 7 років, однак донині український супутник на орбіту так і не вийшов.

«Його задумували ще для того, щоб пропустити через нього весь трафік телеканалів під час Євро 2012. Цей супутник не тільки дозволив би користуватись українським каналам ресурсом українського апарату, а й продавати частину ресурсу», — розповідає Павло Дегтяренко, очільник Державного космічного агентства.

Канадці мали виготовити супутник для Укркосмосу, після чого супутник «Либідь» на українській ракеті «Зеніт» мав вийти на орбіту з космодрому Байконур. Фінансувала проект канадська експортна агенція EDC, що видала Україні кредит у 292 млн доларів під гарантії українського уряду.

«Попри те, що супутник уже зроблений, він два роки перебуває на зберіганні, ми не можемо здійснити пуск. Ми втратили час. Ми втратили ринок, загальмували розвиток телекомунікаційного супутника», — розповів працівник Державного космічного агентства Едуард Кузнєцов.

Причина, чому супутник так і не вийшов на орбіту, – в небажанні канадської компанії MDA продовжувати роботу над проектом.

Чому MDA вирішило вийти з проекту, пояснив колишній голова Державного космічного агентства Любомир Сабадош: «Реально, була проблема — утрачені гроші на Кіпрі... Кошти, взяті під державні гарантії України, в Канаді рухалися через фінансового посередника. Саме це, на мою думку, і на думку фахівців, було основною причиною провалу проекту й відсутності старту у 2012 році».

Гроші, про які розповів екс-голова космічного агентства, — це 8 мільйонів доларів США, які втратила сейшельська компанія-посередник Briklin Limited. Фірма з Сейшельських островів з’явилася в проекті у 2011 році за ініціативи української сторони. Сейшельський офшор став посередником між канадською стороною та українським підприємством «Південмаш».

Останнє мало збудувати ракету-носій «Зеніт» для виведення супутника на орбіту. Однак частина канадських грошей, а саме 8 млн доларів, які сейшельська компанія мала передати «Південмашу», зникла. Через це збирання ракети зупинилося.

«Утрачені гроші на Кіпрі не дали можливості нашому підприємству Південно-машинобудівному заводу збудувати ракету й поставити її на космодром Байконур, щоб супутник був виведений на заплановану орбіту», — додав Любомир Сабадош.

Українські чиновники стверджують, що не знають, звідки в проекті взявся сейшельський посередник. «Я собі це питання ставлю всі два з лишком місяці мого перебування на посаді голови Космічного агентства. Відповіді в мене наразі немає», – пояснив чинний голова Державного космічного агентства Павло Дегтяренко.

Журналісти зазначають, що роботу над проектом тоді доручили Михайлу Гріншпону — бізнесменові зі скандальним минулим. У 2000-х він устиг побувати радником міністра оборони України Кузьмука, а також радником голови Космічного агентства, нині покійного Олександра Зінченка. Поява Михайла Гріншпона викликала неоднозначну реакцію працівників агентства, адже багато хто сумнівався в його професійності й обізнаності в космічній галузі.

За інформацією «Слідства.Інфо», в період роботи в Космічному агентстві України, саме Гріншпон мав стосунок до сейшельського офшору, де зникли гроші для ракети-носія. Сам бізнесмен цього не заперечує. «Так, компанією Briklin Limited я повністю керував. Пам’ятаєте, на Кіпрі, коли банки всі накрилися? І офіційно все там. Ми ж наймали аналітиків», – сказав Гріншпон.

На питання, чи можна було напряму гроші перерахувати, бізнесмен відповів: «Можна було. Але у 2008 році, коли готувався тендер... ти ж розумієш, що Україна — це великий ринок. Не хотіли, щоб у нас був свій супутник. Було багато перешкод».

Оборудкою зі зниклими мільйонами нині почало розслідувати Національне антикорупційне бюро.