Мешканцям багатоквартирних будинків у Львові приходять зайві суми у платіжках за гарячу воду. Загадкові «небаланси» дописують і тим, хто має квартирний лічильник та сумлінно подає показники. Мешканці обурені, що їх змушують платити за гарячу воду, якої вони не споживали. Теплоенерго натомість перекладає всю відповідальність на споживачів та радить їм самотужки розбиратися з недобросовісними сусідами, які невчасно подають дані лічильників чи крадуть воду.
ZAXID.NET спробував з’ясувати, що насправді відбувається з рахунками за гарячу воду.
«Чому я повинна платити за воду, якою не користувалася?»
Проблема з дописуванням небалансів у платіжках за гарячу воду не нова. Виникає вона тоді, коли на багатоквартирний будинок теплоенерго встановлює загальний лічильник. У результаті різницю між показами загальнобудинкового лічильника та сумою показів поквартирних лічильників – так званий небаланс – розкидають на всіх споживачів, у тому числі сумлінних, яким доводиться платити за додаткові куби. Відповідно, суми в платіжках зростають в рази.
Так мешканка багатоквартирного будинку на вул. Куликівській, 18б Зоряна Лещишин розповідає, що щомісяця вчасно подає покази лічильника гарячої води, ніколи не отримувала претензій з боку «Львівтеплоенерго». Уперше з невідповідністю між поданими показами та нарахуваннями її сім’я зіткнулася, отримавши платіжку за липень.
«Ми подали показники двох квартирних лічильників, за якими спожили загалом 2 куби гарячої води. Прийшла сума до оплати – 680 грн. І це зовсім не те, що ми завжди сплачували за 2 куби, – каже львів’янка. – Тому ми почали цю платіжку ретельно вивчати. З’ясували, що в графі, де об’єм спожитої води, окрім наших 2 кубів, дописано небаланс ще 3 куби. Спершу я подумала, що це якась механічна помилка. Ми тоді заплатили тільки за спожиті 2 куби».
«Далі приходить платіжка за серпень, – продовжує Зоряна Лещишин. – Виходить, що в нас вказано не 3 реально спожиті куби за показниками лічильників, а 13. Приписано цілих 10 кубів. Дописані куби за липень, за які ми не оплатили, нам внесли як борг у платіжці за серпень».
Якщо врахувати, що вартість одного кубометра води у Львові 95,26 грн, то сума у платіжці з 250-350 грн (плата за 2-3 куби з усіма донарахуваннями) зросла до 1850 грн. «Зважаючи, що понад дві третини цієї суми – оплата за воду, якою я не користувалася, то чому я повинна за це платити?», – обурюється жінка.
З аналогічною проблемою зіткнулися і батьки Зоряни Лещишин, які проживають в іншій квартирі того ж будинку, а також їхні сусіди.
На «гарячій лінії» «Львівтеплоенерго» мешканцям пояснили, що в липні на будинок було встановлено загальний лічильник гарячої води, і оскільки його покази та покази квартирних лічильників різняться, мешканцям потрібно оплатити цю різницю. «Все змінилося, коли поставили загальнобудинковий лічильник», – констатує львів’янка.
«Львівтеплоенерго» пропонує мешканцям контролювати один одного
Директор ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець розповідає, що така ситуація з «небалансами» не тільки у згаданому будинку вул. Куликівській, а й у багатьох будинках з централізованим гарячим водопостачанням, де теплоенерго, виконуючи вимоги закону про комерційний облік житлово-комунальних послуг, встановило загальнобудинкові лічильники.
«Такі моменти, на жаль, виникають», – каже Олександр Одинець. Головною причиною, з його слів, може бути несвоєчасне чи неточне подання показників, або ж несанкціоноване втручання мешканців у роботу квартирних лічильників за допомогою магнітів тощо.
При розподілі небалансу, як пояснює Олександр Одинець, «Львівтеплоенерго» користується методикою, яку Мінрегіонбуд увів в дію в грудні 2021 року по всій Україні. Відповідно до цієї методики, якщо у будинку є кватири без лічильників, то небаланс автоматично розподіляють між ними. Якщо ж в будинку всі квартири оснащені лічильниками, небаланс розподіляють усіма відповідно до обсягу споживання.
