Карантинні обмеження в Україні діятимуть до кінця року

За кілька тижнів Україна може вийти на показник в 25 тис. нових хворих на Covid-19 за добу

10:52, 27 березня 2021

Карантинні обмеження в Україні, в тій чи іншій формі, діятимуть до кінця року. Про це заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов в ефірі «Україна 24».

За його словами, карантинні обмеження до кінця 2021 року не скасовуватимуть і вони діятимуть в ті чи іншій формі.

«До кінця року ми житимемо в карантинних обмеженнях», – сказав Степанов.

У Степанова також запитали, чи обговорюється в уряді питання тотального локдауну.

«Ми обговорюємо це питання. Але ми повинні балансувати між епідеміологією і життям країни, бізнесом. Моя радниця Наталія Виноград вважає, що зараз треба зупинки транспорту робити. Але зараз ми дивимося на ситуацію», – відповів глава МОЗ.

Окрім цього, за словами міністра, зростання захворюваності в Україні триватиме ще два-три тижні і за цей час Україна може вийти на 25 тис. захворілих за добу.

Про карантин в Україні і «послідовність» української влади

3 березня 2020 року Україна оголосила про перший випадок коронавірусної хвороби. Після цього перші карантинні обмеження через загрозу епідемії коронавірусу в Україні запровадили 12 березня.

З 22 травня в Україні почав діяти так званий «адаптивний» (локальний) карантин, який дозволив посилювати обмеження лише в окремих регіонах. З 1 серпня Україну поділили на «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону» зони – залежно від епідеміологічної ситуації.

Після запровадження «адаптивного» карантину влада так і не змогла скласти логічний план дій. Урядові карантинні постанови постійно змінювались через незрозумілі або неоднозначні трактування.

Степанов переконував, що рівні епіднебезпеки встановлюють у регіонах на основі відкритих даних по захворюваності. Проте ці дані у вільному доступі так і не з’явилися.

Рішення Державної комісії з питань ТЕБ і НС постійно скасовувались місцевими комісіями, після чого 13 листопада уряд усунув місцеву владу від будь-якого регулювання карантину.

А вже наступного дня, 14 листопада, Кабінет міністрів запровадив так званий «локдаун вихідного дня» який посилював обмежувальні заходи, але лише на період суботи-неділі.

МОЗ називало ці обмеження «ідеальним компромісним варіантом». натомість вже 2 грудня цей карантин скасували, а Степанов визнав його беззмістовність.

9 грудня уряд вирішив знову запровадити локдаун. Але вже через кілька днів урядовці «передумали» і відтермінували його початок до 8 січня.

На початку нового локдауну Степанов заявив, що посилений карантин не слід переривати після 24 січня. Він послався на слова провідних епідеміологів і додав, що «зимові свята дуже сильно вплинуть на зростання кількості інфікованих Covid-19».

Вже через два дні його колега і заступник Віктор Ляшко заявив, що МОЗ не наполягатиме на продовженні жорсткого карантину після 25 січня

Тоді карантин діяв до 24 січня, після чого йому на зміну знову прийшла «помаранчева» зона, яку запровадили на території усіх регіонів.

9 лютого Степанов заявив, що запроваджувати жорсткіші карантинні заходи до квітня-травня не має потреби.

З 24 лютого Україна повернулась до моделі адаптивного карантину, поступово посилюючи обмеження в окремих регіонах.

Вже 16 березня Степанов в ефірі одного з телеканалів заявив, що МОЗ ініціюватиме запровадження нового локдауну, якщо 50-70% усіх областей України опиняться в «червоній» зоні.

20 березня Степанов знову «передумав» і заявив, що в Україні не буде чергового локдауну.

Хоча через кілька днів секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов заявив, що не виключає можливість повторного запровадження всеукраїнського локдауну.