Уряд пропонує підвищити зарплати, ПДВ та акциз на пальне: головне з проєкту бюджету-2027

Кабінет міністрів схвалив і подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету України на 2027 рік. У ньому передбачили підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, збільшення фінансування освіти й медицини, а також майже 4,9 трлн грн на оборону. Відповідний законопроєкт №16000 зареєстрували у парламенті 15 вересня. Про головні зміни та цифри у проєкті бюджету розповідає ZAXID.NET.

У проєкті передбачили 5,65 трлн грн доходів і 7,27 трлн грн видатків. Порівняно з бюджетом на 2026 рік доходи мають зрости на 8,7%, а видатки – на 13,5%.

Найбільше планують виділити на безпеку та оборону – майже 4,9 трлн грн, або близько двох третин усіх видатків. Із цієї суми 2,3 трлн грн передбачили на озброєння та військову техніку, а 1,8 трлн грн – на зарплати військовослужбовців.

Як зміняться мінімальна зарплата та прожитковий мінімум?

Із 1 січня 2027 року мінімальна зарплата має зрости на 899 грн – із 8647 до 9546 грн. Прожитковий мінімум на одну людину підвищать із 3209 до 3559 грн.

Для різних груп населення він становитиме:

• для дітей до шести років – 3124 грн;
• для дітей від шести до 18 років – 3895 грн;
• для працездатних людей – 3691 грн;
• для людей, які втратили працездатність, зокрема пенсіонерів – 2878 грн.

На соціальний захист населення у проєкті передбачили 540,3 млрд грн – на 72,6 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Майже 293 млрд грн із цієї суми мають спрямувати на доплати до пенсій, ще 66,4 млрд грн – на підтримку людей з інвалідністю.

Окремо 83,2 млрд грн заклали на допомогу внутрішньо переміщеним особам. Гроші планують витратити на житло, компенсації за знищене майно, соціальні послуги, працевлаштування та участь переселенців у програмі «єОселя».

Які зарплати передбачили для вчителів і медиків?

Видатки на освіту у 2027 році мають зрости до 328,5 млрд грн. Зокрема, 235,3 млрд грн планують спрямувати на оплату праці педагогів.

За розрахунками уряду, середньомісячна зарплата досвідченого вчителя має становити 27,3 тис. грн. До слова, ще 19,5 млрд грн передбачили на харчування школярів, 8,3 млрд грн – на академічні стипендії, а 13,5 млрд грн – на облаштування укриттів, шкільний транспорт, ремонти їдалень та розвиток Нової української школи.

На охорону здоров’я заклали 292,5 млрд грн. Більша частина цієї суми – 225 млрд грн – має піти на Програму медичних гарантій. В уряді очікують, що збільшення тарифів на медичні послуги дозволить підвищити середню зарплату лікарів до 30 тис. грн, а медсестер – до 20 тис. грн.

Також у бюджеті передбачили 20,8 млрд грн на закупівлю ліків і 10 млрд грн на обстеження людей віком від 40 років.

Основна частина бюджету піде на оборону

На безпеку та оборону уряд пропонує спрямувати майже 4,9 трлн грн, або близько двох третин усіх видатків бюджету. Порівняно з 2026 роком фінансування цього напряму має зрости на 517,9 млрд грн.

Із загальної суми:

• 2,3 трлн грн передбачили на озброєння та військову техніку;
• 1,8 трлн грн – на грошове забезпечення військовослужбовців;
• 264,9 млрд грн – на резерв для оперативного фінансування потреб оборони;
• 30 млрд грн – на державні гарантії для закупівлі озброєння й техніки.

На ветеранську політику планують виділити 20,5 млрд грн. Зокрема, 12,2 млрд грн спрямують на реабілітацію, виплати, професійний супровід і повернення ветеранів до цивільного життя. Ще 6,9 млрд грн передбачили на житло для ветеранів з інвалідністю І та ІІ груп.

Житло, бізнес і дороги

Загальне фінансування житлових програм має становити 84,9 млрд грн. Із них 45 млрд грн заклали на програму доступної іпотеки «єОселя», а 24,4 млрд грн – на «єВідновлення», житлові ваучери та інші програми забезпечення житлом.

На програми розвитку економіки та підтримки підприємців передбачили 96 млрд грн. Гроші планують спрямувати, зокрема, на пільгове кредитування, інновації, гранти та фінансову допомогу бізнесу.

Уряд також пропонує частково відновити роботу Державного дорожнього фонду. Його обсяг має становити 52,8 млрд грн. На державні дороги планують спрямувати 34,2 млрд грн, на місцеві – 8,5 млрд грн, решту – на погашення раніше взятих боргових зобов’язань.

Чи підвищуватимуть податки?

Частину нових видатків уряд пропонує профінансувати завдяки додатковим податковим надходженням. Серед можливих рішень – підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21% та збільшення акцизу на пальне. Ці зміни наразі не ухвалені. Для їх запровадження потрібне окреме рішення Верховної Ради.

Сам проєкт державного бюджету також має пройти три читання у парламенті. Тому до остаточного ухвалення передбачені у ньому суми та розподіл видатків можуть змінитися.