«Ми не погоджуємося з деякими позиціями цієї методики, подавали свої пропозиції щодо внесення змін, – запевняє директор «Львівтеплоенерго». – Так виходить, що той, хто сумлінно подає покази, тому і нараховується більша частина небалансу. Хто несумлінно подає покази, то йому нараховується менша частина, як і тому, хто взагалі не подає покази і не платить».
При цьому керівник теплоенерго пропонує самим мешканцям багатоповерхівок розбиратися з недобросовісними сусідами, які крадуть гарячу воду чи забувають подавати показники. З його слів, звірки квартирних лічильників контролерами теплоенерго передбачені приблизно раз у рік, а проводити таку роботу щомісячно фізично нереально.
«В ідеалі мешканці багатоквартирного будинку мають запровадити в себе такі відносини і такий контроль один одного, щоб такі ситуації не виникали, – заявляє директор «Львівтеплоенерго» та продовжує: «У кожному будинку є управитель, голова ОСББ, чи ініціативна група. Можемо працювати з ними (і ми це робимо), надати щомісячну роздруківку, хто скільки води споживає з мешканців і які покази подає. Тоді ви можете запитати свого сусіда: "Пані Маріє чи пане Степане, от ти мешкаєш у квартирі, в тебе є сім’я, а ти подаєш нуль. Якщо ти подав нуль чи один куб, а реально спожив 5, то за решту чотири заплатили ми, всі мешканці"».
Олександр Одинець запевняє, що небаланси підприємство не може брати собі у збитки, бо в такому разі їх доведеться покривати з міського бюджету. За даними «Львівтеплоенерго», різниця між показниками гарячої води, яку підприємство подало в багатоповерхівки в серпні, та тими, які виставили до оплати мешканці, становить понад 56 тис. кубометрів на понад 5 млн грн (близько 37% до загального обсягу).
«Теплопостачальна компанія перекладає споживання сусідів на вас»
Із такою позицією теплоенерго не погоджується голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко. Дописаний небаланс, каже керівник спілки, не може в рази перевищувати зафіксоване споживання квартирного лічильника.
«Це абсурд. У цьому випадку потрібно розуміти, що теплопостачальна компанія перекладає споживання ваших сусідів на вас. Це не перший і не останній випадок. Це постійно відбувається, – пояснює Олег Попенко. – Деякі споживачі не подають дані споживання гарячої води, і теплопостачальна компанія замість того, щоб проводити з ними роботу, виставляти їм претензії, перевіряти їхні лічильники, перекладає зобов’язання сусідів на сумлінних платників за комунальні послуги».
Експерт зауважує, що українське законодавство прописано під монополістів, а споживач незахищений. Але що можна зробити у згаданому випадку? Найперше Олег Попенко пропонує створити в будинку ініціативну групу та проводити роботу з сусідами: виставляти дані лічильників, розбиратися зі своєчасністю їх подачі та збирати всю інформацію. Якщо є ОСББ, воно мало би цим займатись.
На порушення з боку теплоенерго експерт радить скаржитись в Держпродспоживслужбу або в НКРЕКП. «У березні минулого року вийшла постанова КМУ, відповідно до якої, у разі неподання даних лічильника, теплопостачальна компанія повинна по середньому споживанні виставляти рахунки навіть тим, хто подає нулі. Якщо теплопостачальна компанія цього не робить, це її проблеми, – зауважує Олег Попенко. – Звичайна людина не повинна сплачувати небаланси по 10 кубів. Небаланси можуть бути в межах 10-15%. Втрати в мережі багатоквартирного будинку не можуть сягати 300%. Це фізично неможливо. Тому треба працювати як теплоенерго, так і з сусідами».
Тим часом сім’я львів’янки Зоряни Лещишин розглядає можливість відмови від централізованого гарячого водопостачання та встановлення у квартирі бойлера. Так уже вчинили деякі їхні сусіди.
Ми використовуємо