Імпотенція Львівської обласної ради

Про бездіяльність нашої рідної обласної ради не сказав чи не написав, хіба що лінивий… Спробую і я вставити свої «5 копійок»…

З кожною каденцією роль і рівень обласних рад в Україні падали: починаючи із вкрай важливого представницького органу, який формував виконавчий комітет і слугував політичним рупором регіонів, і до сучасного рівня, який залишився без більшості минулих повноважень і не завершеної реформи децентралізації.

Загалом реформа місцевого самоврядування 2015-2020 років, яка без сумнівно, є найуспішнішою в країні, суттєво вплинула на політичний ландшафт місцевої політики. Місцеві ради, як найважливіша частинка влади на місцях надає більшість послуг для населення, таких як освіта, медицина, соціалка та інші.

Очевидно, що саме громада повинна отримати максимальні повноваження та бюджетні кошти від держави для забезпечення комфортного життя людей. Однак обласні і, тим більше, районні ради залишаються в частині своїх повноважень як «не приший кобилі хвіст». Якщо районні ради в перспективі є дійсно непотрібними, то рівень області безумовно потребує представницького органу, що буде так званою «парасолькою для громад», інструментом для запобігання надмірній централізації, можливій федералізації і таке інше.

Але, на жаль, чи через війну, чи через недалекоглядність, не вдалось провести реформу третього рівня децентралізації і сформувати префектури замість обласних адміністрацій, а також передати повноваження від президентської вертикалі обласних державних адміністрацій до оновлених обласних рад.

Все вищезгадане – це загальноукраїнські реалії, а мова йде саме про Львівську обласну раду. Якщо уявити найгірші сценарії бездіяльності, непрофесійності, та, можливо навіть, комічності, які могли трапитись із колективним органом під гучною назвою «Львівська обласна рада», – всі ці сценарії втілилися в реальність…

Обезголовлена, без бюджету, без частини комісій та повноважень – це наслідок трагікомедії, яка відбувається протягом останніх двох років з облрадою. Крайні два засідання найвищого представницького органу області в основному обмежувались голосуванням за запити та звернення. Уявіть собі – вся махіна апарату ради, включаючи радників, організаційний відділ, технічний персонал, охорону, телебачення - усі посилено працюють, складають оновлений порядок денний, а рада в основному голосує за те, чим потім будуть, вибачте (далі додумайте в міру зіпсованості)…

Історія розпочалася, ймовірно, ще до повномасштабного вторгнення. Майже монобільшість однієї фракції з кількома сателітами, які зайняли ключові посади: голову, керівництво ключових комісій бюджету, інфраструктури, екології, комунального майна, культури та освіти… А потім прийшла велика війна.

Після 24 лютого 2022 року рада не збиралася навіть на позачергову сесію (!), деякі депутати склали свої мандати, хтось втік за кордон, а дехто навіть раптово помер. Конфлікт між «другим» і «третім» поверхом ще більше загострив ситуацію. І все. Все розпалось як картковий будиночок. Про що можна говорити, якщо за більше ніж рік наша рада не спромоглася обрати 3 голів ключових комісій: бюджету (!), інженерного господарства та комунального майна. Відгадайте, з якої патріотичної фракції були попередні голови цих комісій? Бюджетна комісія – це взагалі «цирк на дроті». Голова – помер, заступник і секретар засідання не скликають. Минулого уже, 2023 року, було лише два засідання ключової комісії! А на третьому засіданні не було кворуму. На додаток до цього, не прийшли якраз депутати тієї ж фракції, яким виборці надали найбільше підтримки! Ось таке дивне співпадіння… Як можна говорити про голосування бюджету, якщо ми навіть на комісії його не змогли розглянути?!

Безумовно, відповідальність за цю ситуацію несуть всі депутати та всі фракції. І нещодавно один колега депутат висловив думку, що мовляв об нас витирають ноги, приймають бюджет без рішення ради. А я собі думаю: якщо ми дозволяємо витирати об нас ноги, то чому це не зробити?! Адже уся ця політика – це тераріум і безпринципність здебільшого, на жаль…

Підсумовуючи: протягом двох років поспіль Львівська обласна рада не бере жодної участі в бюджетному процесі, не голосує програми та інші ініціативи. За даними НАЗК, Львівська область лідирує за кількістю корупційних правопорушень. Президія ради складається із «мертвих душ». Робота комунальних підприємств не прозора і викликає багато запитань. І все це на фоні війни та суспільного напруження. Замість максимального об’єднання та консолідації…

Ось така невесела картина виникає щодо Львівської обласної ради. Без радикального перезавантаження, в першу чергу керівництва ради та комісій, ми продовжимо бути посміховиськом для людей. До речі, така бездіяльність та неефективність вищого обласного представницького органу точно не приносить користі обласній військовій адміністрації. Це дискредитує усі владні інституції та боляче б’є по репутації місцевої політики загалом.